Постанова № 69760831, 18.10.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року справа № 823/1308/17

10 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

судді Гайдаш В.А., Холода Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко Ю.П.,

за участю:

позивача не зявився,

представників відповідачів не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Укртрансбезпеки у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку,

встановив:

ОСОБА_1 подала позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок від 14.02.2017 № 4 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту від 14.02.2017 № 0150496, яким нараховано ОСОБА_1 плату за проїзд автомобіля Scania P94 DB 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 324,00 євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що автомобіль Scania P94 DB 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (власником якого є ОСОБА_1) переданий, відповідно до договору оренди № 127 від 01.02.2017 товариству з обмеженою відповідальністю Союзспецбуд.

Позивач не використовувала авто самостійно, для власних потреб, а отже і не є перевізником в розумінні абзацу 18 частини 1 статті1 Закону України Про автомобільний транспорт, тому і розрахунок від 14.02.2017 № 4 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту від 14.02.2017 № 0150496, яким нараховано ОСОБА_1 плату за проїзд автомобіля Scania P94 DB 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 324,00 євро є протиправним та підлягає скасуванню.

03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи без її участі, додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, заяви про розгляд справи без участі їх представників в матеріалах справи відсутні.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ № 811672 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Scania, модель P94 DB, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

01 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Союзспецзбут укладено договір оренди. Вказаний договір оренди підписаний сторонами, зареєстрований в реєстрі за № 125 та посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Відповідно до вказаного договору позивач передала в оренду товариству з обмеженою відповідальністю Союзспецзбут автомобіль марки Scania, модель P94 DB, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Термін дії оренди, встановлений договором, до 01 лютого 2020 року.

В подальшому на адресу позивача надійшли акт управління Укртрансбезпеки у Одеській області серії ВН № 0150436 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.02.2017 та розрахунок управління Укртрансбезпеки у Одеській області № 4 від 14.02.2017 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого позивач має сплатити суму штрафу у розмірі 324,00 євро.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року № 2344-III (надалі по тексту Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є субєкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно з абзацами 1, 2 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України Про дорожній рух, статті 33 Закону України Про автомобільні дороги Кабінет Міністрів України постановою № 879 від 27.06.2007 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі по тексту - Порядок № 879).

Пунктом 1 Порядку № 879, визначено, що цей Порядок регулює механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (пункт 28 Порядку № 879).

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (пункт 18 Порядку № 879).

Пунктом 30 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до пункту 31-1 вказаного порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі.

Перевізник зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наведені положення Порядку № 879 свідчать, що у разі порушення вагових параметрів плата за проїзд у визначеному за вище наведеною формулою розмірі повинна вноситися перевізником.

Водночас, Закон України Про автомобільний транспорт визначає, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Тобто, перевізником є особа, яка здійснює перевезення вантажів.

Суд встановив, що ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ № 811672, є власником транспортного засобу марки Scania, модель P94 DB, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Однак, як свідчать матеріали справи, вказаний транспортний засіб позивач передала в оренду товариству з обмеженою відповідальністю Союзспецзбут, відповідно до договору оренди від 01 лютого 2017 № 125.

Згідно з правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В матеріалах справи містить накладна № 347 від 14 лютого 2017, відповідно до якої, автомобільним перевізником є ТОВ Союзспецзбут.

Отже, документально підтверджено, що автомобільним перевізником в даному випадку є ТОВ Союзспецзбут, відтак саме до цього господарюючого субєкта, у разі встановлення порушення вимог правових норм щодо автомобільних перевезень, підлягають застосуванню відповідні санкції.

Суд звертає увагу, що позивач є власником транспортного засобу марки Scania, модель P94 DB, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, однак не є автомобільним перевізником вантажу у розумінні статті1 Закону України Про автомобільний транспорт, та не здійснювала такого перевезення в рамках своєї господарської діяльності як фізична особа-підприємець, а відтак відповідачем безпідставно застосовано до ОСОБА_1 санкції за порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Зважаючи, що плата за проїзд великовагового транспортного засобу повинна вноситися перевізником, а в ході розгляду справи не підтверджено належними доказами обставин щодо того, що саме позивач є перевізником, суд дійшов висновку, що розрахунок плати за проїзд від 14.02.2017 № 4 (складений щодо позивача) є необґрунтованим, складеним без урахування усіх обставин, що мають значення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок № 4 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 14.02.2017, винесений відносно ОСОБА_1 на суму 324,00 євро.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39816845) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий В.О. Гаврилюк

Судді В.А. Гайдаш

ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 19.10.2017.