Ухвала суду № 69761843, 24.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8985/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Обрізка І.М., Хобор Р.Б.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

02.08.2010 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Кохавинська паперова фабрика» звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика», в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

від 11.05.2010р. № 0000222320/0/6445, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 84 144,00 грн., з яких: 56096,00 грн. - за основним платежем, 28 048,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 11.05.2010р. № 0000212320/0/6443, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67 314,00 грн., з яких: 44876,00 грн. - за основним платежем, 22 438,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 20.07.2010р. № 0000212320/1/10584, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67 314,00 грн., з яких: 44876,00 грн. - за основним платежем, 22 438,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 20.07.2010р. № 00002223220/1/10586, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 84 144,00 грн., з яких: 56096,00 грн. - за основним платежем, 28 048,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області від 11.05.2010р.: № 0000222320/0/6445, № 0000212320/0/6443; від 20.07.2010р.: № 0000212320/1/10584, № 00002223220/1/10586.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що між ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_3 та ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» (Споживач) в особі ОСОБА_4 05.05.2008р. м укладено договір №0204-08/03 на постачання природного газу. Реальність здійснення господарських операцій Публічного акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика» з його контрагентом - ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором, актами приймання-передачі газу, податковою накладною, платіжними дорученнями. У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вказаного договору та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружног0о адміністративного суду від 3 серпня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що у ході проведення перевірки встановлено, що ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» здійснювало взаємовідносини з ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» згідно договору від 05.05.2008р. №0204-08/03 по придбанню природного газу на суму - 224 382,00 грн. На виконання умов договору ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» перераховано кошти ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» згідно платіжних доручень від 21.05.08р. на суму - 134 628,72 грн., від 27.05.08р. на суму - 50 000,00 грн., від 28.05.08р. на суму - 50 000,00 грн., від 30.05.08р. на суму - 34 381,20 грн. Загальна сума перерахованих коштів складає - 269 009,92 грн. Надані до перевірки договір, акт прийому-передачі, податкова накладна на продаж, податкові накладні та інші документи, які надавались ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» в підтвердження реалізації товару виписувались та підписувались директором зазначеного контрагента - гр. ОСОБА_3

Судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах, які містять в акті документальної невиїзної перевірки ПП «НВП «Компанія Укрпроменерго» зазначено, що в ході проведення оперативно-слідчих дій по кримінальній справі від 17.05.2008р. №12088002 порушеної за ознаками злочину передбаченого ст.212, ст.366, ст.191, ст.190 ККУ директор підприємства ОСОБА_3 був встановлений та допитаний в якості свідка, про що повідомлено ДПІ у Дзержинському районі листом від 07.07.2009р. за №17918/7/09-49-2535. Згідно протоколу допиту від 30.08.2008р. ОСОБА_3 пояснив, що ПП «НВП «Компанія Укрпроменерго» було перереєстровано на нього наприкінці 2007 року за винагороду, з моменту перереєстрації та по теперішній час він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не має, про штатну чисельність та хто фактично здійснював фінансово-господарську діяльність, де зберігались реєстраційні документи і печатка йому не відомо, ніяких первинних документів не складав та не підписував, довіреностей на право представництва не видавав, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснював.

Апелянт звертає увагу, що Харківським окружним адміністративним судом винесено рішення №2а-40417/09/2070 від 23.10.2009р. по справі за позовом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про припинення діяльності ПП «НВП «Компанія Укрпроменерго», винесено на користь ДПІ. Згідно вказаного рішення суд визнав доведеним факт здійснення ПП «НВП «Компанія Укрпроменерго» діяльності, що суперечить установчим документам, оскільки у засновника підприємства ні з початку діяльності, ні в подальшому не було на меті досягнення економічних чи соціальних інтересів та отримання прибутку та постановив припинити ПП «НВП «Компанія У крпроменерго». ПП НВП "Компанія Укрпроменерго" здійснювало незаконну діяльність, яка полягала в умисному ухиленні від сплати податків та сприянні юридичним особам в мінімізації податкових зобов'язань. Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт здійснення відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам, оскільки у засновника Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго»ні з початку діяльності, ні в подальшому не було на меті досягнення економічних чи соціальних інтересів та отримання прибутку з вказаного підприємства...».

Відтак, проведеними дослідженнями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та ВПМ податкової інспекції встановлено, що ПП "НВП «Компанія Укрпроменерго» фактично не займалося фінансово-господарською діяльністю, а проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди іншим особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, вищевказані контрагенти не декларували зобов'язань.

Проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності ПП «НВП «Компанія Укрпроменерго» не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) отримання та надання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування валових витрат.

Апелянт стверджує, що відсутнє підтвердження факту господарської операції між ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» та ПП «НВП «Компанія Укрпроменерго».

ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» включено до складу валових витрат суму у розмірі 224 382,00 грн., яка сформована від підприємства, віднесеного до групи ризику та фактично не сплачена до державного бюджету.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 23.03.2010 року по 20.04.2010 року Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» (код ЄДРПОУ 22351935) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 590/23-1/22351935 від 27.04.2010р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 56 096, 00 грн, в тому числі за II квартал 2008 року в сумі 56 096,00 грн; пункту 1.7, 1.8 ст.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 44876,0 грн, в тому числі за травень 2008 року у сумі 44876,0 грн.

Висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія «Укрпроменерго» обґрунтовано посиланням на встановлені під час здійснення заходів податкового контролю обставини, які свідчать про ознаки фіктивного підприємництва з використанням цього товариства, а саме: на показання громадянина ОСОБА_3 (директор ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія «Укрпроменерго»), надані у досудовому розслідуванні кримінальної справи № 12088002, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 190, 191, 212, 366 Кримінального кодексу України, в яких він спростовує своє відношення до господарської діяльності цього підприємства, вчинення підпису на фінансово-господарських документах, виписаних від імені підприємства, свідчить про перереєстрацію підприємства у 2007 році за винагороду.

На підставі даного акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

від 11.05.2010р. № 0000222320/0/6445, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 84 144,00 грн., з яких: 56096,00 грн. - за основним платежем, 28 048,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 11.05.2010р. № 0000212320/0/6443, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67 314,00 грн., з яких: 44876,00 грн. - за основним платежем, 22 438,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з актом перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПІ у Жидачівському районі.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Жидачівському районі прийнято рішення від 20.07.2010 № 10579/10/25-03/3 про результати розгляду первинної скарги, яким винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення:

від 20.07.2010р. № 0000212320/1/10584, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67 314,00 грн., з яких: 44876,00 грн. - за основним платежем, 22 438,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 20.07.2010р. № 00002223220/1/10586, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 84 144,00 грн., з яких: 56096,00 грн. - за основним платежем, 28 048,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Встановлено, що 05.05.2008р. між ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_3 та ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» (Споживач) в особі ОСОБА_4 укладено договір № 0204-08/03 на постачання природного газу. Предметом Договору відповідно до п.1 є природній газ, який Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу в 2008 році, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Пунктом 2 Договору передбачено умови щодо кількості та якості газу з травня по грудень 2008 року. Зазначені обсяги є плановими, але можуть змінюватись.

Згідно з п.3 Договору кількість газу, поставленого Споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і Споживача та газотранспортної організації. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

На виконання Договору у травні 2008 року поставлено газ в обсязі 200,000 тис. куб.м на суму 269 258,40 грн. (в т.ч. ПДВ) та складено акти приймання-передачі газу від 31.05.2008р. № 0000000164 на суму 269258,40 грн. на ім'я ВАТ «Кохавинська паперова фабрика», видано податкову накладну від 31.05.2008р. № 164.

Перерахування коштів підприємству-контрагенту позивач здійснив відповідно до платіжних доручень від копії банківської виписки БВ-0000166 від 21.05.2008, БВ-0000173 від 27.05.2008р., БВ-0000179 від 28.05.2008р., БВ-0000181 від 30.05.2008р..

Суму ПДВ за податковою накладною № 164 від 31.05.2008 ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» відобразило в реєстрі отриманих податкових накладних та включило до податкового кредиту відповідних періодів.

Листом від 12.05.2010 № 3-225 філія ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - Жидачівське управління по експлуатації газового господарства підтвердило, що в травні 2008 року ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» отримало всього 350,515 тис. м куб. природного газу, в т.ч. від ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» 200,000 тис. м куб. та від ВАТ «Львівгаз» - 150,515 тис. м куб. Плановий обсяг поставки газу ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» для ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» в обсязі 200,000 тис. м куб. був включений до планового розподілу газу «Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз» на травень 2008 року та фактично поставлений споживачу ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» в цьому місяці.

Згідно з довідкою ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» про щомісячний обсяг споживання природного газу в 2008 році, споживання газу відбувалось щомісяця, зокрема в травні - 350,004 тис. м куб.

Відтак, матеріалами справи підтверджується укладення господарського договору між ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» та ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія «Укрпроменерго» факт виконання якого підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактичні обставини справи доводять факт реальності господарських операцій та достатність у позивача та його контрагента необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вказаного договору та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснювана як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які прибавляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Виходячи з положень п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимог п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6. п.7.2 статті 7 Закону).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартосіі товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На думку суду апеляційної інстанції, позивач підтвердив факти реальної поставки товару контрагентом та реальність понесених витрат у зв'язку з придбанням товару, у тому числі і по сплаті ПДВ.

Крім того, чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій з фактичним перебуванням контрагентів за місцем реєстрації, з фактичною сплатою постачальниками ПДВ до бюджету. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Що стосується висновків апелянта щодо недійсності та нікчемності правочину, укладеного між ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» з його контрагентом - ПП НВП «Компанія Укрпроменерго» суд апеляційної інстанції зазаначає:

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На думку суду апеляційної інстанції, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок або визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Однак, всупереч вимогам ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем таких доказів надано не було.

Встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом за результатами перевірки позивача, що проводилась на підставі кримінальної справи від 17.05.2008р. № 12082002, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 212,366, 191, 190 Кримінального кодексу України, при цьому доказів існування судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що б набрало законної сили, податковий орган суду не надав.

Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що протокол допиту ОСОБА_3 повинен оцінюватися судом поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку може свідчити про протиправну діяльність посадових осіб контрагента позивача.

Крім того, із матеріалів справи видно, що суд звертався до Головного управління ДФС у Харківській області, Центральною об'єднаною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо надання відомостей про правоохоронний орган, що здійснював розслідування кримінальної справи від 17.05.2008р. № 12088002, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст.212, ст. 366, ст.191, ст.190 КК України, за наявності копії вироку по зазначеній кримінальній справі та належним чином завірену копію протоколу допиту ОСОБА_3, що міститься додатком № 1 (сторінки 26-30) до акту перевірки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 30.09.2009р.№ 5224/1800/34954830 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «НВП «Компанія Укрпроменерго» (код СДРПОУ 34954830) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Харківській області від 12.06.2017р. № 9455/7/20-40-23-10, повідомлено, що кримінальна справа від 17.05.2008р. № 12082002 слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області не реєструвалась, до провадження не приймалась та не розслідувалась. Крім того повідомлено, що у слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області відсутня інформація щодо відомостей про правоохоронний орган, що здійснював розслідування кримінальної справи від 17.05.2008 № 12082002, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 212, 366, 191, 190 Кримінального кодексу України.

Також, відповідно до листа від 25.07.2017р. № 1636/9/20-30-21-24 Центральною об'єднаною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повідомлено, що оперативне управління Центральної об'єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області не володіє інформацією (відомостями) про правоохоронний орган, який здійснював розслідування кримінальної справи від 17.05.2008р. № 12082002 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 190, 191, 212, 366 Кримінального кодексу України, а також про стан її досудового розслідування чи розгляду судом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року у справі №2а-7113/10/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді І. М. Обрізко Р. Б. Хобор

Повний текст судового рішення виготовлено 24.10.2017 року.