Ухвала суду № 69758104, 23.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

23 жотвня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,

секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року про зариття провадження

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. (далі - Уповноважена особа Фонду) та просила визнати протиправним і скасувати рішення відповідача щодо визнання нікчемним Договору № НОМЕР_1 Банкіського рахунку від 16.05.2014; визнати протиправною бездіяльність щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» (далі - ПАТ «Старокиївський банк», Банк), за Договором № НОМЕР_1 Банківського рахунку від 16.05.2014 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд); зобов'язати відповідача включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк», за Договором № НОМЕР_1 Банківського рахунку від 16.05.2014 за рахунок коштів Фонду.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 16 травня 2014 року між нею та ПАТ «Старокиївський банк» укладено Договір банківського рахунку № НОМЕР_1, за умовами якого Банк відкрив для неї рахунок та здійснював за ним операції. Станом на 20.06.2014 залишок на поточному рахунку, який відкритий Банком, становить 74 481,63 грн.

ОСОБА_1 вказувала на те, що 17 вересня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 92 про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Л.О., у зв'язку з чим 13.10.2014 вона подала на ім'я останньої заяву щодо включення її в загальний реєстр вкладників та видачі грошових коштів у розмірі гарнатовнаої суми відшкодування за договором. Проте, на момент звернення до суду з позовом гарантованої суми відшкодування вона не отримала, а також не отримала відповіді на подану заяву.

Крім цього, посилалась на те, що за результатами перевірки укладеного між нею та відповідачем договору банківського рахунку їй стало відомо, що встановлено нікчемність даного договору.

Всі вищенаведені обставини свідчать про порушення її прав з боку відповідача.

22 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій окрім заявлених позовних вимог, також просила стягнути з Фонду на її користь кошти в розмірі 74 881,63 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачка через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказувала на те, що висновки суду про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасуванн рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання договору банківського рахунку нікчемним є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, неправомірні, оскільки судом в повній мірі не з'ясовано та не досліджено матеріали справи.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 09.11.2016 по справі № 6-2309цс16. Судом належним чином не було перевірено докази, які б підтверджували обставини, на які посилався відповідач у своєму клопотанні про закриття провадження у справі, що призвело до постановлення неправомірної ухвали.

Крім цього, як на підставу скасування ухвали суду вказувала на те, що позовні вимоги було доповнено вимогою до Фонду про стягнення коштів, у зв'язку з чим заявлено клопотання про залучення Фонду до участі у справі в якості співвідповідача. Однак, судом проігноровано клопотання про залучення до часті у справі Фонду як співвідповідача та залучено як третю особу.

За вказаних обставин просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача - ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених в ній.

Представник відповідача - Дідук О.В. в судовому засідання проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила відхилити, а ухвалу залишити без змін.

Тертя особа, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила.

Відвідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка звернулася до суду з позовом з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, по якому у адміністративній справі постановлено рішення, що набрало законної сили.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи Фонду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення щодо визнання договору нікчемним, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не внесення її як владника до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів та зобов'язання внести до такого переліку. Третьою особою у справі зазначено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Звертаючись до суду із клопотанням про закриття провадження у справі відповідач посилався на те, що Окружним адміністративним судом м. Києва вирішено тотожній спір між сторонами та винесено постанову, яка набрала законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи в листопаді 2014 року ОСОБА_1 зверталася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. з вимогами про визнання протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду про не внесення неї до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами; визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо не внесення неї до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами; зобов'язання Уповноважену особу Фонду включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами; зобов'язання Фонду включити її до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами; зобов'язати Фонд виплатити гарантовану суму відшкодування.

З аналізу, зазначених позивачем вимог, вбачається, що адміністративним судом не вирішувалися вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору банківського рахунку нікчемним, а також вимоги про стягнення з Уповноваженої особи Фонду коштів в сумі 74 481,63 грн. Адміністративним судом було вирішено вимоги позивачки про визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо не внесення неї до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та зобов'язання Фонду включити її до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами.

Окружним адміністративним судом м. Києва 06.03.2015 розглянуто справу та винесено постанову про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача визнала, що частина вимог, які розглянуті адміністративним судом є тотожними з позовними вимогами у справі, яка переглядається, зокрема вимоги щодо зобов'язання відповідача включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на грантоване відшкодування коштів, та поряд з цим зазначила, що при постановленні судом ухвали про закриття провадження у справі останнім не було враховано заяви позивачки про збільшення позовних вимог та наданих додаткових пояснень до заяви.

Крім того, представник відповідача зазначила, що вимоги щодо визнання незаконним рішення Уповноваженої особи Фонду про встановлення нікчемності Договору банківського рахунку підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, навіть за виключення обставин, що спори є не тотожніми.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачка 22 травня 2017 року подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій окрім заявлених вимог, також просила стягнути з Фонду грошові кошти в сумі 74 881,63 грн., заявивши клопотання про залучення останнього як співвідповідача у справі (а.с. 15-16).

Разом з цим, постановляючи ухвалу, судом першої інстанції не вирішено, заявлене позивачем, клопотання про збільшення позовних вимог, внаслідок чого вимога щодо стягнення коштів не була предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції, повністю не визначившись зі змістом позовних вимог та характером правовідносин, з приводу яких виник спір, передчасно постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, судова колегія вважає, що при постановленні ухвали про закриття провадження у справі судом було порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання.

Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 752/2421/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10941/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Новак А.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.