Ухвала суду № 69757902, 24.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 757/38559/17-к

Провадження № 11-п/790/1428/17 Суддя доповідач Грошева О. Ю.

Категорія: Кримінальні справи

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Грошевої О.Ю.

суддів Савенка М.Є., Гришина П.В.

прокурора Ладного І.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисникіа ОСОБА_3

при секретарі Григорян І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїї в залі суду м. Харкова подання голови Дергачівського районного суду Харківської області стосовно передачі з одного суду до іншого кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.З ст.27 ч.2 ст.146, ч.2 ст.149, ч.5 ст.27 ч.І ст.358, ч.4 ст.358 КК України; ОСОБА_2 за ч.2 ст.149 КК України; ОСОБА_4, за ч.2 ст.149 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

23 жовтня 2017 року до апеляційного суду Харківської області надійшло подання голови Дергачівського районного суду Харківської області, щодо передачі до іншого суду кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.З ст.27 ч.2 ст.146, ч.2 ст.149, ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України; ОСОБА_2 за ч.2 ст.149 КК України, ОСОБА_4, за ч.2 ст.149 КК України.

Зазначене подання обґрунтовано неможливістю утворити колегію суддів для розгляду зазначеного вище кримінального провадження.

До початку розгляду подання прокурор у кримінальному провадженні подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на 60 діб,посилаючись на те, що ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були наявні при обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав зазначене подання, захисника ОСОБА_3, який заперечував проти передачі кримінального провадження до іншого суду, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, які поклались на розсуд суду при вірішенні цього питання перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Згідноз ч.1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.

З матеріалів провадження та доданих до них документів вбачається наступне.

Ухвалою колегії суддів Дергачівського районного суду Харківської області у складі головуючого судді Болибок Є.А., суддів Нечипоренко І.М., Якименко Л.О. від 25.09.2017 зазначене кримінальне провадження повернуто прокурору.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2017 року зазначену ухвалу скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

Суддею Дергачівського районного суду Харківської області Остропілець С.А. заявлено самовідвід, а крім того на підставі наказу №02-04/121 від 27.09.2017 він знаходиться у відпустці з 17.10.2017 по 31.10.2017.

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калмикова Л.К. на підставі наказу №02-04/126 від 28.09.2017 знаходиться у відпустці з 18.10.2017 по 03.11.2017.

Відкликання суддів Остропілець С.А. та Калмикової Л.К. є неможливим, оскільки вони знаходяться за межами Харківської області.

Судді Дергачівського районного суду Харківської області Овсянніков В.С., Калиновська Л.В. не здійснюють судочинство у звязку з закінченням повноважень.

Судді Дергачівського районного суду Харківської області, які не приймали участі у розгляді зазначеного кримінального провадження є ОСОБА_5, ОСОБА_6, що унеможливлює створення колегії суддів для розгляду зазначеного кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи, що у Дергачівському районному суді Харківської області неможливо утворити склад суду для розгляду вказаного провадження, існують підстави для передачі його до іншого суду.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення дотримання під час судового розгляду загальних засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України, розумних строків його розгляду, враховуючи, що обвинувачені тримаються під вартою, з метою недопущення порушення прав та основоположних свобод людини, кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.З ст.27 ч.2 ст.146, ч.2 ст.149, ч.5 ст.27 ч.І ст.358, ч.4 ст.358 КК України; ОСОБА_2 за ч.2 ст.149 КК України, ОСОБА_4, за ч.2 ст.149 КК України буде доцільним передати з Дергачівського районного суду Харківської області до Ленінського районного суду м. Харкова.

Що стосується клопотання прокурора про продовження обвинуваченимОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то колегія суддів вважає за необхідне його задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів провадження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 21.11.2016 року, який в подальшому продовжувався ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07.08.2017 року та ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 25.09.2017 року до 25.10.2017 року.

Отже, у зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу та враховуючи, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебуває в провадженні суду, наявні підстави для розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На наявність зазначених ризиків щодо ОСОБА_7 вказує те, що він офіційно не працює, спільно з дружиною не проживає, тобто на даний час у нього відсутні важелі соціального стримання, а тому ризик переховування від слідства та суду значно зростає.

Крім того, обвинувачений, будучи обізнаним у методах дій прикордонної служби України, перебуваючи на свободі може активно спілкуватись із громадянами, які перебувають на території Російської Федерації та з їх допомогою перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.

На наявність зазначених ризиків щодо ОСОБА_1 вказує те, що на момент затримання ОСОБА_1 для засвідчення своєї особи використав документи, а саме: паспорт громадянина України та посвідчення водія,які містили недостовірні відомості. Також, обвинувачений перебуваючи на свободі може активно спілкуватись із громадянами, які перебувають на території Російської Федерації та з їх допомогою перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, в тому числі умисного особливо тяжкого злочину, та ОСОБА_2 умисного особливо тяжкого злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку кожного з них.

Разом з тим, враховуючи сукупність наведених обставин, тяжкість можливого покарання та з метою забезпечення розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу під час судового провадження судом першої інстанціїї, колегія суддів, керуючись загальними засадами кримінального провадження, зокрема ст.ст. 7,9 КПК України, вважає можливим вирішення зазначеного питання при розгляді подання про визначення підсудності розгляду справи, яке прямо законом не врегульоване.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає можливим продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою на строк, необхідний для вирішення цього питання судом першої інстанції, в провадження якого передається дана справа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7,9,32,34,177,183,331 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Подання голови Дергачівського районного суду Харківської області задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, за ч.З ст.27 ч.2 ст.146, ч.2 ст.149, ч.5 ст.27 ч.І ст.358, ч.4 ст.358 КК України; ОСОБА_2, за ч.2 ст.149 КК України передати з Дергачівського районного суду Харківської області на розгляд до Ленінського районного суду м. Харкова.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати продовженим до 28 жовтня 2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати продовженим до 28 жовтня 2017 року.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -