Ухвала суду № 69764887, 25.10.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

25 жовтня 2017 року

Справа № 489/7995/14-ц

Номер провадження 2-п/489/72/17

УХВАЛА

25 жовтня 2017 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретаря Сироватки Т.О.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 22.01.2015 р. по справі за позовом Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2017 р.ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2015 р. по справі за позовом Кредитної спілки «ІСТОК»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на необізнаність щодо існування судового рішення та не врахування судом істотних обставин, які не мав змоги надати через відсутність у судовому засіданні.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази, суд встановив.

22.01.2015 року Ленінським райсудом м. Миколаєва було постановлено рішення у справі за позовом Кредитної спілки «ІСТОК»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку кредитну заборгованість у розмірі 44 841 грн.27 коп. та судовий збір.

19.02.2015 року державним виконавцем Центрального відділу виконавчої служби Миколаївського управління юстиції було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_3 щодо виконання виконавчого листа , виданого судом за результатом розгляду справи.

На підставі Постанови державного виконавця від 29.04.2015 року протягом 2 років з ОСОБА_3 на користь КС "Істок" відраховувались кошти з грошового забезпечення.

19.09.2017 року Постановою державного виконавця було закінчено виконавче провадження через повне фактичне виконання рішення суду ОСОБА_3

Лише 04.10.2017 р.ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2015 р. по справі за позовом Кредитної спілки «ІСТОК»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Справа за позовом Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначалась до розгляду неодноразово (10.12.2014 р., 22.01.2015 р.).

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше як за три дні до судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки, як і судове рішення, на адресу відповідача було направлено у встановленому законом порядку (а.с.48,55, 67).

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він не був присутній в судових засіданнях, оскільки не отримував судові повістки. Про розгляд справи відповідачу взагалі не було відомо, в звязку з тим, що на час розгляду справи в суді він був відряджений до зони АТО, що документально підтверджено. Відповідно він не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач протягом двох років був обізнаний про існування рішення суду, в зоні АТО перебував до 03.03.2016 року та не навів доказів, які б суд не врахував при постановленні рішення, суд вважає, що заявлені вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заявиОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 22.01.2015 р. по справі за позовом Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Тихонова