Рішення № 69768955, 24.10.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11914/17

Провадження № 2/161/3592/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Ідея Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

03 серпня 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (далі позивач, ТзОВ «НФС») звернулося в суд з позовом доОСОБА_2 (далі відповідач, ОСОБА_2О.) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем 28 вересня 2015 року було укладено кредитний договір №Р51.318.70185, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 18077,00 грн. зі сплатою 19,5 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобовязання за договором.

Станом на 17.11.2016 року заборгованість за кредитним договором становить 17 489,20 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 16430,58 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 1 058,62 грн.

17 листопада 2016 року між ТзОВ «Рантье» та ПАТ «Ідея Банк» був укладений договір факторингу №17/11-1, відповідно до якого право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Рантье».

28 лютого 2017 року між ТзОВ «Рантье» та ТзОВ «Серет» (був укладений договір факторингу №28/02-1, відповідно до якого право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Серет» (яке в подальшому перейменовано на ТзОВ «Нью Файненс Сервіс»).

З наведених підстав просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 17 489,20 грн.

Ухвалою суду від 25 вересня 2017 року залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОСОБА_4, а також Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье».

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив (а.с.4).

Відповідач в судове засідання не зявилася з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином поштою.

Як визначено у частині першій статті 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, однак не зявилася в судове засідання, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи повідомленні про час та місце розгляду справи, але з невідомих суду причин в судове засідання не зявилися.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 28 вересня 2015 року було укладено кредитний договір №Р51.318.70185, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 18077,00 грн. зі сплатою 19,5 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів (а.с.8-12).

28 лютого 2017 року між ТзОВ «Рантье» та ТзОВ «Серет» (був укладений договір факторингу №28/02-1, відповідно до якого право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Серет» (яке в подальшому перейменовано на ТзОВ «Нью Файненс Сервіс») (а.с.27-32).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Станом на 17.11.2016 року заборгованість за кредитним договором становить 17 489,20 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 16430,58 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 1 058,62 грн., що підтверджується розрахунком, який наданий позивачем (а.с.21).

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_2 істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в звязку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами є правомірними і їх слід задовольнити у повному обсязі.

Суд не приймає доводи відповідача, що ТзОВ «НФС» не має права на здійснення факторингових операцій, оскільки договір факторингу наразі є чинним та ніким не визнавався недійсним.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову ТзОВ «НФС» платіжним дорученням сплатило судовий збір у розмірі 1 600,00 грн (а.с.1).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, тому вказаний судовий збір слід стягнути з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 10-11, 60-61, 62, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 549, 551, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути зОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2015 року №Р51.318.70185 у розмірі 17489,20 грн. (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят девять гривень двадцять копійок).

Стягнути зОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_5