Рішення № 6975859, 16.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/43916.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна»

До відповідача 1: Приватного підприємства «Арес Інвестмент»

До відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Баришевського Валерія Вікторовича

про стягнення 42092,15 грн.

                                                                       Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Потьомкін В.О. –представник за довіреністю від 01.01.2009р.

від відповідача 1: не з’явились

від відповідача 2: не з’явились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «Арес Інвестмент»заборгованості за Договором дистрибуції № 24/07-08 від 30.07.2008р. в розмірі 42092,15 грн., в тому числі 34979,24 грн. –основний борг, 4180,10 грн. –пеня, 2204,17 грн. –10% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2009р. порушено провадження по справі № 53/439, розгляд справи призначено на 07.09.2009р.

          Ухвалою суду від 07.09.2009р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Фізичну особу-підприємця Баришевського Валерія Вікторовича та відкладено розгляд справи на 14.09.2009р.

          У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників відповідачів розгляд справи було відкладено на 12.10.2009р.

Ухвалою суду від 12.10.2009р. судом прийнято уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути суму заявленої заборгованості з відповідача 2.

          В судовому засіданні 12.10.2009р. представник позивача відмовився від заявлених позовних вимог до відповідача 1 в повному обсязі.

          У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників відповідачів розгляд справи було відкладено на 02.11.2009р.

          02.11.2009р. представник відповідача 2 ознайомився з матеріалами справи.

          У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників позивача та відповідача 1 розгляд справи було відкладено на 16.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач 2 в судове засідання 16.11.2009р. не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача 2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.07.2008р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір дистрибуції № 24/07/08 (далі Договір) відповідно до умов якого Продавець (позивач) на умовах, передбачених даним Договором, продає, поставляє та передає у власність Товар Дистриб’ютору (відповідач 2), а Дистриб’ютор зобов’язується прийняти Товар та здійснити вчасну оплату отриманого від Продавця Товару на умовах передбачених Договором і по цінам погоджених Сторонами в Додатку про ціни (Додаток № 1 до Договору), якщо інше прямо не передбачено Договором. Під товаром в Договорі сторони розуміють –товар в асортименті, кількість і по цінам вказаним в накладній (видатковій, товаросупровідної накладної) на товар (2. 1 Договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також позивач та відповідач 2 по справі уклали Додаток № 1 до Договору, в якому погодили осіб, які мають повноваження отримувати товар.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 2 товар на загальну суму 273397,50 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № ККФ0027546 від 08.08.2008р., № ККФ0028309 від 15.08.2008р., № ККФ0029098 від 22.08.2008р., № ККФ0032583 від 25.09.2008р., № ККФ0033713 від 07.10.2008р., № ККФ0035235 від 23.10.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п. 8.2 Договору Дистриб’ютор зобов’язується оплачувати проданий, поставлений та переданий Продавцем Дистриб’ютору Товар наступним чином:

-          В період з 01.04. по 30.09 кожного календарного року, Дистриб’ютор зобов’язується сплатити за проданий, поставлений та переданий Продавцем в цей період Товар, протягом 14 календарних днів з дати отримання Товару.

-          В період з 01.10 по 31.03 кожного календарного року, Дистриб’ютор зобов’язується сплатити за проданий, поставлений та переданий Продавцем в цей період Товар, протягом 21 календарних днів з дати отримання Товару.

          Відповідач 2 по справі частково в сумі 238418,26 грн. розрахувався за поставлений товар, що підтверджується реєстрами кредитових платежів від 16.09.2008р., від 19.09.2008р., від 23.09.2008р., від 10.11.2008р., від 15.12.2008р., від 12.03.2009р., від 31.03.2009р. (копії знаходиться в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні).

          Таким чином заборгованість відповідача 2 перед позивачем становить 34979,24 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1. статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 8.2. Договору), проте відповідач 2 в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар повністю не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач 2 в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна»щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Баришевського Валерія Вікторовича основного боргу за договором у розмірі 34979,24 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 пеню в сумі 4180,10 грн. та 2204,17 грн. –10% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача 2 є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з пункту 13.1 Договору дистрибуції у випадку якщо Дистриб’ютор не оплатив отриманий товар у строк, вказаний п. 8.2 Договору, Дистриб’ютор зобов’язується виплатити Продавцю пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, і додатково до пені, відшкодувати Продавцю понесені ним збитки в повному обсязі, незалежно від розміру таких збитків.

Позивач надав суду розрахунок пені на суму 4180,10 грн., який здійснений відповідно до договору поставки та згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 2 пені в сумі 4180,10 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

П. 13.1 Договору дистрибуції передбачено, що у випадку якщо Дистриб’ютор порушив встановлені Договором строки оплати Товару, то за весь час порушення строків оплати Товару Дистриб’ютор зобов’язаний виплатити Продавцю відсотки в розмірі 10% річних від суми не виконаного (грошового) зобов’язання.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 10% річних на суму 2204,17 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог в частині відмови від позовних вимог до відповідача 1 слід зазначити наступне.

Між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір поруки № 2, відповідно до умов якого відповідач 1, безоплатно, повністю поручається перед позивачем за виконання відповідача 2, зобов’язань боржника згідно Договору Дистрибуції № 24/07-08 від 30.07.2008р. (п. 1.1 Договору поруки).

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст.. 543 ЦК України).

Позивач по справі заявив позовні вимоги до відповідача 1 (поручителя), але в процесі слухання справи позивач відмовився від позовних вимог заявлених до відповідача 1 та уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просить стягнути заборгованість в повному обсязі з відповідача 2.

Відповідно до ч. 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Згідно з ч. 2 статті 78 ГПК України до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Перевіривши повноваження представника позивача на вчинення зазначеної дії, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву представника позивача про відмову від позову.

Згідно з ч. 4 статті 78 ГПК України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Пункт 4 ч. 1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

          Таким чином, в частині стягнення з відповідача 1 боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 2.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ст. 44, ст. 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баришевського Валерія Вікторовича (30074, Хмельницька область, Славутський район, с. Іванівка, вул. Чапаєва, 43; ідентифікаційний код 2775419938 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17, корп. «ІЛК», к. 214; ідентифікаційний код 32350063) основний борг в сумі 34979 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 24 коп., пеню в сумі 4180 (чотири тисячі сто вісімдесят) грн. 10 коп., 10% річних в сумі 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 17 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 413 (чотириста тринадцять) грн. 64 коп. та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В частині заявлених позовних вимог до Приватного підприємства «Арес Інвестмент»провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.