Ухвала суду № 69762107, 19.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 р.Справа № 820/1064/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - Фадєєва О.П., відповідача - Шутової А.А., третьої особи - Шелушина Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/1064/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД

до Головного управління ДФС у Харківській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю"ТД Ресурс"

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" (далі по тексту - позивач, ТОВ фірма «Хазар ЛТД») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Ресурс» (далі по тексту - ТОВ «ТД Ресурс»), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 08.02.2017 року: № 0000174002, № 0000184002, № 0000194002.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року по справі № 820/1064/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хазар" ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" про скасування рішень, - задоволено.

Скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управлінням ДФС у Харківській області від 08.02.2017 року №0000174002, №0000184002 та №0000194002.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хазар" ЛТД" (місцезнаходження: 61085, м. Харків, вул. Астрономічна, буд.37-А, код ЄДРПОУ - 3119119195) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд.46).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року по справі № 820/1023/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на положення ст.. 226 Податкового кодексу України, абз.16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, ст. 2, п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України, зазначив, що оскаржувані в даній справі рішення про застосування фінансових санкцій прийнято з урахуванням приписів чинного законодавства та дійсних обставин справи. Вказує, що в магазинах ТОВ фірма «Хазар ЛТД» зберігались алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику зазначеної алкогольної продукції, а, відтак, такі алкогольні напої вважаються немаркованими. З викладених підстав, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу та в судовому засіданні, з викладених підстав, посилаючись на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року по справі № 820/1023/17 залишити без змін. Зокрема зазначив, що оскаржувані рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про застосування фінансових санкцій є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права позивача.

Представник третьої особи, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу та в судовому засіданні, з викладених підстав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року по справі № 820/1023/17 залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом ГУ ДФС у Харківській області від 08.11.2016 року №3033 "Про проведення фактичної перевірки" (том 1, а.с. 38), направлення на перевірку №232, №233, №228, №229 (том 1, а.с. 44), №230, №231 (том 1, а.с. 49) від 08.11.2016 року на проведення фактичної перевірки з 08.11.2016 року по 17.11.2016 року (том 1, а.с.39) співробітниками відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Харківській області проведено фактичну перевірку ТОВ фірма «Хазар» ЛТД з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акти: №701/20-40-02-10/22647877 від 14.11.2016 року (том 1, а.с. 45), №702/20-40-40-02-10/22647847 від 15.11.2016 року (том 1, а.с. 50), №703/20-40-40-02-10 від 14.11.2016 року (том 1, а.с. 40).

Як вбачається з зазначених актів перевірки контролюючим органом встановлено низку порушень ТОВ фірма «Хазар» ЛТД, у зв'язку з наявністю яких відповідачем прийнято оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 08.02.2017 року:

- №0000174002 (том 1, а.с. 7), відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за реалізацію (зберігання) алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку встановленого зразку;

- №0000184002 (том 1, а.с. 8), відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за реалізацію (зберігання) алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку встановленого зразку;

- №0000194002 (том 1, а.с. 9), відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за реалізацію (зберігання) алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку встановленого зразку.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування останніх.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаних рішень про застосування фінансових санкцій діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України, ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". При цьому, відповідач стверджує, що в магазинах ТОВ фірма «Хазар» ЛТД зберігались алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику зазначеної алкогольної продукції, а відтак, в силу приписів п.п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, такі алкогольні напої вважаються немаркованими, тобто такими, що не мають марок акцизного податку встановленого зразку.

Так, основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Так, порядок виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів унормовано ст. 226 Податкового кодексу України, якою визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Відповідно до п.п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - покупці марок) подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

До 20 числа місяця, в якому подано згідно з абзацом четвертим цього пункту попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного у ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

За змістом ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження незаконного походження марок акцизного податку на алкогольних напоях, що зберігались в магазинах ТОВ фірма «Хазар ЛТД».

Судовим розглядом встановлено, що позивачем придбано підакцизний товар у ТОВ "Хазар" ЛТД за договором поставки №0402-15х від 10.08.2015 року (том 1, а.с. 98-100), а останнім, в свою чергу, отримано товар від ТОВ "СП "Аквавінтекс".

Як вбачається з матеріалів справи, які містять копії заявок-розрахунків на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв №53 від 24.12.2014 року, №188 від 15.07.2016 року, №248 від 14.09.2016 року (том 2, а.с.124-134), ТОВ "СП "Аквавінтекс" від ГУ ДФС в Одеській області отримувало марки акцизного податку згідно встановленого порядку на підставі заявок-розрахунків на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що висновки контролюючого органу про те, що в магазинах ТОВ фірма «Хазар» ЛТД зберігались алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику зазначеної алкогольної продукції є спростованими.

Доводи відповідача про те, що надані позивачем копії сторінок журналу видачі марок акцизного податку ГУ ДФС в Одеській області та заявок - розрахунків на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, які подавались ТОВ "СП "Аквавінтекс" до ГУ ДФС в Одеській області, не завірені належним чином, а за інформацією відповідача, вказані журнали вилучені судом в межах провадження у кримінальній справі, колегія суддів до уваги не бере.

Зокрема, з долученої до матеріалів справи копії листа ГУ ДФС в Одеській області №7/15-32-40-05-04 від 05.05.2017 року (том 1, а.с. 171) вбачається, що відповідача повідомлено про вилучення документів щодо виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного податку відповідно до ухвал судів, однак підстави, обставини, порядок їх знищення не розтлумачено та не деталізовано, акт знищення не подано, інші відомості про походження та неналежність спірних марок акцизного податку не наведено. Колегія суддів вказує, що за відсутності копій протоколів вилучення неможливо встановити, які саме документи вилучено та яке відношення останні мають до даної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених рішень про застосування фінансових санкцій від 08.02.2017 року: № 0000174002, № 0000184002, № 0000194002 належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим рішення про застосування фінансових санкцій від 08.02.2017 року: № 0000174002, № 0000184002, № 0000194002 підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при внесенні рішень про застосування фінансових санкцій від 08.02.2017 року: № 0000174002, № 0000184002, № 0000194002, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством та Конституцією України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року по справі № 820/1064/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ГУ ДФС у Харківській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/1064/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2017 р.