Рішення № 6976700, 05.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/425 05.11.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування

До Закритого акціонерного товариства Страхова група «ТАС»

Третя особи 1.Товариство з обмеженою відповідальністю «МД ІСТЕЙТ»

2.Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк»

3.ОСОБА_1

4.Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів»

5.ОСОБА_2

Про стягнення 5134,91 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачане зявились

Від відповідача Синельников М.О. дов.

Від третіх осібне зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ТАС»5134,91 грн. страхового відшкодування.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 4279,09 за мінусом ПДВ.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2007 р. між ЗАТ «СК «АХА Страхування»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МД ІСТЕЙТ»було укладено договір добровільного страхування наземного автотранспорту № 6159-а/07зп від 10.12.2007 р.

На умовах, встановлених Договором страхування, ТОВ «МД ІСТЕЙТ»було застраховано свої майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем TOYOTA Land Cruiser, реєстр. № НОМЕР_1, від ризиків «Викрадення», «Збитки внаслідок ДТП»та «Збитки внаслідок інших подій».

14.03.2008 р. на перехресті проспекту Металургів і вулиці Сорок років Радянської України в місті Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA Land Cruiser, реєстр. № НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автобуса IKARUS 256, реєстр. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

В результаті ДТП автомобіль TOYOTA Land Cruiser, реєстр. № НОМЕР_1, було пошкоджено. Перелік та характер пошкоджень транспортного засобу підтверджується висновком спеціаліста № 2551 від 16.05.2008 р. автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Фактичні витрати, необхідні для відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA Land Cruiser, реєстр. № НОМЕР_1, підтверджуються рахунком № ТСФ-081 від 19.03.2008 року виданого ПП ОСОБА_5 та рахунком № 61 від 12.05.2008 року, виданого ПП ОСОБА_6 За умовами договору страхування (пункти 7, 8, 10), суму страхового відшкодування було визначено у відповідності із наданими ПП ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_6 рахунками.

Згідно страхового акту № 2346-а/08зп від 02.07.2008 p., ДТП, що сталася 14.03.2008 року, було визнано страховим випадком та, за заявою від 24.06.08 року про виплату суми страхового відшкодування, Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «МД ІСТЕЙТ», зазначений у заяві від 24.06.2008 року. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжними дорученнями № 4005 від 02.07.2008 року.

Виплата страхового відшкодування за своєю суттю було компенсацією майнової шкоди, спричиненої страхувальнику позивача - ТОВ «МД ІСТЕЙТ», з вини водія ВАТ «Запорізького заводу феросплавів»- ОСОБА_4

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відшкодувавши за Договором страхування заподіяні в результаті ДТП ТОВ «МД ІСТЕЙТ»збитки, Позивач став в межах сплаченої суми страхового відшкодування стороною-кредитором у зобов'язанні з відшкодування майнової шкоди замість ТОВ «МД ІСТЕЙТ», оскільки до Позивача перейшло право вимагати відшкодування майнової шкоди від особи відповідальної за завдані збитки, а також інші права, які надані потерпілій особі для відновлення свого порушеного права.

Особою, відповідальною за завдані збитки, у межах заявленої суми позову є Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», у зв'язку з наступними обставинами :

Вина ОСОБА_4 у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 21.03.2008 p., відповідно до якої ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

ОСОБА_4 станом на дату ДТП працював водієм на Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод феросплавів», що підтверджується копією наказу-розпорядження № 157 від 29.06.1998 року, завіреною копією трудової книжки (витягу). Законність підстав керування автобусом IKARUS 256, реєстр. НОМЕР_2 підтверджується посвідченням водія ОСОБА_4 та подорожнім листом № 5045 від 14.03.2008 року.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб водієм при експлуатації автобуса IKARUS 256, реєстр. НОМЕР_2, застрахована у Закритому акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», згідно з договором (полісом) обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № ВВ / 2778437.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 5134,91 грн. в т.ч. 855,82 грн. ПДВ, і тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Вимога позивача про стягнення з відповідач адвокатських послуг у сумі 2500грн., задовольняється частково в сумі 300 грн. з наступних підстав:

- позивач для підготовки позовної заяви за ціною позову 5134грн.91коп. сплатив за послуги адвокату 2500,00грн., що складає половину від ціни позову;

- позивач має власний штат юристів;

- суду не надано доказів завантаженості юристів на час укладення договору станом на 20.02.2009р.;

- суд врахував нескладність даної справи, дійсну наявність проведеної роботи щодо надання правової допомоги, зокрема тільки написання позовної заяви;

- судом прийнято до уваги п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів»від 13.ю02.2002р. №01-8/155, Вищий господарський суд України зазначив, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, розмір адвокатських послуги підлягає зменшенню до 300грн., з підстав вищезазначених.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування»в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(69035, м. Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, 57В, код ЄДРПОУ 26183400) на поточний рахунок № 26508001325721, страхове відшкодування в розмірі 5134 (пять тисяч сто тридцять чотири) грн.. 91 коп., 300 (триста) грн. адвокатських послуг, 102 (сто дві) грн.. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко