Ухвала суду № 69762044, 24.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 р. Справа № 815/7373/16

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лукянчук О.В.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» про надання дозволу на можливість погашення податкового боргу за рахунок продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Раф-Плюс» про надання дозволу на можливість погашення податкового боргу у загальному розмірі 21 192 грн. за рахунок продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Раф-Плюс» перебуває на обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 24 листопада 2000 року №4316.

Відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по податковим деклараціям від 18 серпня 2016 року №9149661874 на суму 11386 грн., від 17 жовтня 2016 року №9193957691 на суму 3014 грн., від 21 листопада 2016 року №9223428117 на суму 6792 грн.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з метою погашення податкового боргу направляло відповідачу податкову вимогу №5839-17 від 02 липня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ДПІ у Приморському районі відсутні підстави для отримання дозволу суду на погашення усієї суми заборгованості за рахунок майна переданого у заставу на суму у розмірі 21 192 грн., оскільки відповідачем порушено процедуру, встановлену для продажу майна платника податків, передбачену п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1, п.59.3, п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з метою погашення податкового боргу направляло ТОВ «Раф-Плюс» податкову вимогу №5839-17 від 02 липня 2016 року, згідно якої сума податкового боргу становить 55 655, 86 грн.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що у ТОВ «Раф-Плюс» виникла заборгованість із самостійно визначеної суми податкового зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ від 18 серпня 2016 року на суму 11 386 грн., від 17 жовтня 2016 року №9193957691 на суму 3014 грн., від 21 листопада 2016 року №9223428117 на суму 6792 грн., тобто, як було вірно встановлено судом першої інстанції вимога на суму податкового боргу ТОВ « Раф-Плюс» у розмірі 55 655, 86 грн. була направлена раніше, ніж у ТОВ «Раф-Плюс» виникла вказана заборгованість по поданим деклараціям.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянтом порушено процедуру, встановлену для продажу майна платника податків, передбачену п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України та погоджується з висновками суду першої інстанції, що у ДПІ у Приморському районі відсутні підстави для отримання дозволу суду на погашення усієї суми заборгованості за рахунок майна переданого у заставу на суму у розмірі 21 192 грн.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області у податкову заставу було передано рухоме майно ТОВ «Раф-Плюс», а саме сміттєвози, контейнери та складено відповідні акти опису майна №5/23-01 від 19 червня 2015 року та №6/23-01 від 22 червня 2015 року (а.с. 30-31) саме з метою належного виконання зобов'язань, які виникли у ТОВ «Раф-Плюс» за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення №0002392230 від 09 жовтня 2014 року на загальну суму 425 839,80 грн.

Поряд з цим, апелянтом не наведено жодних доводів на спростування посилань суду першої інстанції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі № 815/1553/16, якою відмовлено у задоволенні позову податковому органу про надання дозволу на погашення суми боргу у розмірі 425 125, 20 грн., яка виникла внаслідок податкового повідомлення-рішення №0002392230 від 09 жовтня 2014 року.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо неправомірності повернення судом першої інстанції уточнень до позовної заяви представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 07 березня 2017 року, оскільки позивачем фактично було збільшено позовні вимоги про надання дозволу на можливість погашення податкового боргу за рахунок продажу майна, яке перебуває у податковій заставі з 21 192 грн. до 309 979, 61 грн. вже після початку судового розгляду справи по суті та позивачем не було сплачено судовий збір, що є порушенням ч.3 ст. 106 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 жовтня 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лукянчук