Рішення № 6975895, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/36624.11.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар"

про стягнення 299,35 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Долинка О.А. - дов. № б/н від 10.08.09,

від відповідача не з'явився,

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар" (далі-відповідач), інфляційних втрат у сумі 24,71 грн., пені в сумі 153,45 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 121,19 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 102,00 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 312,50 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.06.09 ухвалою Господарського суду міста Києва №05-5-13/24137 повернуто позовну заяву без розгляду з підстав відсутності викладу обставин та зазначення доказів в обгрунтування позову і на підтвердження виконання умов договору№70/275/07-11 від 27.04.07, передбачених п.3 ст.63 ГПК України.

01.09.09 Постановою Київського апеляційного господасрького суду №05-5-13/24137 ухвалу скасовано матеріали позовної заяви передані до місцевого господарського суду для розгляду.

14.09.09 матераіали № 05-5-13/24137 передані для розгляду судді Курдельчуку І.Д.

21.09.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/366, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 13.10.09.

13.10.09 в судове засідання з'явився представник позивача, проте позивачем вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконані не в повному обсязі. В судове засідання відповідач не з'явився, повноважного представника не направив, поважних причин неявки господарському суду не повідомив, вимог вказаної ухвали не виконав.

13.10.09 ухвалою Господарського суду міста Києва, розгляд справи відкладений, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, на 04.11.09, позивача зобовязано вчинити дії,надати документи та пояснення.

04.11.09 в судове засідання з'явився представник позивача, проте позивачем вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконані не в повному обсязі. В судове засідання відповідач не з'явився, повноважного представника не направив, поважних причин неявки господарському суду не повідомив, вимог вказаної ухвали не виконав.

04.11.09 ухвалою Господарського суду міста Києва, розгляд справи відкладений, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, на 11.11.09, позивача зобовязано вчинити дії, надати документи та пояснення.

11.11.09 в судовому засіданні представник позивача надав витребувані судом документи та пояснення, підтримав вимоги позову і просив задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач в судове засідання не з'явився втретє, повноважного представника не направив, поважних причин неявки господарському суду не повідомив, вимог вказаної ухвали не виконав.

11.11.09 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.11.09 для підготовки вступної і резолютивної частин рішення.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України, за заявою представника позивача здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами, формуляри судових засідань долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, додатково витребувані матеріали та докази, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Між сторонами у справі 27.04.07 був укладений договір поставки №70/275/07-П.

З пояснень позивача вбачається, що позивачем пропонований договір номер "275/07-П", що підтверджено випискою з єдиної автоматизованої системи " SAP" та реєстру договорів ТОВ "Лан Україна", відповідачем присвоєний додатковий номер "70", а у подальшому, при внесенні договору укладеного між сторонами у справі до єдиної автоматизованої системи " SAP" було допущено технічну помилку-описку в реквізиті договру , а саме зазначено номер "70/245/07-П".

Внаслідок технічної помилки замовлення і поставки товарів для ТОВ "Сенар", які здійснювались відповідно до договору №70/275/70-П (№275/70-П) проводились з посиланням на договір №70/245/07-П.

Відповідно до умов договору (п.1) позивач зобовязувався поставляти товари народного споживання відповідно до узгодженого сторонами в накладних переліку, а відповідач приймати та оплачувати їх.

Відповідно до п. 6 договору днем поставки є дата передачі товарів на складі покупця вказана у накладній.

Згідно до п.9 договору оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з дня поставки.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 15447,42 грн., що підтверджується видатковими накладними № 80120523 від 26.03.09 на суму 1626,31грн. та № 80121894 від 08.04.09 на суму 3190,37 грн., копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався з порушенням п. 9 договору, а саме 16.06.09 –1000,00 грн., 17.06.09 –2000,00 грн., 19.06.09 –1000,00 грн. та 22.06.09 –816,68 грн.

Таким чином станом на 22.06.09 відповідачем погашена основна заборгованість у сумі 4816,68 грн.

Відповідно до п. 16 договору за прострочення оплати поставлених товарів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення.

Крім того відповідач на вимогу позивача починаючи з сьомого дня, що йде за останнім днем, в якому грошове зобов’язання повинно бути виконано, повинен сплатити постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 24% річних від несплаченої у строк суми за весь час такого користування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 9), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар розрахувався, з порушенням строків передбачених п. 9 договору.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 24,71 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 121,19 грн., пеню в сумі 153,45 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню та втрати від інфляції в сумі 24,71 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Оскільки матеріалами справи встановлено прострочення грошового зобов’язання, а стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами передбачено умовами договору та чинним законодавством України, томи вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 121,19 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань підлягають задоволенню в сумі 153,45 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар" (04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, 12, код ЄДРПОУ 22939108), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м. Київ, вул. Довнар-запольського, 5, код ЄДРПОУ 30384724) 24 (двадцять чотири) грн. 71 коп. –збитків від інфляції, 121 (сто двадцять одна) грн. 19 коп. –відсотків за користування чужими грошовими коштами, 153 (сто п’ятдесят три) грн. 45 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук

Дата підписання 07.12.09