Рішення № 6976484, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/373 26.11.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Банкомзвязок», с. Безпечна

До Державного підприємства «Національна енергетична компанія

«Укренерго»в особі Дніпровської електроенергетичної системи ДП «НЕК»

«Укренерго», м. Київ

Про стягнення 95030,40 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Ляшук О.П. пред. по довір.

Від відповідача Сапунцов В.Д. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 95030,40 грн. штрафних санкцій за договором підряду № 11/281-08 від 11.07.2008р., посилаючись на не виконання відповідачем, як замовником, договірних зобовязань та умов щодо оплати.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивував тим, що у 2008 р. між ним та відповідачем було укладено договір підряду, за яким позивач зобовязувався за завданням відповідача виконати власними засобами та з власних матеріалів роботи з модернізації системи передачі даних по кабельним лініям звязку з встановленням цифрового обладнання на ділянках відповідача, а відповідач зобовязувався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до умов договору підряду виконані роботи підлягали оплаті протягом 10 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання відповідного етапу за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3.

Відповідні акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 позивачем було надано відповідачу та підписано останнім без зауважень та заперечень. Загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт становить 949 071, 60 грн. з ПДВ.

Станом на 06.02.2009 р. відповідачем заборгованість за виконані роботи погашена не була. Грошові кошти у сумі 949 071, 60 грн. з ПДВ було перераховано відповідачем на банківський рахунок позивача лише 23.03.2009 р.

У звязку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобовязань у сумі 30 578, 31 грн., 1% річних у розмірі 2 548, 19 грн., а також інфляційні у розмірі 61 903, 90 грн., усього 95 030, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 7/262/09 від 26.08.2009р. було порушено провадження справі та призначено судове засідання на 23.09.2009р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2009р. матеріали справи № 7/262/09 надіслані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. призначено судовий розгляд на 12.11.2009р. та присвоєно справі № 7/262/09 новий номер № 31/373.

В судовому засіданні 12.11.2009р. було оголошено перерву до 26.11.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у справі проти заявленого позову заперечував у повному обсязі та у порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що вважає позовні вимоги безпідставними, виходячи з наступного.

Сторонами у справі було укладено між собою договір підряду, умови якого було погоджено сторонами між собою у порядку, визначеному чинним законодавством.

Нормами договору підряду було встановлено порядок здійснення оплати виконаних позивачем робіт з боку відповідача, а саме: оплата підлягала здійсненню у строк 10 банківських днів з дня отримання відповідачем від позивача відповідних документів (довідки за формою №КБ-3, акту за формою №КБ-2в, податкової накладної).

Податкові накладні підлягали заповненню позивачем відповідно до реквізитів, вказаних у договорі підряду. Проте, за твердженням відповідача, позивачем не було надано разом з пакетом документів на їхню адресу належним чином оформлених податкових накладних, про що Відповідач неодноразово повідомляв позивача у відповідному листуванні.

Належним чином оформлені податкові накладні надійшли на адресу відповідача лише 23.03.2009 р., і після цього у той же день відповідачем було здійснено оплату за виконані роботи у повному обсязі. Тому відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. З огляду на ці обставини , відповідач просив суд у позові відмовити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір підряду №11/281-08. Відповідно до п. 1.1. Договору Відповідач доручив, а Позивач зобовязався на свій ризик, власними засобами зі своїх матеріалів виконати модернізацію систем передачі по кабельних лініях звязку з встановленням цифрового обладнання на наступних ділянках: ОПП6 Солоне п/с «Павлоградська-330кВ»згідно договірної ціни (додаток №1); Управління ДнЕС п/с «Південна-330»згідно договірної ціни (додаток №2); Управління ДнЕС Управління ДнМЕМ згідно договірної ціни (додаток №3).

Згідно з п. 1.2. Договору терміни виконання етапів робіт визначаються календарним планом (додаток №4).

Порядок здачі-приймання робіт визначався розділом 3 Договору, відповідно до якого після завершення кожного етапу робіт згідно з Додатком №4 до Договору Позивач надає Відповідачу акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідку за формою №КБ-3 (п. 3.1.). Відповідач зобовязаний прийняти виконані роботи протягом 3 робочих днів з моменту надання Позивачем акту за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. У випадку мотивованої відмови Відповідача прийняти виконані роботи, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання (п. 3.2.).

Згідно з п.п. 4.1.-4.3. Договору загальна вартість робіт за Договором згідно Договірної ціни (додатки №№1-3) складає 949 071, 60 грн. у т.ч. ПДВ 158 178, 60 грн. Розрахунки за виконані роботи за Договором здійснюються Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача протягом 10 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт за відповідним етапом за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3, надання податкової накладної, на підставі виставленого рахунку. Розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Додатком №1 до Договору сторонами було затверджено Договірну ціну на будівництво модернізації системи передачі по КЛЗ з встановленням цифрового обладнання на наступних ділянках: ОПП6 Солоне п/с «Павлоградська-330кВ».

Додатком №2 до Договору сторонами було затверджено Договірну ціну на будівництво модернізації системи передачі по КЛЗ з встановленням цифрового обладнання на наступних ділянках: Управління ДнЕС п/с «Південна-330».

Додатком №3 до Договору сторонами було затверджено Договірну ціну на будівництво модернізації системи передачі по КЛЗ з встановленням цифрового обладнання на наступних ділянках: Управління ДнЕС Управління ДнМЕМ.

Додатком №4 до Договору сторонами було затверджено Календарний план з модернізації систем передачі по КЛЗ з встановленням цифрового обладнання, відповідно до якого усі роботи підлягали виконанню у строк до жовтня 2008 р.

24.10.2008 р. сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі «Додаткова угода №1», копія якої є у матеріалах справи), якою сторони, у звязку з затримкою компанією-виробником постачання обладнання та необхідністю продовження строку виконання робіт з модернізації систем передачі, затвердили новий календарний план виконання робіт, визначивши, що усі роботи підлягали виконанню у строк до 25 грудня 2008р. та затвердили додаток №4 до Договору у новій редакції.

21.01.2009 р. сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору (надалі «Додаткова угода №2», копія якої є у матеріалах справи), якою було змінено п. 7.4. Договору та встановлено строк дії Договору до 01.06.2009 р., а у частині виконання гарантійних зобовязань на весь час дії гарантії.

У грудні 2008 р. сторонами було підписано Акт №11/630-08 приймання виконаних підрядних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, відповідно до яких Позивачем було виконано, а Відповідачем прийнято роботи з модернізації системи передачі по КЛЗ з встановленням цифрового обладнання на наступних ділянках: Управління ДнЕС Управління ДнМЕМ на загальну суму 201 306, 00 грн. (копія Акту є у матеріалах справи).

Надалі у грудні 2008 р. сторонами було підписано Акт №09/113-08 приймання виконаних підрядних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, відповідно до яких Позивачем було виконано, а Відповідачем прийнято роботи з модернізації системи передачі по КЛЗ з встановленням цифрового обладнання на наступних ділянках: ДнЕС п/с «Південна-330»на загальну суму 486 086, 40 грн. (копія Акту є у матеріалах справи).

Надалі у грудні 2008 р. сторонами було підписано Акт №07/110-08 приймання виконаних підрядних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, відповідно до яких Позивачем було виконано, а Відповідачем прийнято роботи з модернізації системи передачі по КЛЗ з встановленням цифрового обладнання на наступних ділянках: ОПП6 Солоне п/с «Павлоградська-330кВ»на загальну суму 261 679, 20 грн. (копія Акту є у матеріалах справи).

09.02.2009 р. Позивачем було направлено Відповідачу претензію від 06.02.2009 р. за №123 (копія є у матеріалах справи), якою Позивач вимагав від Відповідача сплатити заборгованість за виконані за Договором роботи, а також пеню та 1% річних за прострочення виконання зобовязань.

24.02.2009 р. Відповідачем було надано Позивачу відповідь на претензію №07/777 (копія є у матеріалах справи), якою Відповідач повідомив про те, що затримка у розрахунках зумовлена введенням тимчасової адміністрації у АКБ «Промінвестбанк», та повідомляла про те, що питання з розрахунками буде вирішено найближчим часом.

07.04.2009 р. Позивачем вдруге було направлено Відповідачу претензію від 03.04.2009 р. за №330 (копія є у матеріалах справи), якою Позивач вимагав від Відповідача сплатити штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за Договором щодо оплати.

16.04.2009 р. Відповідачем було надано Позивачу відповідь на претензію №07/1436 (копія є у матеріалах справи), якою Відповідач повідомив про те, що належним чином оформлені податкові накладні було отримано Відповідачем від Позивача лише 23.03.2009 р., у звязку з чим оплату було здійснено після отримання таких накладних. Тому Відповідач відмовився сплачувати штрафні санкції та повідомив Позивача про безпідставність їхнього нарахування.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників Позивача та Відповідача, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ст.ст. 509-510 Цивільного кодексу України (надалі «ЦК України») зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Ст.ст. 628-629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних видів договорів (змішаний договір).

Укладений між Позивачем та Відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором підряду, а отже до нього мають застосовуватися норми закону, які регулюють правовідносини з приводу підряду, зокрема, норми глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у Договорі було встановлено порядок та строки оплати Відповідачем виконаних Позивачем робіт, а саме: протягом 10 банківських днів з дня отримання Відповідачем наступного пакету документів: актів за формою №КБ-2в, довідок за формою №КБ-3, податкових накладних.

У матеріалах справи знаходяться підписані та скріплені печатками сторін відповідні акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3, датовані 02.12.2008 р. Таким чином, відповідні довідки та акти було отримано Відповідачем 02.12.2008 р., що не заперечується у самим Відповідачем у справі.

Що стосується податкових накладних, які підлягали видачі Позивачем на користь Відповідача, то у матеріалах справи знаходяться копії відповідним чином заповнених податкових накладних, датованих 02.12.2008 р. З наявних у справі доказів, зокрема, листа Відповідача на адресу Позивача від 06.02.2009 р. №11/525 та відповіді на претензію від 24.02.2009 р. №07/777 вбачається, що відповідні податкові накладні було уперше отримано Відповідачем 02.12.2008 р.

Таким чином, строк оплати виконаних робіт за Договором настав 16.12.2008 р.

Оплата виконаних робіт було здійснено Відповідачем 23.03.2009 р., що не заперечується сторонами у справі та підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, листуванням між сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до п. 6.1. Договору за порушення умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у разі порушення з вини Відповідача строків розрахунків за виконані роботи, Відповідач сплачує Позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1% від простроченої суми.

Таким чином, нормами Договору було встановлено інший розмір процентів річних, що підлягають стягненню з Відповідача від простроченої суми, а саме: 1% річних.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку сума інфляційних та 1% річних від простроченої суми за неналежне виконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором складає 2 548, 19 грн. та 61 903, 90 грн. відповідно.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення інфляційних та 1% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення пені у сумі 30 578, 31 грн., то суд, проаналізувавши усі матеріали справи та наявні у ній докази у їх сукупності, вирішує, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки стягнення пені за прострочення виконання грошового зобовязання не передбачено умовами укладеного Договору, ні нормами чинного законодавства.

Положення ч. 6 ст. 231 ГК України щодо визначення штрафних санкцій за порушення грошових зобовязань стосуються процентів (відсотків) річних за користування чужими грошовими коштами та підлягають стягненню з сторони порушника виключно у разі, якщо Договором або законом не встановлено іншого розміру таких процентів (відсотків) річних. Оскільки положеннями п. 6.3. Договору встановлено інший розмір процентів річних (1% від простроченої суми), то стягненню з Відповідача підлягає саме той розмір процентів річних, який визначений сторонами у Договорі.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши зібрані у справі докази у порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, Господарський суд міста Києва вирішив, що вони вказують на наявність у Позивача підстав для звернення до суду за захистом свого порушеного права, з огляду на неналежне виконання своїх зобовязань за Договором з боку Відповідача. У звязку з цим, позовні вимоги Позивача у частині стягнення інфляційних та 1% річних від простроченої суми є обґрунтованими і порушене право підлягає захисту судом відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України, а у решті позову підстав для задоволення не вбачається .

Оскільки позов задоволено частково, то, згідно частини 3 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 628-629, 837, 843, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 32, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі Дніпровської електроенергетичної системи ДП «НЕК «Укренерго»(69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2; ідентифікаційний код 20517231) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банкомзвязок»(09025, с. Безпечна Сквирського району Київської області, вул. Ордаша, 19; ідентифікаційний код 19353391), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 61903, 90 (шістдесят одну тисячу девятсот три грн. 90 коп.) гривень інфляційних, 2548, 19 (дві тисячі пятсот сорок вісім грн. 19 коп.) гривень процентів річних, 644, 52 (шістсот сорок чотири грн. 42 коп.) державного мита та 236 (твісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Дата підписання рішення 07 грудня 2009 року.