Рішення № 6976985, 04.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2009 р.Справа № 18/162 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/162

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Олександрійська фабрика діаграмних паперів", м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 11 510,37 грн.

Представники сторін:

від позивача - Павленко Ю.О., довіреність № 4145 від 22.09.06, начальник відділу інформаційно-правового захисту;

від відповідача - Рушковський О.В. - генеральний директор, наказ № 2 від 03.01.2000р.;

від відповідача - Тімакіна Л.В., довіреність № б/н від 16.03.09.

Відкритим акціонерним товариством (надалі-ВАТ) "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" подано позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТОВ) "Медіфарм" 5 271,24 грн. заборгованості по орендній платі та за послуги електропостачання за період з травня по червень 2009 р., що виникли за договором № 1 оренди приміщення від 01.02.2007 р.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2009 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/162.

03.11.2009 р. позивачем подано клопотання про зміну предмета позову (а.с. 61), у відповідності з яким позивач просить:

стягнути з відповідача 11 510,37 грн. боргу, з якого: 11 235,24 грн. плата за орендоване приміщення і спожиту електроенергію та 275,13 грн. пені;

зобов"язати відповідача підписати Акт прийому-передачі приміщення за договором № 1 від 01.02.2007 р.

Клопотанням від 01.12.2009 р. №01-91 (а.с. 104) позивач уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 11 510,37 грн. боргу, з якого: 11 076 грн. плата за орендоване приміщення за період з 1 травня по 10 вересня 2009 року, 159,24 грн. заборгованість за спожиту електроенергію та 275,13 грн. пені.

З урахуванням прав позивача, визначених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, право на збільшення розміру позовних вимог, господарський суд розглядає позовні вимоги позивача по справі № 18/162 з урахуванням клопотання від 01.12.2009 р. № 01-91.

Відповідач позов заперечив на підставах, викладених у відзиві, та просить відмовити у їх задоволенні повністю (а.с. 35-36, 96).

Розгляд справи № 18/162 відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 01.10.2009 р. та 10.11.2009 р., в судовому засіданні 30.11.2009 р. оголошувалась перерва до 04.12.2009 р.

В судовому засіданні 04.12.2009 р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх збільшення в розмірі 11 510,37 грн. підтримав в повному обсязі; представники відповідача позов заперечили .

В судовому засіданні 04.12.2009 р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у справі документи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, всебічно, повно й об"єктивно оцінивши всі обставини справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів (Орендодавець) та ТОВ "Медіфарм" (Орендар) укладено договір № 1 оренди приміщення, за умовами якого Орендодавець передавав, а Орендар приймав у користування за плату на строк приміщення (частина приміщення складу готової продукції) розміром 426 кв.м., що розташоване за адресою: м.Олександрія, пр. Будівельників, 40 (а.с. 8-11).

За вказаним договором оренди сторони узгодили орендну плату в розмірі 2 556 в місяць та її щомісячну оплату Орендарем не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем (п.п. 5.1.-5.4. договору).

Крім того, пунктом 5.6. договору оренди сторони передбачили окрему оплату Орендарем послуг електро- водо- постачання згідно показників засобів обліку після отримання рахунку, виставленого відповідними службами або Орендодавцем.

За укладеним договором оренди від 01.02.2007 р. Орендодавець зобов"язався, зокрема, не втручатися в господарську діяльність Орендаря, безперешкодно допускати його до орендованого приміщення (п. 6.2. договору), а Орендар - використовувати орендоване приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю, своєчасно здійснювати платежі за оренду (п.п. 7.1.1., 7.1.2.).

Договір № 1 оренди приміщення від 01.02.2007 р. укладено між сторонами в письмовій формі, скріплено підписами сторін і печатками підприємств.

Встановлено термін дії договору з 01.02.2007 року до 01.01.2010 року (п. 4.1. договору).

Відповідно до ст. 174 Господарського України та ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов"язань (цивільних прав і обов'язків).

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 283 Господарського кодексу України визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов"язань за договором №1 оренди приміщення від 01.02.2007 р. та у відповідності до визначеного договором порядку, передав відповідачу об"єкт оренди - приміщення площею 426 кв.м. в м. Олександрія по пр. Будівельників, 40, про що оформлено акт прийому-передачі від 01.02.2007 р. (а.с. 12).

Натомість, як повідомляє позивач, відповідач свої зобов"язання по сплаті платежів за договором оренди належним чином не виконав та не сплатив в період користування майном з 1 травня по 10 вересня 2009 року орендні платежі в сумі 11 076 грн. і вартість спожитої в травні-червні 2009 року електроенергії в сумі 159,24 грн. згідно виставлених рахунків (а.с. 25-28).

Відповідач відсутність оплати вказаних платежів не заперечив, однак у відзивах на позов спростував необхідність такої сплати, посилаючись на те, що: термін дії договору оренди приміщення № 1 від 01.02.2007 р. закінчився з укладенням договору від 01.01.2009 р.; за актом прийому-передачі приміщення від 10.09.2009 р. сторони визначили момент закінчення оренди 30.06.2009р.; орендоване приміщення мало недоліки; відповідачем проведено поліпшення майна, які підлягають зарахуванню в рахунок орендної плати (а.с. 35-36, 96).

Господарський суд, оцінивши наведені відповідачем доводи, не визнає їх такими, що звільняють відповідача від сплати заявлених до стягнення платежів, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 631 Цивільного кодексу України наводить визначення поняття строку договору, як час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно частини першої ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Сторонами в пункті 4.1. договору № 1 оренди приміщення від 01.02.2007 року погоджено термін його дії з 01 лютого 2007 року до 01 січня 2010 року. За пунктом 4.3. договору вказаний термін може бути скорочений лише за згодою обох сторін.

Частина 2 статті 291 Господарського кодексу України встановлює, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України, які регламентують особливості найму будівлі або іншої капітальної споруди (ст. ст. 793-797), передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, повернення відповідачем орендованого за договором оренди від 01.02.2007 р. приміщення оформлено сторонами за актом прийому-передачі 10.09.2009 р. (а.с. 97). Інших доказів фактичного повернення відповідачем приміщення за договором від 01.02.2007 р. та документального оформлення такого повернення матеріали справи не містять.

Не припиняє оренду за договором № 1 від 01.02.2007 р. укладення між сторонами договору найму від 01.01.2009 р. (а.с. 37-38).

Як вбачається з даного договору та пояснюється сторонами, об"єктом оренди за договором найму від 01.01.2009 р. визначалось те ж саме приміщення, що й за договором оренди від 01.02.2007р., а саме - частина приміщення складу готової продукції по пр. Будівельників, 40 в м.Олександрія. Однак, площа такого приміщення в договорі від 01.01.2009 р. зменшена до 213 кв.м.

В пункті 11.3. договору найму від 01.01.2009 р. сторони узгодили, що всі раніше укладені угоди між сторонами втрачають свою силу з дати, вказаної в пункті 4.1. цього договору. Проте, зміст вказаного пункту містить не конкретну дату, а проміжок часу з 01.01.2009 р. до 31.03.2009 р. (термін дії договору найму від 01.01.2009 р.).

Крім того, акт про передачу приміщення площею 213 кв.м. за договором найму від 01.01.2009р. між сторонами не оформлявся, тоді як за пунктом 3.3. цього договору сторони погодили, що підписання акту здачі-приймання свідчить про фактичну передачу приміщення в найм.

Посилання відповідача на виставленні відповідачем рахунки на оплату за оренду приміщення площею 213 кв.м., як на доказ фактичного виконання договору від 01.01.2009 р. (а.с. 105-107), відхиляється господарським судом, оскільки умови договору оренди від 01.01.2009 р. не передбачають обов"язковість виставлення позивачем рахунків для оплати орендної плати.

Положення ст. 778 Цивільного кодексу України встановлюють, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення; якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що орендар (наймач) має право на зарахування витрат на поліпшення орендованого майна в рахунок плати за користування річчю за умови їх здійснення за згодою орендодавця (наймодавця).

Здійснюючи прийом-передачу приміщення в оренду за договором від 01.02.2007 р., сторони склали акт, в якому зазначили, що: приміщення знаходиться в належному стані; в приміщенні відсутня стіна, що відокремлює орендовану площу від складського приміщення Орендодавця; приміщення придатне для користування за призначенням за умови будівництва відокремлюючої перегородки (а.с. 12).

За пунктом 11.2. договору № 1 оренди приміщення від 01.02.2007 р. з метою повного відокремлення орендованої площі від складського приміщення Орендодавця, Орендар (з письмового дозволу Орендодавця) на протязі одного місяця зобов"язується збудувати відокремлюючу перегородку в приміщенні.

Пунктом 5.3. договору сторони узгодили, що нарахування орендної плати починається з моменту встановлення відокремлюючої перегородки, що відокремлює орендоване приміщення від складського приміщення Орендодавця, а саме з 01 березня 2007 року.

На підставі договору на загально-будівельні роботи від 05.02.2007 р., укладеного між відповідачем як Замовником, та фізичною особою-підприємцем Калюжний В.А., як Виконавцем, було виконано роботи з будівництва внутрішньої стіни з каменів шлакоблоку в приміщенні складу готової продукції ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за адресою: м. Олександрія, пр. Будівельників, 40, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 01.06.2007 р. на суму 18715,00 грн. (а.с. 98-100).

Однак, на роботи, здійснені за договором на загально-будівельні роботи від 05.02.2007 р. позивач, як Орендодавець, своєї згоди не надавав.

Так, між сторонами узгоджено в пункті 11.2. договору оренди від 01.02.2007 р. будівництво відповідачем відокремлюючої перегородки. Проте, згода позивача на обсяг (перелік) робіт, здійснюваних за договором від 05.02.2007 р., ціну робіт, строк виконання не надавалась. Зокрема, за пунктом 11.2. договору оренди від 01.02.2007р. Орендар зобов"язався збудувати відокремлюючу перегородку на протязі одного місяця. Між тим, в договорі на будівельні роботи від 01.02.2007 р. без погодження з позивачем встановлено інший строк виконання робіт (40 робочих днів з дня отримання попередньої оплати, п. 4.1. договору).

Більш того, в договорі на загально-будівельні роботи від 05.02.2007 р., а також в акті прийому-передачі робіт не вказано, що виконані роботи є поліпшенням стану приміщення, орендованого відповідачем. В пункті 1.2. договору на будівельні роботи зазначено, що будівництво внутрішньої стіни здійснюється для відокремлення орендованої площі від складського приміщення позивача.

З урахуванням пункту 11.2. договору оренди від 01.02.2007 р. щодо зобов"язань Орендаря, відповідач відповідає за своєчасне будівництво відокремлюючої перегородки та відповідно, за обставини, через які об"єкт не використовувався за призначенням до будівництва такої перегородки.

Матеріалами справи не підтверджується наявність погодження позивача на інші здійснені роботи в приміщені, що зафіксовані по акту прийому-передачі від 10.09.2009 р. (а.с. 97) та про які повідомляє відповідач. Акт погодження таких робіт, що надсилався позивачу за листом відповідача від 05.06.2009 р., залишився позивачем без підписання (а.с. 87-90).

Не підтверджується документально наявність в орендованому приміщенні недоліків, про які відповідач вказує в заперечені (а.с. 35). За актом прийому-передачі від 01.02.2007 р. сторони зафіксували, що об"єкт оренди знаходиться в належному стані (а.с. 12).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів сплати орендних платежів за орендоване відповідачем приміщення площею 426 кв.м. в період з 01.05. по 10.09.2009 р., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 11 076 грн. та заборгованості за спожиту в травні-червні 2009р. електроенергію в сумі 159,24 грн. згідно виставлених рахунків.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 9.2. договору № 1 оренди приміщення від 01.02.2007 р. встановлено сплату Орендарем пені за несвоєчасне перерахування плати за найом приміщення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

За викладених обставин, з відповідача підлягає стягненню заявлена позивачем пеня розмірі 275,13 грн., що нарахована (а.с. 66):

на заборгованість з орендної плати в травні 2009 р. в сумі 2 556 грн. за період прострочення з 11.06. по 10.09.2009 р. в розмірі 138,64 грн.;

на заборгованість з орендної плати в червні 2009 р. в сумі 2 556 грн. за період прострочення з 11.07. по 10.09.2009 р. в розмірі 92,02 грн.;

на заборгованість з орендної плати в липні 2009 р. в сумі 2 556 грн. за період прострочення з 11.08. по 10.09.2009 р. в розмірі 44,47 грн.

Таким чином, позовні вимоги ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" про стягнення з ТОВ "Медіфарм" заборгованості в розмірі 11 510,37 грн., з якої: 11 076 грн. заборгованість по орендній платі за період з 01.05.2009 р. по 10.09.2009 р., 159,24 грн. заборгованість за спожиту в травні-червні 2009 р. електроенергію та 275,13 грн. пені, підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" (28000, м. Олександрія, пр. Леніна, 107, р/р 26005011114600 у відділенні №60 АКІБ "Укрсіббанка", МФО 351005, код ЄДРПОУ 23096349) на користь відкритого акціонерного товариства "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" ( 28000, м. Олександрія, пр. Будівельників, 40, р/р 26008181057001 Олександрійська філія ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 323583, код ЄДРПОУ 02424856) заборгованість в розмірі 11 510,37грн., з якої: 11 076 грн. заборгованість по орендній платі, 159,24 грн. заборгованість за спожиту електроенергію, 275,13 грн. пені, а також 115,10 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська