Ухвала суду № 69761908, 18.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1172/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

представників відповідача/апелянта Давидюк Д.О. та Колодіна А.О., представника позивача Кохан Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АЙТЕКС» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2017 року Приватне підприємство «АЙТЕКС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000002/2 від 21.01.2017 року, визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про відмову позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060702/2017/00016.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач вважає незаконними рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів, поставлених позивачу, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджували заявлену митну вартість товару. Позивачем на вимоги митниці надавалися додаткові документи, які також не прийняті до уваги відповідачем. Водночас правомірність застосування резервного методу визначення митної вартості відповідачем не доведена, оскільки всі висновки про порушення, визначені в рішенні про коригування митної вартості товару, є необґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року адміністративний позов ПП «АЙТЕКС» був задоволений. Визнані протиправними та скасовані рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000002/2 від 21.01.2017 року та рішення про відмову позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060702/2017/00016.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ПП «АЙТЕКС».

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представників відповідача/апелянта Давидюк Д.О. та Колодіна А.О., представника позивача Кохан Г.Л., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «АЙТЕКС» зареєстроване як суб'єкт господарювання з 1999 року, основним видом діяльності підприємства є виробництво тари з пластмас, що передбачає використання плівки з полімерів стиролу у рулонах, яка імпортується позивачем (а.с. 98-100).

17.10.2016 року між ПП «АЙТЕКС» та Компанією «WINKO SHANGHAI PLASTICS CO., LTD», Китай, був укладений зовнішньоекономічний контракт №ІT17/10/2016, за яким «WINKO SHANGHAI PLASTICS CO., LTD», Китай, зобов'язалася поставляти, а ПП «АЙТЕКС» приймати та оплачувати товар. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення покупця. Кількість, ціни та умови поставки на кожну партію товару вказуються в інвойсі та заявці-додатку, які є невід'ємною частиною Контракту (а.с. 26-32).

В межах зазначеного контракту «WINKO SHANGHAI PLASTICS CO., LTD», Китай, зобов'язалася поставити, а Приватне підприємство «АЙТЕКС» прийняти та оплатити товар відповідно до заявки-додатку №1 від 07.11.2016 року, зокрема, біоксіально орієнтовану полістирольну плівку (Бопс) WINKO прозору, білу, у кількості: вага - 35487,70 кг, на загальну суму 48054,44 доларів США, прозора - 1,35 доларів США за кг, біла - 1,37 доларів США за кг, умови поставки FOB Шанхай, Китай, 100% передплата на розрахунковий рахунок продавця (а.с. 33-34).

На виконання умов Контракту 27.12.2016 року позивачем сплачена на користь «WINKO SHANGHAI PLASTICS CO., LTD», Китай, вся сума коштів за придбаний товар в розмірі 48054,44 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2016 року (аркуш справи 35).

З метою митного оформлення вищезазначеного товару 11.01.2017 року позивачем до відділу митного оформлення митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС подана електронна митна декларація №500060702/2017/000296, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №ІТ 17/10/2016 від 17.10.2016 року та складає 48054,44 доларів США, а також документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №ІТ 17/10/2016 від 17.10.2016 року, заявка-пропозиція №1 від 07.11.2016 року, платіжне доручення в іноземній валюті №169 від 27.12.2016 року, рахунок-фактура (інвойс) №WINKO16110172 від 27.11.2016 року, калькуляція вартості від 27.11.2016 року б/н, декларація країни відправлення №223120160820824027 від 27.11.2016 року, декларація країни відправлення №223120160820824523 від 27.11.2016 року; сервісний коносамент ODS-036, коносамент SZ16110342A від 01.12.2016 року, довідка щодо транспортних витрат №380000525 від 05.01.2017 року, прас-лист від 07.11.2016 року, калькуляція вартості від 27.11.2016 року, пакувальний лист від 27.11.2016 року, наряд №4 від 03.01.2017 року, договір експедирування №2812/15 від 28.12.2015 року, сертифікат походження G163112104190026, лист WINKO (сфера застосування) б/н від 07.11.2016 року, сертифікат якості WINKO від 27.11.2016 року, лист WINKO (товар не є біржовим) б/н від 02.12.2016 року, лист WINKO (знижений тренд) б/н від 07.11.2016 року, лист WINKO (сайт) б/н від 07.11.2016 року, лист WINKO (щодо оплати) б/н від 02.12.2016 року, лист WINKO (комерційна пропозиція) б/н від 07.11.2016 року, тощо (а.с. 19-22, 26-83).

Митним органом виявлені розбіжності у поданих для митного оформлення документах, зокрема, відсутня будь-яка інформації щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінювані товари, вага нетто в деклараціях країни відправлення відмінна від заявленої до митного оформлення, а тому відповідач вимагав від позивача надати додаткові документи, що підтверджують вартість товару.

На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів ПП «АЙТЕКС» надані: виписка з бухгалтерської документації станом на 12.01.2017 року з перекладом, специфікацію виробника від 12.01.2017 року з перекладом, довідку (висновок) ОР ТПП вих. №Our ref.CUO-c №000011 від 12.01.2017 року (строк дії 15.02.2017 року) про ціну на імпортовані з Китаю товар щодо якісних та вартісних характеристик товару, лист WINKO (про пакувальні матеріали) б/н від 12.01.2017 року з перекладом, заяву від 12.01.2017 року (вих. №012), лист ПП «АЙТЕКС» від 13.01.2017 року №01/13, лист ОР ТПП від 13.01.2017 року за №2005-05/15 щодо відсутності інформації про біржові зведення на полістирол, лист WINKO (про підтвердження ціни продажу) б/н від 12.01.2017 року з перекладом (а.с. 84-97).

Однак, митним органом не прийняті до уваги додаткові документи, із зазначенням, що вони є непереконливими, оскільки за калькуляцією від 27.11.2016 року вартість сировини (полімери стиролу) складає 1035 та 1055 доларів США за тону, однак у відповідача наявна інформація, яка знаходиться у відкритому доступі у мережі Інтернет про рівень цін на світовому ринку полімерів стиролу на листопад 2016 року у розмірі 1300-1400 доларів США за тону, позивачем не надана інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, хоча, на думку митних органів, зазначений товар є біржовим, а тому ціна товару не підтверджена документально та підлягає коригуванню.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з електронною митною декларацією №500060702/2017/000296 документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС 21.01.2017 року складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2017/00016 та того ж дня, 21.07.2017 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000002/2 за 6 (резервним) методом визначення митної вартості, в якому міститься посилання на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документів, а також дані бази ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДФС про те, що розмитнення аналогічного (подібного) товару серед митних оформлень України є більшим - 1,89 дол. США/кг, проти заявленої позивачем на рівні 1,40 за кг по митній декларації №500060702/2017/000296 від 11.01.2017 року (а.с. 15-18).

Задовольняючи адміністративний позов ПП «АЙТЕКС» суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення митного органу не узгоджуються з положеннями діючих нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини, а також прийняті без урахування усіх фактичних обставин, з чим повністю погоджується апеляційний суд.

Так, відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Тобто витребуванню підлягають додаткові документи в разі наявності розбіжностей в поданих документах, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №ІТ 17/10/2016 від 17.10.2016 року, в якому зазначені ціна та повна вартість контракту, порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, заявка-пропозиція №1 від 07.11.2016 року та рахунок-фактура (інвойс) №WINKO16110172 від 27.11.2016 року, в яких зазначені всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, тощо, платіжне доручення в іноземній валюті №169 від 27.12.2016 року, яке підтверджує перерахування грошових коштів ПП «АЙТЕКС» за контрактом №ІТ 17/10/2016 від 17.10.2016 року, декларації країни відправлення №223120160820824027 від 27.11.2016 року, №223120160820824523 від 27.11.2016 року, в яких дані щодо ціни товару співпадають з рахунком - фактурою (інвойсом) та із заявленою митною вартість позивачем, прас-лист продавця товару від 07.11.2016 року, калькуляція вартості продавця від 27.11.2016 року, пакувальний лист продавця від 27.11.2016 року, за якими ціна товару співпадає із заявленою митною вартістю позивачем, тобто, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.

Незважаючи на відсутність розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, позивачем, на вимогу митного органу надані додаткові докази, які підтверджують числове значення митної вартості товару, зокрема, виписка з бухгалтерської документації станом на 12.01.2017 року з перекладом, довідку (висновок) ОР ТПП вих. № Our ref.CUO-c №000011 від 12.01.2017 року (строк дії 15.02.2017 року) про ціну на імпортовані з Китаю товар щодо якісних та вартісних характеристик товару, лист WINKO (про пакувальні матеріали) б/н від 12.01.2017 року з перекладом, а також лист WINKO від 17.11.2016 року.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані під час розмитнення позивачем товару документи підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей.

Апелянт наполягає на тому, що товар, митне оформлення якого здійснював позивач, є біржовим, а тому позивач має надати інформацію біржових організацій щодо нього. Проте обґрунтування таких тверджень, або посилання на будь-які докази з цього приводу не наведені, при цьому, за даними Одеської регіональної Торгово-промислової палати інформація про біржові зведення на полістирол загального призначення виробництва Китай станом на листопад 2016 року - січень 2017 року відсутня та вартість зазначеного товару відповідає тій, що заявлена позивачем (а.с. 90, 95), однак такі документи відповідачем/апелянтом не були прийняті до уваги.

Крім того, продавець товару в своєму листі від 02.12.2016 року також підтвердив те, що поставлений позивачу товар - плівка (Бопс) не є біржовим товаром (а.с. 75).

Твердження відповідача про відсутність будь-якої інформації щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінювані товари також не є обґрунтованими, оскільки вони не містять конкретних даних, в чому полягає невідповідність, в яких документах наявна розбіжність та чому митний орган не приймає наявні в документах калькуляції вартості товару, при цьому колегія суддів погоджується, що позивачем надані всі документи, які підтверджують складові митної вартості та розбіжностей вони не містять, також співпадають як з даними позивача так і продавця товару.

Водночас відповідач/апелянт вважає документи, надані позивачем при розмитненні товару непереконливими тільки посилаючись на наявну інформацію з мережі Інтернет та дані бази ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДФС про те, що розмитнення аналогічного (подібного) товару серед митних оформлень України є більшим і складає 1,89 дол. США/кг (ВМД №500060702/2016/017392 від 09.12.2016 року) проти заявленої позивачем на рівні 1,40 за кг.

Однак апеляційний суд відхиляє посилання відповідача/апелянта, що міститься в рішенні про коригування митної вартості товару, на наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари були оформлені за вищою митною вартістю, оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною контракту та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Крім того, відповідач в рішенні про коригування митної вартості посилається на ВМД №500060702/2016/017392 від 09.12.2016 року, проте в рішенні відсутні дані щодо товару, який розмитнювався за цією ВМД, його якості, походження, собівартості, умов оплати і поставки, тощо, що не дає можливість порівняти цей товар з товаром, митне оформлення якого проводив позивач, а у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, позивачем надано до апеляційного суду фотокопію ВМД №500060702/2016/017392 від 09.12.2016 року, яка була оглянута колегією суддів та з неї вбачається, що умови поставки (CFR), ціна і кількість товару, а також назва товару (пластиковий профіль) відрізняється від даних, зазначених у ВМД №500060702/2017/000296

Щодо тверджень відповідача/апелянта про невідповідність ваги нетто в деклараціях країни відправлення та декларації, заявленої до митного оформлення позивачем, суд першої інстанції правильно підкреслив, що вага нетто товару в електронній митній декларації №500060702/2017/000296 складає 35487,7 кг, що відповідає даним всіх інших документів, наданих при оформленні товару за цією ВМД, які супроводжують товар, при цьому, за даними декларацій країни відправлення №223120160820824027 та №223120160820824523 від 27.11.2016 року вага нетто поставленого позивачу товару складає 35487 кг, тобто вага нетто товару за деклараціями країни відправлення відмінна на 700 грам, що безперечно вкладається в межі похибки при зважуванні товару та вага брутто повністю збігається в зазначених документах.

З врахуванням викладених обставин та наявних в справі доказів, оскільки надані ПП «АЙТЕКС» документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною контракту), апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає необґрунтованим застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару, митне оформлення якого проводилося позивачем за електронною митною декларацією №500060702/2017/000296.

Підсумовуючи усе викладене, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо корегування митної вартості товару, наданого позивачем, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без врахування усіх фактичних обставин.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000002/2 від 21.01.2017 року, та рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060702/2017/00016.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ПП «АЙТЕКС».

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Одеської митниці ДФС задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.О.Димерлій

Суддя Ю.В.Осіпов