Постанова № 69759833, 24.10.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1300/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення податкового боргу в сумі 119785,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі відповідач, Тячівське ВУЖКГ) про стягнення податкового боргу в сумі 119785,93 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 119785,93 грн., який виник по наступни податках і зборах: по платежу 30 1410100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 90845 грн.; по платежу 85 13020401 "Надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ (за платежами, що розподіляються)" у розмірі 6650,75 грн.; по платежу 85 13030100 «Плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» у розмірі 6755,56 грн.; по платежу 85 19010200 "Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти" у розмірі 15534,62 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача (а.с.6).

В судове засідання представник відповідача не зявлявся, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. (а.с.42) Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 Податкового кодексу України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України, податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства зареєстровано Тячівською районною державною адміністрацією від 08.09.1997 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу за №13191200000000779; взято на податковий облік в ДПІ у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Матеріали справи свідчать, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 119785,93 грн., який виник по наступних податках і зборах. Так, відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.03.2017 року №9044846208 за лютий 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 8666,00 грн. (а.с.17-18). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.04.2017 року № НОМЕР_1 за березень 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 23452,00 грн.(а.с.19). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.05.2017 року № НОМЕР_2 за квітень 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 8533,00 грн.(а.с.20). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.06.2017 року №9116031813 за травень 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 16683,00 грн.(а.с.21). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.07.2017 року № НОМЕР_3 за червень 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 17332,00 грн.(а.с.22). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.08.2017 року № НОМЕР_4 за липень 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 16179,00 грн.(а.с.23). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітний розрахунок №1 з рентної плати за спеціальне використання води від 08.05.2017 №9082794810 (отриманий податковим органом 10.05.2017 року) за I квартал 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3287,71 грн.(а.с.24). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітний розрахунок №2 з рентної плати за спеціальне використання води від 26.07.2017 №9145366243 за II квартал 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3363,04 грн.(а.с.25). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітний розрахунок №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 08.05.2017 року №9082801768 (отриманий податковим органом 10.05.2017) за I квартал 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2720,68 грн.(а.с.26). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітний розрахунок №2 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 26.07.2017 року №9145366218 за II квартал 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4034,88 грн.(а.с.28). Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітний розрахунок №1 за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти від 08.05.2017 року №9082832484 (отриманий податковим органом 10.05.2017 року) за I квартал 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 8060,59 грн.(а.с.30) Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- звітний розрахунок №2 за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти від 28.07.2017 року №9147916985 за II квартал 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7474,03 грн.(а.с.31) Проте, вказана сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі.

Відповідно до пп. 54.1. ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 56.11. ст. 56 ПКУ зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 -54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

У відповідності до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У звязку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 12.01.2016 року за №15-23 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями, яка була вручена відповідачу 12.01.2016 року, про свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95.цього Кодексу).

Також, відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Станом на день звернення до суду та на час розгляду справи в суді, відповідачем не вжито заходів, щодо погашення в добровільному порядку заборгованості по самостійно узгодженому податковому зобовязанню із платежів, які зазначені у розрахунку податкового боргу, що слугує підставою для стягнення податкового боргу за рішенням суду .

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, а саме: картками обліку (а.с.а.с.13-16), податковою вимогою (а.с.32), податковими деклараціями та розрахунками (а.с.а.с.17-31), відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статями 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 119 785,93 грн. - задовольнити.

Стягнути з Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 15, код ЄДРПОУ 03344183) податковий борг у розмірі 119 785,93 (сто девятнадцять тисяч сімсот вісімдесят пять) грн. 93 (девяносто три) коп. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках що обслуговують Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_1