Рішення № 6977462, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09                                                                                           Справа№ 13/220

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м.Київ

до ДКП "Перемишлянитеплокомуненерго", м.Перемишляни

про стягнення 94855,81грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кравчук П.І. –представник

Від відповідача: Працьовита С.М. –представник

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м.Київ до ДКП "Перемишлянитеплокомуненерго", м.Перемишляни про стягнення 94855,81грн.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем позов визнано частково, в сумі 56723,78грн.

З’ясовано:

29.09.2006 року між дочірнім підприємством „Газ-тепло" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач) та ДКП «Перемишлянитеплокомуненерго»(далі - відповідач) був укладений договір комісії №12/06-1044 (далі - договір), відповідно до якого відповідач здійснював продаж теплової енергії від свого імені, в інтересах та за рахунок позивача.

В жовтні 2006 року, на виконання умов договору, позивач передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 167 476,00 грн., у свою чергу, відповідач прийняв обумовлену у договорі теплову енергію та реалізував її кінцевим споживачам.

Відповідно до пункту 4.9 договору, відповідач взяв на себе поручительство (делькредере) перед позивачем за виконання зобов'язань третіми особами за договорами, укладеними відповідачем та третіми особами, на виконання п.5.2. договору.

Станом на 31.08.2009 року, кінцеві споживачі розрахувались за поставлену теплову енергію в розмірі 72 620,19 грн.

За таких обставин, заборгованість відповідача яка виникла внаслідок застосування делькредере становить 94 855,81 грн.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як строк виконання зобов'язань не був визначений, в порядку ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу вимогу № 54/11-273-636 від 23.04.2009р., про погашення заборгованості за договором №12/06-1044 від 29.09.2006 року.

Проте, відповіді на вищевказану вимогу, у встановлений законодавцем строк, до позивача так і не надійшло, оплати, отриманої відповідачем теплової енергії, проведено не було.

Таким чином, сума боргу ДКП «Перемишлянитеплокомуненерго»перед ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»за поставлену теплову енергію згідно договору №12/06-1044 від 29.09.2006 року становить 94 855,81 грн.

Відповідачем позов визнано частково, в сумі 56723,78грн., посилаючись на наступне:

розрахунок ДП «Газ-тепло»із ДКП «Перемишлянитеплоенерго»за транспортування теплової енергії здійснюється шляхом перерахування останньому відповідних грошових коштів з поточного рахунку, відкритого на виконання умов п. 5.1 ст. 5 договору комісії №12/06-1044 відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами в додатку №5 до договору №17/06-1043.

Додатком №5 до договору №17/06-1043 (протокол про погодження витрат на виробництво готової продукції) встановлено, що 40% вартості переробленого природного газу та транспортованої до споживачів теплової енергії, а відповідно і вартості реалізованої останньої, щоденно перераховується на поточний рахунок ДКП «Перемишлянитеплоенерго».

Тобто, виходячи з цього, 40% суми боргу належить КП «Перемишлянитеплоенерго», що становить 94855,81x40/100=37942 грн. 32 коп.

Крім цього, відповідно до договору комісії №12/06-1044 комісійна плата становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах даного договору теплової енергії. Додаткова комісійна плата становить 0,1 % від вартості фактично реалізованої теплової енергії. Відповідно до п. 4.9 договору комісії №12/06-1044, комісіонер приймає на себе поруку (делькредере) перед комітентом за невиконання споживачами за правочинами, укладених між ДКП «Перемишлянитеплоенерго»та споживачами.

Тому сума комісійних із суми боргу 94855 грн. 81 коп. дорівнює 189 грн. 71 коп.

Отже, загальна сума грошових коштів, що належать відповідачу, виходячи із суми боргу перед ДП «Газ-тепло»у розмірі 94855грн. 81 коп., становить 37942,32+189,71=38132,03 грн.

На підставі ч. 1 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Так, виплата ДП «Газ-тепло»40% вартості транспортованої теплової енергії за договорами із споживачами обумовлена виконанням ДКП «Перемишлянитеплоенерго»свого обов'язку-реалізація переданої згідно акту прийому-передачі теплової енергії.

4.2 цієї ж статті ЦК України встановлено, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Виходячи із вказаних законодавчих положень, КП «Перемишлянитеплоенерго»одночасно із виплатою суми вилученої за рахунок реалізації споживачам теплової енергії повинне отримати 40% цієї суми від ДП «Газ-тепло».

З урахуванням цього, КП «Перемишлянитеплоенерго»вбачає доцільним зменшення суми позовних вимог ДП «Газ-тепло»на 38132,03 грн. - суми зустрічного одночасного зобов'язання.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Відповідно до ст..525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, відповідач не виконав зобов”язання у семиденний строк з дня пред”явлення вимоги № 54/11-273-636 від 23.04.2009р. про погашення заборгованості за договором №12/06-1044 від 29.09.2006 року.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки:

пункт 9.2 договору №17/06-1043 від 29.09.06р. не стосується розрахунків по договору комісії №12/06-1044 від 29.09.06р., а стосується поточного рахунку №26001412983980, відкритого в банку „Фінанси і кредит”,ТОВ, МФО 300131, відкритого на виконання умов п.5.1 ст.5 договору комісії №12/06-1044 від 29.09.06р., укладеного між підрядником і замовником, відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами в додатку №5 до даного договору.

Згідно п.п.4.8, 4.9 договору комісії, комісіонер зобов”язується забезпечити своєчасну оплату теплової енергії спожитої споживачами за відповідними правочинами, укладеними на виконання умов цього договору, а також комісінер приймає на себе поруку (делькредере) перед комітентом (позивачем) за невиконання споживачами своїх зобов”язань за правочинами, укладеними між комісіонером та такими споживачами.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ДКП „Перемишлянитеплокомуненерго” (м.Перемишляни, вул.Липова алея,7-а, ЄДРПОУ 22368249) на користь ДП „Газ-тепло” НАК „Нафтогаз України” (м.Київ, бульв.І.Лепсе,16, ЄДРПОУ 32587579) 94855,81грн. боргу, 949,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя