Рішення № 6975704, 09.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/57009.10.09 За позовомСлужби безпеки України

ДоСлужби зовнішньої розвідки України

Простягнення 101814,87 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кириленко О.П. –дов. № 22/469-Д від 24.03.2009 року; Шевчук В.В. –дов. № 22/472-Д від 24.03.2009 року;

від відповідача : Дученко О.В. –дов. № б/н від 02.04.2009 року;

Обставини справи:

Служба безпеки України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби зовнішньої розвідки України про стягнення 101814,87 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо відшкодування щомісячних витрат на забезпечення комунальними послугами об’єктів споживача, відповідно до Договору № 19/11-02 про відшкодування витрат СБУ за надання комунальних послуг СЗР України для адміністративних будівель №3, №6 по вул. Воровського, 11 у м. Києві.

Ухвалою від 28.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.09.2009 року.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 14.09.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 09.10.2009 року.

В судовому засіданні 09.10.2009 року представник позивача надав додаткові документи по справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2009 року подав відзив на позовну заяву, яким повідомив суд про погашення основної заборгованості та відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в позові, що стосується стягнення із відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором № 19/11-02 від 14.11.2007 року, у зв’язку зі сплином позовної давності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.10.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2007 року між Службою безпеки України (сторона –1) та Службою зовнішньої розвідки України (сторона –2) був укладений договір № 19/11-02 про відшкодування витрат СБУ за надання комунальних послуг СЗР України для адміністративних будівель №3, №6 по вул. Воровського, 11 у м. Києві (далі –Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що за цим Договором сторона – 1 забезпечує адміністративні будівлі №3, №6 по вул. Воровського, 11, що належать стороні –2, комунальними послугами відповідно до перепису наведеному в Додатку № 1 до цього Договору, у строки і на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору за цим Договором сторона –2 бере на себе зобов’язання відшкодувати стороні –1 витрати, що пов’язані із забезпеченням комунальними послугами. Розрахунковим періодом для нарахування сум відшкодування стороною – 2 витрат є календарний місяць.

Згідно з пунктом 2.3 Договору відшкодування стороною –2 щомісячних витрат на забезпечення комунальними послугами здійснюється на підставі наданих стороною –1 рахунків та доданих підтверджених документів, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на реєстраційні рахунки сторони –1 не пізніше 10 –ти днів з дня надходження таких рахунків на юридичну адресу останньої.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що розрахунок розміру витрат наведено у Додатку № 2, який є невід’ємною частиною Договору.

Частинами 1 та 2 Додатку 2 сторони погодили, що розрахунок споживання електроенергії буде виконуватись згідно показників лічильників відповідно до тарифу АЕК «Київенерго». Оплата за холодну воду буде проводитись згідно показників лічильників відповідно до тарифу ВАТ АК «Київводоканал».

Позивач на виконання умов Договору здійснював забезпечення адміністративних будівель №3, №6 по вул. Воровського, 11 комунальними послугами, зокрема, електроенергією, тепловою енергією та гарячим водопостачанням, холодним водопостачанням та водовідведенням, а також здійснював вивіз сміття, що підтверджується показниками лічильників за період з травня по грудень 2007 року та копіями рахунків № 1, № 53, № 52 та № 51 доданими до позовної заяви, проте відповідач за надані комунальні послуги не розрахувався, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 81321,79 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи відповідач на виконання умов Договору погасив заборгованість за в сумі 78507,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7339 від 02.10.2009 року на суму 51971,99 грн., № 7341 від 02.10.2009 року на суму 24166,42 грн. та платіжним дорученням № 7360 від 05.10.2009 року на суму 2369,02 грн., а тому провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 78507,43 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 2814,36 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається показників споживання адміністративними будівлями № 3, № 6 по вул. Воровського 11 у місті Києві енергоносіїв, гарячого та холодного водопостачання за період з травня по грудень 2007 року відповідач спожив 3511,80 м? холодної води на загальну суму 9903,28 грн. (3511,80 ?2,82), однак, позивач помилково нарахував відповідачу кількість спожитої холодної води за період з травня по грудень 2007 року обсягом 4509,80 м? на загальну суму 12717,64 грн., що підтверджується рахунками № 53 від 28 листопада 2007 року та № 1 від 24 січня 2008 року, тобто, фактично різниця між показниками лічильників та рахунками позивача складає 998,00 м? на суму 2814,36 грн. (998,00?2,82).

На підтвердження викладеному, 02.10.2009 року сторони підписали акт звірки, з якого вбачається, що станом на дату підписання акту між сторонами існує розбіжність на суму 2814,36 грн. (12717,64 грн. –9903,28 грн.)

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

– за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за забезпечення комунальними послугами, керуючись ч. 2 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14800,55 грн. та штраф в сумі 5692,53 грн. за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності.

Пеня розрахована позивачем з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року, так само як і штраф розрахований на 31 день прострочення.

Позовна заява була подана 25 серпня 2009 року, що підтверджується штампом на позовній заяві.

З наведеного вбачається, що період нарахування пені та штрафу не охоплюється річним строком позовної давності.

Згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Служби зовнішньої розвідки України заборгованості в розмірі 78507,43 грн.

3. Стягнути з Служби зовнішньої розвідки України (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 33240845) на користь Служби безпеки України (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) 785 (сімсот вісімдесят п’ять ) грн. 07 коп. державного мита та 181 (сто вісімдесят одну) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

21.10.2009 року