Постанова № 69759834, 24.10.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1309/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фермерського господарства «Зоряний пятачок» про стягнення податкового боргу у розмірі 189 533,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фермерського господарства Зоряний пятачок (далі відповідач, ФГ Зоряний пятачок) про стягнення податкового боргу у розмірі 189 533,71 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 189 533,71 грн., в тому числі 182246,75 грн. з податку на додану вартість (платіж 14010100) із врахуванням пені у розмірі 3 447,83 грн. та 7 286,96 грн. по платежу Земельний податок з юридичних осіб (с.Макарьово).

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача (а.с.6).

В судове засідання представник відповідача не зявлявся, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. (а.с.31) Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ Зоряний пятачок внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та зареєстроване за адресою: 89677, Закарпатська область, Мукачівський район, с.Барбово, 170 корпус а, код ЄДРПОУ - 34154752 та перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням ст. 269 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Відповідно до п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 Податкового кодексу України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України, податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 189533,71 грн., який виник внаслідок наступного.

Відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

- податкову декларацію №9266046506 від 17.01.2017 з податку на додану вартість за грудень 2016 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 287 087,00 грн.. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобовязання з податку на додану вартість сплачена відповідачем частково у розмірі 126 666,08 грн.. Отже, залишок несплаченого боргу за грудень 2016 року по даній декларації становить 163868,75 грн.;

- уточнюючий розрахунок зобовязань №9170601203 від 23.08.2017 року з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень та серпень місяць 2017 року на загальну суму 18 378,00 грн.;

- податкову декларацію з плати за землю розрахунок №1700009527 від 20.02.2017 року (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік у розмірі 10930,47 грн. (помісячно по 910,87 грн.). Частина вказаного зобовязання згідно облікових карток (а.с.а.с.20-22), відповідачем була сплачена. Проте, самостійно задекларована сума земельного податку у розмірі 7 286.96 грн. за січень серпень 2017 року залишається несплаченою.

Зокрема, вказаний податковий борг підтверджується довідкою про суми податкового боргу по платежах ФГ Зоряний пятачок 02.10.2017 року (а.с.8) та обліковими картками (а.с.а.с.20-22).

Згідно ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 56.11. ст. 56 ПК України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Відтак, згідно довідки про суми податкового боргу по платежах ФГ «Зоряний пятачок»(а.с.8) та наданих позивачем облікових карток ФГ «Зоряний пятачок», за відповідачем рахується заборгованість у сумі 189 533,71 грн., в тому числі пеня у розмірі 3447,83 грн.(а.с.а.с.20-22).

Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Положенням п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У звязку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 17.01.2017 року за №110-17 про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями, яка була надіслана поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана відповідачем (а.с.13).

Разом з тим, відповідач правом оскаржити зазначену податкову вимогу не скористався, у визначений строк грошове зобовязання не сплатив.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до ч.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також, відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп.20.134. п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з Фермерського господарства «Зоряний пятачок» у розмірі 189 533,71 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статями 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фермерського господарства «Зоряний пятачок» про стягнення податкового боргу у розмірі 189 533,71 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «Зоряний пятачок» (код ЄДРПОУ - 34154752, 89677, Закарпатська область, Мукачівський район, с.Барбово, 170 корпус «а») податковий борг у розмірі 189 533,71 (сто вісімдесят девять тисяч пятсот тридцять три гривні сімдесят одну копійку) грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банку, що обслуговують Фермерське господарство «Зоряний пятачок»

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_1