Ухвала суду № 69763078, 18.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/1692/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

секретар судового засідання - Іванова І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_4, Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа - ОСОБА_5 про поновлення на публічній службі, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) про визнання протиправними та скасування розпоряджень Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.06.2016р. №60-к про його звільнення та від 06.06.2016р. №63-к про внесення змін до розпорядження від 01.06.2016р. №60-к, поновлення на посаді заступника голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області з 02.06.2016р., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.06.2016р. №60-к про звільнення позивача та від 06.06.2016р. №63-к про внесення змін до розпорядження від 01.06.2016р. №60-к.

Поновлено позивача на посаді заступника голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області починаючи з 02.06.2016р.

Вирішено виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 02.06.2016р. по 21.12.2016р. включно в розмірі 35010,30 грн та стягнуто моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодились позивач та відповідач - Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, подали касаційні скарги, в яких посилаються на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач просить змінити постанову суду апеляційної інстанції в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що розпорядженням голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 18.09.2015р. №97-к позивача призначено на посаду заступника голови адміністрації з 18.09.2015р.

Розпорядженням Президента України від 29.04.2016р. №186/2016-рп головою Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області призначено ОСОБА_5.

Згідно розпорядження голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 29.04.2016р. №49-к ОСОБА_5 приступила до виконання своїх повноважень на посаді голови з 29.04.2016р.

Розпорядженням голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.06.2016р. №60-к припинено державну службу позивача та звільнено з посади заступника голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області у зв'язку із припиненням повноважень.

Підставою для звільнення слугували розпорядження Президента України від 29.04.2016р. №186/2016-рп та лист голови Черкаської обласної державної адміністрації від 30.05.2016р. №01/01-47/3199.

Розпорядженням голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 06.06.2016р. №63-к внесено зміни до розпорядження від 01.06.2016р. №60-к в частині дати звільнення позивача з 06.06.2016р. у зв'язку із непрацездатністю останнього з 30.05.2016р. по 04.06.2016р.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заступник голови місцевої державної адміністрації відповідно до вимог закону, яким встановлено граничний термін перебування заступника голови місцевої державної адміністрації на займаній посаді, зобов'язаний заявити про припинення своїх повноважень перед новопризначеним головою адміністрації в день його призначення, проте всупереч вимогам закону позивач протягом місяця з дня призначення нового голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області не заявив про припинення своїх повноважень, а тому у новопризначеного голови зазначеної адміністрації виникло право на звільнення позивача.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про місцеві державні адміністрації» є спеціальним по відношенню до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України та не містить спеціальних норм чи заборон звільнення заступника голови адміністрації у період тимчасової непрацездатності, оскільки таке звільнення відбувається у зв'язку із припиненням повноважень.

Також суд першої інстанції виходив з того, що положення частини 3 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» до спірних правовідносин не застосовуються.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем порушено процедуру звільнення позивача із займаної посади, оскільки звільнення останнього відбулось в період його тимчасової непрацездатності, що протирічить діючому законодавству України. Внесення змін щодо дати звільнення не передбачено жодними законодавчими нормами України. При цьому суд виходив з того, що відповідач був зобов'язаний звільнити позивача по закінченню перебування його на лікарняному та виходу на роботу, після чого прийняти відповідне рішення про звільнення.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.06.2016р. №60-к винесено відповідно до статті 83 Закону України «Про державну службу», проте відповідачем не вказано яке саме положення цієї статті застосовано до позивача.

Також апеляційний суд виходив з незаконності та необґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо обов'язковості застосування до даних правовідносинах спеціального Закону України «Про місцеві державні адміністрації», оскільки позивача звільнено відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 10 цього Закону перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідної обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.

Судами встановлено, що припинення державної служби позивача та його звільнення відповідач безпосередньо пов'язував із звільненням попереднього та призначенням Президентом України нового голови районної державної адміністрації.

Зокрема, із змісту оскаржуваного розпорядження вбачається, що підставою для його видачі стало розпорядження Президента України від 29.04.2016р. №186/2016-рп про призначення ОСОБА_5 головою Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що звільнення позивача відбулось відповідно до положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на підставі розпорядження Президента України і не пов'язане з безпосередньою ініціативою відповідача.

В свою чергу, передбачені частиною 3 статті 40 КЗпП України гарантії стосуються випадків розірвання трудового договору лише з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові №21-212а14 від 01.07.2014р., також стосується звільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України і до спірних правовідносин застосована не може бути.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, яке скасовано помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016р. у даній справі скасувати, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець