Постанова № 69760834, 19.10.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року справа № 823/1513/17

10 год. 58 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю секретаря Савости С.В.,

за участю:

представника позивача не зявився,

представника відповідача ОСОБА_1 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія про стягнення 27 553 грн. 06 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вересень 2017 року в розмірі 27 553 грн. 06 коп., яка останнім у добровільному порядку не сплачена, а тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибула, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, згідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно зясувавши всі обставини справи, обєктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія, ідентифікаційний код 24350064, зареєстроване як юридична особа 08.05.1996.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пункту а (Список № 1) та пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список № 2), згідно з вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV, визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у звязку з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 за вересень 2017 року на загальну суму 27 553 грн. 06 коп.

Вказані особи працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується відповідними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявними в матеріалах справи.

Зазначені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачеві, проте станом відповідач вказану суму заборгованості не сплатив.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами а - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладене вище, вбачається, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР для субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідачу були направлені та вручені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список №1 та Список №2) за червень 2017 року на загальну суму 30039,24 грн.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та за Списком №2 у зазначеному розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Статтями 14, 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, частини 6 статті 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія, яке знаходиться за адресою: вул. Смілянська, 122/1, м. Черкаси, Черкаська обл., 18008, ідентифікаційний код 24350064, на користь управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 195, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002, ідентифікаційний код 37930126, заборгованість у сумі 27553 (двадцять сім тисяч пятсот пятдесят три) грн. 06 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2017 року.

Суддя В.В. Гаращенко