Рішення № 6976760, 25.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/31325.11.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП", м. Київ До          Відкритого акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", м. Київ

про стягнення заборгованості та пені за несвоєчасні розрахунки за виконані роботи –у сумі 124 120,76грн.

                                                                                          Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Артеха І.Ю. –пред. по довір.

Від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 124 120,76 грн. заборгованості та пені за Договором № ДГ-000028 від 31.07.2007р. підряду на будівельні роботи "Житлового масиву "Нова Богданівка" у с. Богданівка Броварського району Київської області, посилаючись на порушення відповідачем, як підрядником, договірних зобов’язань та умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2009р., розгляд справи було відкладено на 23.09.2009р., у зв’язку з неявкою представників позивача.

В судовому засіданні 23.09.2009р. було оголошено перерву до 14.10.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2009р., розгляд справи було відкладено на 25.11.2009р.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивував тим, що у 2007 р. між ним та відповідачем було укладено договір підряду на будівельні роботи, відповідно до якого позивач зобов’язався виконати на користь відповідача будівельні роботи, а відповідач –прийняти та оплатити їх.

Позивачем належним чином було виконано будівельні роботи згідно умов договору. Натомість, відповідачем станом на сьогоднішній день виконані роботи не було оплачено на користь позивача належним чином та у повному обсязі.

У зв’язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у сумі 78309, 60 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі 45811, 16 грн.

У подальшому 03.09.2009р. позивач уточнив свої позовні вимоги шляхом подання до суду письмового доповнення до позову та просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3300, 00 грн.

14.10.2009 р. позивач ще раз уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором у розмірі 63894, 12 грн., пеню за порушення умов договору у сумі 91688, 06 грн., а також суму витрат на правову допомогу у розмірі 3300 грн ., щодо 5% (гарантійного фонду ) в зв’язку з визначенням їх порядку сплати –після здачі об’єкту в експлуатацію просив залишити без розгляду .

Надалі письмовою заявою про уточнення позовних вимог від 25.11.2009р. позивач у черговий раз уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором у розмірі 62107, 96 грн., пеню за порушення умов договору у сумі 56828, 78 грн., а також суму витрат на правову допомогу у розмірі 3300 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про їх уточнення підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, надавши до суду відповідно до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказував на те, що станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 62107, 96 грн., а решта суми є 5% гарантійного фонду, які згідно з умовами договору підлягають сплаті виключно після введення об’єкту в експлуатацію та передачі приміщень інвесторам.

Крім того, вказував на те, що витрати на оплату правової допомоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно з нормами ГПК України відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають лише витрати на оплату послуг адвоката, а не будь-якого фахівця у галузі права взагалі, а щодо представника позивача у справі відсутні будь-які докази того, що він є адвокатом та надає позивачу відповідні послуги адвоката. Тому відповідач просив суд у позові відмовити.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання 25.11.2009р. не направив, причини неявки суду не повідомив, додаткових доказів не надав, позовну вимоги по суті оспорив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у останнє судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе закінчити розгляд справи без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 31.07.2007 р. було укладено Договір №ДГ-000028 підряду на будівельні роботи (надалі –«Договір», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого Позивач зобов’язався власними силами та засобами здійснити зовнішні оздоблювальні роботи фасадів житлових будинків у «Житловому масиві «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області».

Розділом 2 Договору було передбачено, що орієнтовні строки виконання робіт за умови сучасного фінансування становлять: початок робіт –серпень 2007 року –закінчення робіт вересень 2007 р. (п. 2.1.). Під датою завершення робіт сторонами розуміється дата затвердження Акту приймальної комісії кінцевого прийому-передачі виконаних робіт (п. 2.2.).

Вартість робіт згідно з п. 3.1. Договору складає 209, 58 грн. з ПДВ за 1 кв. м. стіни, згідно з додатком №1, який є невід’ємною частиною Договору, 230, 76 грн. з ПДВ за 1 кв. м. рустівки фасадів згідно з Додатком №2, який є невід’ємною частиною Договору.

На обсяги робіт складається кошторис, визначається договірна ціна згідно діючих ДБН. Характер договірної ціни –тверда (п. 3.2. Договору). На письмову вимогу Позивача Відповідач перераховує йому аванс у розмірі, узгодженому сторонами, у термін не пізніше 5 днів до початку виконання робіт згідно графіку виконання робіт (п. 3.3. Договору). Для оплати виконаних робіт Позивач надає Відповідачу первинні документи з обліку у будівництві (акти виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3) не пізніше 25 числа звітного місяця. Відповідач розглядає подані документи у 5-денний термін після подання їх Позивачем та у разі відсутності зауважень підписує їх. У разі виявлення зауважень до наданих Позивачем документів, Відповідач письмово надає Позивачу обґрунтовані зауваження (п. 3.4.). Оплата виконаних робіт здійснюється Відповідачем не пізніше 20 днів з дня підписання форм за фактично виконані роботи (актів за ф. №КБ-2в та довідок за ф. №3) у розмірі 95% кожного оформленого акту з урахуванням сплаченого авансу (п. 3.5.). Накопичені за період будівництва об’єкту 5% є гарантійним фондом (як гарантія виконання зобов’язань Відповідачем за Договором), які сплачуються наступним чином: 3% - через 20 календарних днів після передачі будинків під заселення інвесторам та експлуатуючій організації, 2% - через 12 місяців після передачі експлуатуючій організації інженерних мереж та споруд з обладнанням (п. 3.6.).

Додатком №1 до Договору сторони встановили вартість матеріалів за 1 кв. м. виконання робіт у розмірі 124, 00 грн. з ПДВ.

Додатком №2 до Договору сторонами було встановлено вартість виконання робіт з ростовки фасадів у розмірі 117, 00 грн. за 1 кв. м. з ПДВ, разом вартість робіт та матеріалів –230, 76 грн.

01.10.2007 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі –«Додаткова угода №1», копія якої є у матеріалах справи), відповідно до якої строк закінчення робіт було встановлено до 30.04.2008 р.

У жовтні 2007 р. Позивачем та Відповідачем було складено та підписано Акт виконаних робіт за жовтень 2007 р. на суму 79600, 80 грн. з ПДВ та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 . Копії зазначених доказів залучено до матеріалів справи, оригінали оглядалися у судовому засіданні і відповідно визнані судом як належні докази позивача , якими посвідчуються наведені факти виконання робіт .

У грудні 2008 р. Позивачем та Відповідачем було складено та підписано Акт виконаних робіт за грудень 2008 р. на суму 208708, 80 грн. з ПДВ та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 (копії є у матеріалах справи).

За період з 28.08.2007 р. по 24.04.2008 р. Відповідачем було перераховано на користь Позивача за Договором грошові кошти на загальну суму 210000, 00 грн. (копія відповідної виписки з банківського рахунку Позивача є у матеріалах справи).

15.04.2009 р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію №11, якою Позивач вимагав від Відповідача погашення заборгованості за виконані роботи у сумі 78309, 60 грн. (копія претензії з доказом отримання Відповідачем є у матеріалах справи).

Проаналізувавши матеріали справи, надані докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором підряду, відповідно до якого Позивач зобов’язувався виконати на користь Відповідача певні будівельні роботи, а Відповідач –прийняти та оплатити їх. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст. 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ст. 844 ЦК України передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Ст.ст. 853-854 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об’єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов’язків за договором будівельного підряду, він сплачує підряднику неустойку, встановлену договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов‘язання взагалі передбачені ст. 611 ЦК України. Відповідно до норм зазначеної статті у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 10.10. Договору встановлено, що за несвоєчасні розрахунки згідно Договору (оплата виконаних робіт) Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0, 5% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення.

Строки оплати виконаних Позивачем робіт визначені сторонами у п. 3.5. Договору, відповідно до якого така оплата підлягає здійсненню не пізніше 20 днів з дня підписання сторонами відповідних актів за ф. №КБ-2в та довідок за формою №КБ-3. Відповідні акти за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 було підписано сторонами, відповідно, 31.10.2007 р. та 30.12.2008 р.

Таким чином, станом на сьогоднішній день, з боку Відповідача мало місце неналежне виконання зобов‘язань за договорами у вигляді прострочення оплати виконаних робіт.

Тому суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги Позивача у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 62107, 96 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 0, 5% від простроченої суми, то із зазначеного приводу суд вказує на наступне.

Нормами ГК України передбачено порядок застосування штрафних санкцій за порушення господарських зобов‘язань. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі не надано доказів того, що у зв‘язку з невиконанням зобов‘язання за договорами з боку Відповідача Позивачем було понесено значних збитків, і у матеріалах справи такі докази відсутні. Крім того, суд враховує також ту обставину, що Відповідач у справі виступав у якості генерального підрядника будівництва, а замовником будівництва була інша структура, а також враховуючи той факт, що станом на сьогоднішній день, як вбачається з пояснень сторін, об’єкт будівництва не переданий інвесторам під заселення та експлуатуючій організації для здійснення його утримання, що унеможливлює виконання Відповідачем своїх зобов’язань перед Позивачем у повному обсязі, у тому числі у частині гарантійної суми.

Таким чином, враховуючи розмір належних до сплати штрафних санкцій, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, суд вирішує, що з Відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за Договором у розмірі 28414,39 грн.

Що стосується вимог Позивача про стягнення витрат на оплату правової допомоги у сумі 3300 грн., то суд вирішує, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у справі було надано до суду копію відповідного договору №ДГ-1 про надання юридичних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Територія права»від 01.07.2009 р. та платіжне доручення №21 від 31.08.2009 р., згідно з яким Позивачем на користь ТОВ «Територія права»було перераховано грошові кошти у сумі 3300, 00 грн.

Проте, Позивачем у справі не було надано до суду доказів того, що зазначені витрати, понесені Позивачем, були дійсно сплачені за надання саме послуг адвоката. Зокрема, положеннями договору №ДГ-1 про надання юридичних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Територія права»від 01.07.2009 р. не передбачено, що ТОВ «Територія права»було здійснено надання Позивачу саме послуг адвоката, а не будь-яких юридичних послуг взагалі. Крім того, у графі «Призначення платежу»платіжного доручення №21 від 31.08.2009 р., згідно з яким Позивачем на користь ТОВ «Територія права»було перераховано грошові кошти у сумі 3300, 00 грн., було зазначено, що оплата здійснюється Позивачем «за юридичні послуги згідно договору №1 від 01.07.2009 р.», а не за надання послуг адвоката.

Так само, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що представник Позивача, який здійснював захист його інтересів у процесі розгляду справи, є адвокатом та має відповідне свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Тому у суду відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 3300, 00 грн. Вказана позиція поділяється також Вищим господарським судом України у п. 10 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 р. №02-5/78, відповідно до якої відшкодування витрат на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

За цих підстав суд відмовляє Позивачу у покладенню на Відповідача оплати послуг адвоката у сумі 3 300 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оскільки позов задоволено частково, то суд покладає судові витрати на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 8, 11, 15, 16, 526, 530, 610-612, 625, 837, 843-844, 853-854, 879, 886 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»(вул. Тампере, 13-Б, м. Київ, 02105; ідентифікаційний код 04012721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд Груп»(вул. Промислова, 2, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 23392793), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 62107, 96 (шістдесят дві тисячі сто сім грн. 96 коп.) гривень основного боргу та 28414, 39 (двадцять вісім тисяч чотириста чотирнадцять грн. 96 коп.) гривень пені, 905, 22 (дев’ятсот п’ять грн. 22 коп.) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 07 грудня 2009 року.