Рішення № 6976655, 13.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/460 13.11.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М. ,

розглянувши справу № 14/460

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД»

до Антимонопольного комітету України

треті особи Фірма «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»

Представництво фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»

про визнання недійсним рішення

за зустрічним позовом про зобовязання виконати рішення та стягнення штрафу

за участю представників сторін: від ТОВ "Рейнбо-ЛТД" - не з'явився

від АМКУ - Ахтімірова М.Г.

від третіх осіб - Коваль А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД»(надалі ТОВ «Рейнбо-ЛТД») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі Комітет) про визнання недійсним рішення від 16.07.2009 р. № 256-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».

В обґрунтування предявлених вимог позивач посилається на те, що рішення Антимонопольного комітету України прийняте за неповно зясованими обставинами, а також, викладені в рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 28.10.2009 р. оголошувалась перерва.

Клопотання позивача за первісним позовом, викладене в позовній заяві, про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Комітету, а також клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову від 09.09.2009 р. шляхом заборони Комітету вчиняти дії, спрямовані на стягнення штрафу в розмірі 500000 грн. на виконання рішення Комітету до вирішення справи по суті, не можуть бути задоволені судом, оскільки позивач не довів належним чином, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Клопотання позивача за первісним позовом від 09.09.2009 р. та від 28.10.2009 р. про залучення третьої особи на стороні позивача «Ларк Лабораторіз ЛТД», судом не задовольняються за необґрунтованістю, а також недоведеністю того, що рішення з господарського спору може вплинути на його права або обовязки щодо однієї з сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2009 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні Комітету Фірму «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»та представництво фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»в Україні.

Комітет 28.09.2009 р. продав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Комітет 12.10.2009 р. в порядку ст. 60 ГПК України подав зустрічний позов до ТОВ «Рейнбо-ЛТД»про зобовязання виконати рішення від 16.07.2009 р. № 256-р та стягнення штрафу в розмірі 500000 грн.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом Комітет посилається на безпідставне невиконання ТОВ «Рейнбо-ЛТД»рішення від 16.07.2009 р. № 256-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у встановлений законодавством строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2009 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву Комітету про стягнення штрафу, а також про примусове виконання рішення Комітету для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Рейнбо-ЛТД».

Представник третіх осіб 28.10.2009 р. подав письмові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у поясненнях.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Фірма «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД» (Індія) та представництво фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»в Україні 11.09.2008 р. звернулись до Комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію зі сторони ТОВ «Рейнбо-ЛТД».

На думку та за твердженням заявників ТОВ «Рейнбо-ЛТД»вчинило порушення, передбачене ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді використання без дозволу уповноваженої на те особи сукупності домінуючих позначень на упаковці, що може призвести до змішування з діяльністю фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»(Індія), яка має пріоритет на їхнє використання.

Комітет, розглянувши справу № 27-26.465X165-08 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 16.07.2009 р. № 256-р, відповідно до якого:

- визнав дії ТОВ «Рейнбо-Лтд», які полягають у використанні під час реалізації лікарського засобу «ДОЛАР», виробництва фірми «Ларк Лабораториз ЛТД» (м. Бхіваді, Республіка Індія), упаковки, оформлення якої є схожим на оформлення упаковки лікарського засобу «ДОЛАРЕН», виробництва фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»(м. Кеда, Республіка Індія), порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкруенції»;

- зобов'язав ТОВ «Рейнбо-Лтд»у двомісячний строк з дня одержання цього рішення припинити використання упаковки лікарського засобу «ДОЛАР», оформлення якої є схожим на оформлення упаковки лікарського засобу «ДОЛАРЕН», виробництва фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»(м. Кеда, Республіка Індія), під час реалізації лікарського засобу «ДОЛАР», виробництва фірми «Ларк Лабораториз ЛТД»(м. Бхіваді, Республіка Індія);

- наклав на ТОВ «Рейнбо-Лтд»штраф у розмірі 500000 грн.

Позивач за первісним позовом не погоджується з прийнятим Комітетом рішенням посилаючись на неповне з'ясування Комітетом обставин, які мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рейнбо-Лтд»у позовній заяві посилається на наявність права на використання знаку для товарів і послуг «Долар»та на наявність патенту на промисловий зразок «Таблеткова вмістимість».

Поряд з цим, наявність патентів на промислові зразки не є підставою для вчинення дій, які становлять недобросовісну конкуренцію, а саме - імітування зовнішнього вигляду виробу іншого субєкта господарювання.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 6 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання (ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

У ході розгляду справи Комітетом встановлено, що лікарські препарати виробництва фірми «Ларк Лабораториз ЛТД», включно препарат «ДОЛАР», реалізуюся на ринку України через ТОВ «Рейнбо-Лтд».

Фірма «Ларк Лабораториз ЛТД»надала ТОВ «Рейнбо-Лтд»довіреність з правом подавати в Україні заявки та контролювати реєстрацію товарів, отримувати ліцензії на медикаменти та інші реєстраційні свідоцтва для різноманітних товарів виробництва фірми «Ларк Лабораториз ЛТД».

ТОВ «Рейнбо-Лтд»є власником: свідоцтва № 93675 від 25.06.2008 р. на знак для товарів і послуг «ДОЛАР»; патенту України на промисловий зразок від 27.10.2008 № 17688 «Таблеткова вмістимість» (упаковка до лікарського препарату «ДОЛАР»).

Автором заявки на промисловий патент є Саурабх Шаши Бхушан. Дата подання заявки 22.05.2008 р.

З наданих ТОВ «Рейнбо-Лтд»документів встановлено, що дизайн макета упаковки лікарського препарату «ДОЛАР»розроблено його працівником Саурабх Шаши Бхушан на замовлення ТОВ «Рейнбо-Лтд»(договір № 7 від 04.01.2008 р.) та погоджено з ТОВ «Рейнбо-Лтд»актом прийому-передачі від 17.01.2008 р.

Саурабх Шаши Бхушан є генеральним директором ТОВ «Рейнбо ЛТД»з моменту його заснування.

Картонну упаковку лікарського засобу «ДОЛАР»виготовляє фірма «Ларк Лабораториз ЛТД». Розфасування лікарського засобу «ДОЛАР»у блістери та картонні коробки здійснює також фірма «Ларк Лабораториз ЛТД».

За інформацією позивача за первісним позовом, ним здійснюється реалізація лікарського засобу «ДОЛАР»з 05.05.2008 р. на території України.

Таким чином, порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчинено саме ТОВ «Рейнбо-Лтд»на території України, а не фірмою «Ларк Лабораториз ЛТД»на території Індії, як стверджує позивач за первісним позовом.

Фірма «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»здійснює систематичні поставки лікарського препарату «ДОЛАРЕН»на територію України, рекламування цього препарату, отримання реєстраційних посвідчень в Україні лікарського засобу під назвою «ДОЛАРЕН»починаючи з листопада 1999 року.

Таким чином, фірма «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»має пріоритет на використання оформлення упаковки лікарського засобу «ДОЛАРЕН».

Фірма «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»та представництво фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»не надавали ніяких дозволів фірмі «Ларк Лабораториз ЛТД»і позивачу за первісним позовом на використання оформлення упаковки для лікарських препаратів «БОЛАРЕН»та «ДОЛАР»схожого на оформлення упаковки лікарського засобу «ДОЛАРЕН», виробником якого є фірма «Наброс Фарма ПВТ. ЛТД».

Згідно з абзацом першим частини другої статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Таким чином, використання патенту на промисловий зразок «Таблеткова вмістимість»для позначення певних товарів виходить за межі правового захисту, що надається власнику патенту згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Слід зазначити, що наявність у позивача за первісним позовом права на використання знаку для товарів і послуг «ДОЛАР»не мала значення для справи № 27-26.4/165-08, оскільки порушення законодавства про захист економічної конкуренції полягає у використанні позивачем за первісним позовом під час реалізації лікарського засобу «ДОЛАР»упаковки, оформлення якої є схожим на оформлення упаковки лікарського засобу «ДОЛАРЕН», виробництва фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»(тобто порушення розглядається як використання сукупності певних позначень, а не лише позначення «ДОЛАР»).

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, оспорюваним рішенням Комітету було підставно зазначено, що використання позивачем за первісним позовом під час реалізації лікарського засобу «ДОЛАР» упаковки, оформлення якої є схожим на оформлення упаковки лікарського засобу «ДОЛАРЕН», виробництва фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД», є порушенням, передбаченим ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

В Розясненнях Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 р. № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст. 251 ГК України Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за: вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству; створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію суб'єктів господарювання, вступ одного або декількох суб'єктів господарювання в об'єднання, придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в оренду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів без згоди на це Антимонопольного комітету України чи його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність одержання такої згоди; неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням. Вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

В даному випадку, оспорюване рішення Комітету є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»з метою захисту інтересів держави, споживачів та субєктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у звязку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобовязання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до вказаних норм Комітет має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем за зустрічним позовом порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем за зустрічним позовом у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Комітету є обовязковим для виконання відповідачем за зустрічним позовом.

Копія рішення від 16.07.2009 р. № 256-р надіслана із супровідним листом від 28.07.2009 р. № 27/26.4/07-6632 та отримана ТОВ «Рейнбо-Лтд»31.07.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2218398.

Проте, ТОВ «Рейнбо-Лтд»нараховану штрафну санкцію добровільно не сплатило.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 27-26.465X165-08 та повноту їх встановлення в оспорюваному Рішенні суд дійшов висновків про те, що Комітет із дотриманням вимог чинного законодавства України, повно і обєктивно розглянув обставини справи № 27-26.465X165-08, дослідив подані документи, належним чином проаналізував відносини сторін.

Викладені в оспорюваному Рішенні висновки Комітету відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи № 27-26.465X165-08, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.

Позивачем за первісним позовом в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази, врахувавши відсутність правових підстав для визнання оспорюваного Рішення недійсним, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновків про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог за первісним позовом.

Поряд з цим, позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В первісному позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-Лтд» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5-Б, код 21525830) до Державного бюджету України на рахунок управління державного казначейства України за місцем знаходження платника податків (код бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 500000 грн. штрафу, 5000 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-Лтд»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5-Б, код 21525830) припинити використання упаковки лікарського засобу «ДОЛАР», оформлення якої є схожим на оформлення упаковки лікарського засобу «ДОЛАРЕН», виробництва фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»(м. Кеда, Республіка Індія), під час реалізації лікарського засобу «ДОЛАР», виробництва фірми «Ларк Лабораториз ЛТД»(м. Бхіваді, Республіка Індія).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 30.11.2009 р.