Ухвала суду № 69761779, 18.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7785/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: Холявки І.Я.

представника позивача: Цитульського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 813/1021/15 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лео Буд» до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

02.03.2015 року позивач Приватне підприємство «Лео Буд» звернувся в суд з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень № 0018091501 та № 0018101501 від 20.11.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянта Холявка І.Я. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача Цитульський В.І. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку правомірності формування ПП «Лео Буд» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за вересень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №1880/15-01/34461959 від 07.11.2014 року в якому зазначено порушення встановлені під час перевірки, а саме:

- завищено залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24) декларації звітного (податкового) періоду у сумі 521432 грн. внаслідок порушення вимог п.201.10 ст.201 та п.11 підр.2 р.20 ПК України у зв'язку з чим завищено податковий кредит з ПДВ за рахунок незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 521432 грн. за жовтень 2012 року;

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) в т.ч. за жовтень 2012 року на суму ПДВ 133333 грн. внаслідок порушення вимог п.201.10 ст.201 та п.11 підр.2 р.20 ПК України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит з ПДВ за рахунок незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 521432 грн. за жовтень 2012 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань на 133333 грн.

На підставі акту перевірки № №1880/15-01/34461959 від 07.11.2014 року податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення №0018091501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Лео Буд» за платежем податок на додану вартість в розмірі 166666 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 133333 грн. та за штрафними санкціями 33333 грн. та податкове повідомлення-рішення №0018101501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 521432 грн. по декларації за жовтень 2012 року №9072830554.

З матеріалів справи видно що формуванню податкових зобов'язань сприяли господарські відносини позивача ПП «Лео Буд» з СУБП ЗАТ «ЮКОН» ( в подальшому ТзОВ «ЮА «СТАТУС-КВО» - правонаступник СУБП ЗАТ «ЮКОН» ).

ПП «Лео Буд» на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4632 від 08.02.2008 р. та акту прийому-передачі нерухомого майна від 25.03.2008 р. придбав у ТзОВ «Металінвестбуд» нерухоме майно на загальну суму - 3128590 грн., в т.ч. ПДВ 521431,67 грн., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Т.Шевченка,327.

31.08.2011 рок між ПП «ЛЕО БУД» та СУБП ЗАТ «ЮКОН» укладено попередній Договір № 3753 про порядок та умови укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до умов встановлених попереднім договором ПП «ЛЕО БУД» у строк до 31.12.2011 року зобов'язується передати у власність СУБП ЗАТ «ЮКОН», нерухоме майно, а саме: ремонтно-будівельну дільницю площею 259,8 кв.м., гараж площею 2032,9 кв.м та склад обмінного фонду площею 60,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Т.Шевченка, 327 на загальну суму 3 128 590,0 грн в тому числі ПДВ 521 431,67 грн, а СУБП ЗАТ «ЮКОН» зобов'язується прийняти і оплатити дане нерухоме.

На виконання умов договору, а саме п.7 зазначене нерухоме майно передано ПП «ЛЕО БУД» та прийнято СУБП ЗАТ «ЮКОН» згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 31.08.2011 року.

Крім того, позивач ПП «ЛЕО БУД» виписав СУБП ЗАТ «ЮКОН» податкові накладні від 31.08.2011 року № 5 на суму 2670000,0 грн в тому числі ПДВ 445000,0 грн, № 4 на суму 367690,0 грн в тому числі ПДВ на суму 61281,67 грн, № 3 на суму 2670000,0 грн в тому числі 445000,0 грн. (а.с 24-26)

У податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2011 року ПП «ЛЕО БУД» відображено у податкових зобов'язаннях суму у розмірі -521 431,67 грн. (а.с.28)

11.08.2012 року у зв'язку із невиконанням умов, встановлених попереднім договором, а саме п.8 Договору, позивач звернувся до СУБП ЗАТ «ЮКОН» із вимогою про повернення отриманого згідно Договору нерухомого майна. ( а.с. 31-32 )

31.10.2012 рок ТзОВ «ЮА «СТАТУС-КВО» (правонаступник СУБП ЗАТ «ЮКОН») було повернуто, а ПП «ЛЕО БУД» прийнято нерухоме майно отримане за попереднім договором від 31.08.2011 року, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна, проте, податкові накладні на товар видані не були.

У зв'язку із ненадання ТзОВ «ЮА «СТАТУС-КВО» податкових накладних на товар, у жовтні 2012 року у відповідності до ст.192 Податкового кодексу України позивач, здійснив коригування обсягів постачання та податкових зобов'язань, шляхом відображення відповідних сум у Додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість та надіслав ТзОВ «ЮА «СТАТУС-КВО» розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних. Коригування податкових зобов'язань в рядку 8 Декларації та в Додатку № 1 становить: обсяги постачання -2607158,0 грн та сума ПДВ 521 432,0 грн.

Також, до декларації додано Додаток № 5 щодо розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Додаток № 8 заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Отже, ТзОВ «ЮА «СТАТУС-КВО» не видав ПП «ЛЕО БУД» податкові накладні на товар. У зв'язку з чим позивач позбавлений можливості реалізувати право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В п. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Із змісту абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України видно, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

На підставі наведеного видно, що позивач скористався наданим п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України правом та додав до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період - жовтень 2012 року заяву із скаргою на ТзОВ «ЮА «СТАТУС-КВО».

Дана заява ( додаток 8 ) є підставою для включення ПП «ЛЕО БУД» відповідних сум податку, а саме - 521431,67 до складу податкового кредиту.

Таким чином, оскільки позивач надіслав заяву із скаргою на постачальника щодо невиконання обов'язків передбачених статтею 201 ПК України та у жовтні 2012 року відповідно до ст.192 ПК України здійснив коригування обсягів постачання та податкових зобов'язань, шляхом відображення відповідних сум у Додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість та надіслав ТзОВ «ЮА «СТАТУС-КВО» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що ПП «ЛЕО БУД» вчинив усі дії визначені статтею 192 ПК України, які дають право на включення відповідних сум податку до складу податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган діяв не в межах повноважень та не у спосіб передбачений законом та Конституцією України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 813/1021/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Н. В. Бруновська Суддя М. В. Костів Суддя Р. М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 23.10.2017 року.