Ухвала суду № 69761446, 24.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року справа №805/2482/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Ястребової Л.В.,

суддів: Васильєвої І.А, Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.,

за участю: представника позивача - Літвиненко О.В.(діє за довіренстю),

представника відповідача -Помалюк І.В. (діє за довіренстю), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 805/2482/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ-ТЯЖМАШ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМ-ТЯЖМАШ" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0001631400 від 22.06.2017 року (а.с. 4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 22.06.2017 №0001631400 (а.с. 52-55).

Вважаючи вказану постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що ч. 7 ст. 6 Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що у позивача відсутній відповідний сертифікат ТПП України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, у т.ч. й відповідно до Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосування до позивача відповідальності згідно діючого законодавства є законодавчо обґрунтованим, а судом першої інстанції наведені обставини та норми Закону № 185/94 ВР не були прийняті до уваги (а.с. 56-57).

У судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог- відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції просив залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, ТОВ «РЕМ-ТЯЖМАШ» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 34520474, місцезнаходження юридичної особи: 84105, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Центральна, 77Ж, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 25-28).

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до матеріалі справи, відповідно до наказу № 490, направлення № 550 від 25.05.2017 року, а також на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, посадовою особою відповідача у період з 29.05.2017 року по 02.06.2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РЕМ-ТЯЖМАШ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентами Qindao Fame Rise Trading Co.LTD, Shandong Zibo Shenzi Refractory Materials Co.LTD, Shandong Luyang Share Co. (Китайська народна республіка) за контрактами від 09.09.2015 року № SDLY/KERAM/1501, від 16.09.2015 року № С20150916-02, від 21.03.2016 року № С20160321-01, від 13.06.2016 року №QDFR/KERAM/1601 за операціями від 17.09.2015 року, від 24.09.2015 року, від 08.10.2015 року, від 31.03.2016 року, від 22.06.2016 року, від 08.08.2016 року.

За результатами проведення зазначеної перевірки складено акт від 12.06.2017 № 195/05-95-14-16/34520474, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами внесеними Законом України від 06.11.2012 № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», з врахуванням постанови НБУ від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (із змінами і доповненнями), постанови НБУ від 04.12.2015 № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (із змінами і доповненнями), постанови Правління НБУ від 03.03.2016 № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному на валютному ринках України» (із змінами і доповненнями) щодо законодавчо встановленого гранічного терміну постачання товарів за контрактами:

- №С20160321-01 від 21.03.2016: з 30.06.2016 по 01.09.2016 на суму 4740,00 дол.США (64 дні);

- №С20150916-02 від 16.09.2015: з 24.12.2015 по 29.01.2016 на суму 12946,00 дол.США (37 днів); з 07.01.2016 по 29.01.2016 на суму 19419,00 дол.США (23 дні) (а.с.10-22).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, а також на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. .54 Податкового кодексу України відповідачем, 22 червня 2017 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001631400, яким до позивача застосовано суму пені за порушення термінів розрахунку ЗЕД у розмірі 87 534,77 грн. (а.с. 8).

До вказаного податкового повідомлення-рішення № 0001631400 відповідачем додано розрахунок пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні ТОВ «РЕМ-ТЯЖМАШ» імпортних контрактів:

- за контрактом № С20160321-01 від 21.03.2016 Shandong Zibo Shenzi Refractory Materials Co.LTD (CHINA), дата здійснення оплати по імпорту 31.03.2016, сума оплати по імпорту 4740,00 дол.США, дата надходження товару (повернення валютних коштів) 01.09.2016, сума надходження товару (повернення валютних коштів) 4740,00 дол.США, законодавчо встановлений термін надходження валютних цінностей 29.06.2016, сума дебіторської заборгованості 4740,00 дол.США, кількість днів прострочки 64 (з 30.06.2016 по 01.09.2016), курс валюти на 91-й день виникнення заборгованості 24,854409 грн., розрахунок пені 22619,50 грн.;

- за контрактом № С20150916-02 від 16.09.2015 року Shandong Zibo Shenzi Refractory:

- дата здійснення оплати по імпорту 24.09.2015, сума оплати по імпорту 12946,00 дол.США, дата надходження товару (повернення валютних коштів) 29.01.2016, сума надходження товару (повернення валютних коштів) 32 365,00 дол.США, законодавчо встановлений термін надходження валютних цінностей 23.12.2015, сума дебіторської заборгованості 12946,00 дол.США, кількість днів прострочки 37 (з 24.12.2015 по 29.01.2016), курс валюти на 91-й день виникнення заборгованості 22,997289 грн., розрахунок пені 33047,24 грн.;

- дата здійснення оплати по імпорту 08.10.2015, сума оплати по імпорту 19419,00 дол.США, дата надходження товару (повернення валютних коштів) 29.01.2016, сума надходження товару (повернення валютних коштів) 32 365,00 дол.США, законодавчо встановлений термін надходження валютних цінностей 06.01.2016, сума дебіторської заборгованості 19419,00 дол.США, кількість днів прострочки - 23 (з 07.01.2016 по 29.01.2016), курс валюти на 91-й день виникнення заборгованості 23,783691 грн., розрахунок пені 31868,03 грн. (а.с.9).

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення № 0001631400, прийняте відповідачем 22 червня 2017 року є незаконним та таким, що порушує норми чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків визначено Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"№ 185/94-ВР (надалі - Закон № 185/94-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону № 185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (з урахуванням змін, внесенихЗаконом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669), порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до матеріалів справи, позивач, ТОВ «РЕМ-ТЯЖМАШ» здійснює господарську діяльність за адресою: 84105, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Центральна, 77Ж.

Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Верховною Радою України 02.09.2014 р. прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ, який набув чинності 15.10.2014 р. та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону №1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405/2014.

Станом на час розгляду цієї справи, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання абзацу 3 п. 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до цього переліку, м. Слов'янськ Донецької області відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р. зупинено дію розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року.

Розпорядженням КМУ №1275 від 02.12.2015 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася Антитерористична операція, в зв'язку з чим втратили чинність розпорядження КМУ № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Відповідно до Переліку, затвердженого розпорядження КМУ №1275 від 02.12.2015 року м. Слов'янськ Донецької області відноситься до населених пунктів, на території якої здійснювалася антитерористична операція.

Аналізуючи вказані приписи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач є суб'єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки самого лише факту здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції достатньо для визнання його такими.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що у позивача відсутній відповідний сертифікат ТПП України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, у т.ч. й відповідно до Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає сертифікат Торгово-промислової палати України, як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звертався до Донецької торгово промислової палати України за роз'ясненнями стосовно необхідності отримання сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при несвоєчасних розрахунках в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами для незастосування санкцій, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Донецька торгово-промислова палата листом № 493/12.1-21-03 від 19 липня 2017 року надало роз'яснення, що оскільки ТОВ «РЕМ-ТЯЖМАШ» зареєстровано та здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, на останнього поширюється вийняток, встановлений ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на період з 14.04.2014 року по теперішній час (а.с. 33-34).

Крім того, колегія суддів зазначає, що стаття 10 Закону № 1669 є загальною нормою і поширюється на інші види невиконаних зобов'язань, а відтак не може бути застосовано до спірних правовідносин з огляду на те, що вони регулюються спеціальною нормою, а саме - статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка прямо передбачає застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, що порушили терміни розрахунків, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Стаття 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначає, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Разом з тим, позивач, як суб'єкт господарювання, що здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, не є особою на яку поширюються такі санкції, а відтак не потребує звільнення від відповідальності.

Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України надає особа, яка за певних обставин не могла виконати свої зобов'язання та до якої може бути застосована відповідальність, встановлена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже позивач, як особа на яку не поширюється відповідальність визначена вказаним Законом, не повинен надавати сертифікат Торгово-промислової палати України, що не було взято до уваги судами попередніх інстанцій. Доведенню в даному випадку підлягає лише здійснення ним діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Відтак у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за несвоєчасні розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області слід залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 25 жовтня 2017 року.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 805/2482/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: І.А. Васильєва

І.Д. Компанієць