Постанова № 69761840, 24.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8269/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов'язання вчинити дії щодо правильного нарахування пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

13 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому просила визнати рішення відповідача № 3876/15-16 від 04.04.2017 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» незаконним.

Також позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії, виходячи з розміру 80% середньої зарплати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, починаючи з 1 січня 2017, з врахуванням виплачених сум і надалі проводити виплату пенсії у перерахованому розмірі, та стягнути з відповідача на її користь 20 000 грн. як відшкодування матеріальної шкоди.

Постановою від 14 липня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області позов задовольнив частково.

Визнав неправомірними дії Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов'язав Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області зробити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, починаючи з 01.01.2017 року.

В решті позову відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вимоги за апеляційною скаргою відповідач обґрунтовує тим, що дія Закон України ,,Про підвищення престижної шахтарської праці" поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивачка працювала заміряльником на маркшейдерських і геологічних роботах, гірничим майстром вентиляції 19 років 2 місяці 20 днів.

Вказані посади передбачають зайнятість на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік.

В той же час, відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію зі віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціально політики України від 18.11.2005р. №383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових функцій.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 призначено пенсію по віку на пільгових умовах по Списку № 1, позаяк її страховий стаж складає 23 роки 5 місяців 11 днів, в тому числі за Списком №1 відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування» - 19 років 2 місяці 20 днів.

Позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Однак, листом № 3876/15-16 від 04.04.2017 року їй було відмовлено у здійсненні перерахунку, покликаючись на те, що відсутні підстави для зараховування позивачу в стаж, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи на посаді заміряльника на маркшейдерських і геологічних роботах, гірничого майстра вентиляції на роботах пов'язаних з підземними роботами, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, вказані посади віднесено до пункту «г» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин в геологорозвідці на дренажних шахтах, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має 19 років стаж роботи за Списком №1 з повним робочим днем на підземних роботах.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З трудової книжки позивача вбачається наступне:

03.08.1977 року ОСОБА_1 прийнята на роботу на підземний рудник №2 заміряльником на маркшейдерських і геологічних роботах по першому розряду на Стебницький калійний завод;

29.01.1979 року - встановлений перший розряд заміряльником на маркшейдерських і геологічних роботах;

19.03.1979 року - переведена заміряльником на маркшейдерських і геологічних роботах по другому розряду;

11.01.1985 року - переведена майстром вентиляційної служби підземного рудника №2;

01.11.1989 року - встановлена посада гірничого інженера на підземних роботах майстром вентиляційної служби підземного рудника №2;

29.12.1989 року - переведена на посаду гірничого майстром вентиляційної служби підземного рудника №2;

08.06.1998 року - звільнена з роботи по скороченню чисельності.

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» (далі - підрозділ 1) розділу 1 «Гірничі роботи» (далі - розділ 1) Списку № 1 передбачена зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Пунктом «г» підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, передбачено, що посада заміряльника на маркшейдерських і геологічних роботах та гірничого майстра вентиляційної служби на підземних роботах передбачає зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

На підставі системного аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла висновку, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені цим Законом додаткові гарантії у виплаті та підвищенні пенсії, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Оскільки посади заміряльника на маркшейдерських і геологічних роботах та гірничого майстра вентиляційної служби на підземних роботах відносяться до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1, яким передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), то позивач права на отримання пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону № 345-VI не має.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 24.06.2014 року у справі № 21-236а14 та від 20.01.2016 року № 459/6146/13-а.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставини, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. 41, ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області задовольнити.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2017 року у справі № 442/3559/17 скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов'язання вчинити дії щодо правильного нарахування пенсії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Постанова в повному обсязі складена 25 жовтня 2017 року.