Рішення № 6976586, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/46620.10.09 За позовом          ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»;

до                    ТОВ «Макс –Д»;

про                    стягнення 44366,63 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Варава Ю.В., представник, довіреність №17-03/09 від 17.03.2009 р.;

Від відповідача:           не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 41656,26 грн. (40404,71 грн. основного боргу + 1251,55 грн. інфляційних втрат), 2337,69 грн. пені, 372,70 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 443,66 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У вищезазначеній позовній заяві позивач також просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача в межах суми позову.

До початку слухання справи від позивача до господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 68187,51 грн. (66146,51 грн. основного боргу + 2041,00 грн. інфляційних втрат), 4942,76 грн. пені, 792,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 739,23 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс - Д», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

02.08.2007 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №L509-04/07, за умовами якого позивач, на підставі договору купівлі-продажу (поставки), зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток №2 до договору), а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 договору, строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток №1 до договору) та не може бути меншим одного року.

Додатком №1 до договору сторонами погоджений графік сплати лізингових платежів.

Пунктами 4.1., 4.2 договору передбачено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця (позивача). Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Згідно з загальними умовами фінансового лізингу (додаток №4 до договору), відповідач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця відповідач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку відповідач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3 договору).

Згідно з пунктом 5.4 загальних умова фінансового лізингу вбачається, що відповідач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий відповідачеві за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

На підставі акту приймання-передачі предмета лізингу за договором фінансового лізингу № L509-04/07 від 16.08.2007 р. позивач передав відповідачеві у фінансовий лізинг легковий автомобіль марки «Honda Accord», номер кузова JHMCL96408C200889.

Згідно з умовами, визначеними у графіку лізингових платежів (додаток №1 до договору) зазначений в графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за курсом НБУ до визначеної в п.п.6.1.4 загальних умов валюти.

Відповідно до п.6.1. загальних умов позивач має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

—у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу;

—у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності позивача, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням позивачем своїх обов'язків за договором;

—у разі перевищення розміру комісії позивача за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

—оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту - долари США, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого НБУ курсу гривні до доларів США, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до доларів США;

—в інших випадках, визначених договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 6.2. загальних умов змінений за правилами п. 6.1 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача та підлягає сплаті відповідачем у безспірному порядку.

Відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договором, внаслідок чого з боку останнього за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року утворилась перед позивачем заборгованість у сумі 66 146,51 грн., що підтверджується рахунками-фактурами:

—№L509-04/07/16 від 01.12.2008 р. на суму 1937,23 грн.;

—№L509-04/07/17 від 02.01.2009 р. на суму 6309,81 грн.

—№L509-04/07/18 від 02.02.2009 р. на суму 6671,69 грн.

—№L509-04/07/19 від 02.03.2009 р. на суму 6622,86 грн.;

—№L509-04/07/20 від 01.04.2009 р. на суму 6317,08 грн.;

—№L509-04/07/21 від 05.05.2009 р. на суму 6309,80 грн.;

—№L509-04/07/22 від 01.06.2009 р. на суму 6236,24 грн.;

—№L509-04/07/23 від 01.07.2009 р. на суму 6253,72 грн.;

—№L509-04/07/24 від 03.08.2009 р. на суму 6299,79 грн.;

—№L509-04/07/25 від 01.09.2009 р. на суму 6599,56 грн.;

—№L509-04/07/26 від 01.10.2009 р. на суму 6588,73 грн.

Як визначено пунктом 3 частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 4942,76 грн., передбачена п. 5.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 68187,51 грн. (66146,51 грн. основного боргу + 2041,00 грн. інфляційних втрат) та 792,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Клопотання позивача, заявлене у позовній заяві, про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах суми позову не підлягає задоволенню, оскільки статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному випадку це стосувалося позивача, який мав би довести наявність обставин, визначених статтями 66, 67 ГПК України. Такі докази позивачем не доведені та господарському суду не надані, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс –Д»(інд. 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 31484528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(інд. 04073, м. Київ, просп. Маяковський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 68187 (шістдесят вісім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 51 коп., 4942 (чотири тисячі дев’ятсот сорок дві) грн. 76 коп. пені, 792 (сімсот дев’яносто дві) грн. 92 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 739 (сімсот тридцять дев'ять) грн. 23 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко