Ухвала суду № 69753679, 19.10.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2906/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1452/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Пнівчук

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 березня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

Позивач свої вимоги мотивував тим, згідно кредитного договору №11081506000 від 21.12.2009 року ПАТ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 76 049,00 швейцарських франків на строк до 21.11.2016 року зі сплатою 8,99% річних за користування кредитними коштами.

Оскільки відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов»язання, позивач уточнюючи позовні вимоги просив стягнути з нього на користь банку 51 756,29 швейцарських франків, з яких: 34 877,82 швейцарських франків - заборгованість за простроченим кредитом, 16 878,47 швейцарських франків - заборгованість по простроченим процентам та 423 956,91 грн. пені.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 березня 2016 року позов ПАТ «Укрсиббанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11081506000 від 21.11.2006 року в сумі 51756,29 швейцарський франків.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

ПАТ «Укрсиббанк» на рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені подало апеляційну скаргу, яку рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2016 року задоволено - рішення Івано-Франківського міського суду від 23 березня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 423 956,91 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором.

В решті рішення залишено без змін.

Після перегляду рішення суду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк», відповідач ОСОБА_1 у серпні 2017 року подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апелянта вказав, що при ухваленні рішення судом неправильно досліджено докази та встановлено обставини, які мають значення для справи.

В рішенні суду не правильно вказано прізвище особи, з якої стягується сума заборгованості за кредитом, замість прізвища «Кучер» зазначено «Кучера».

Згідно ухвали суду від 05.08.2014 року у даній справі було призначено судово-економічну експертизу з рядом питань задля встановлення фактичних сум основного боргу, правильності нарахування процентів та пені, а провадження у справі зупинено. У зв»язку з неоплатою рахунку за проведення даної експертизи, ухвалою суду від 03.11.2014 року провадження у справі відновлено, однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання ним рахунку для оплати за проведення експертизи.

Таким чином, його було позбавлено можливості довести ті обставини на які він посилався в якості заперечення позовних вимог належними та допустимими доказами.

Апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції від 23.03.2016 року та рішення апеляційного суду від 23.06.2016 року та постановити нове, яким в позові ПАТ «УкрСиббанк» відмовити.

Представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з»явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» - Боднарчук А.М. заперечив вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обгрунтованість висновків суду щодо задоволення позовних вимог банку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «УкрСиббанк», перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно договору про надання споживчого кредиту №11081506000 від 21.11.2006 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 76049,00 швейцарських франків зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8,99% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.11.2016 року.(а.с.5-15).

Судом встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, станом на 09.12.2015 року заборгованість по кредиту становила 51756,29 швейцарських франків, з яких 34877,82 швейцарських франки - заборгованість по кредиту, 16878,47 швейцарських франків - заборгованість по процентах за користування кредитом, та 423956,91 грн - пені за несвоєчасне погашення заборгованості, з яких 267870,63 грн - пеня по тілу кредиту, 156866,28 грн - пеня по процентам. (а.с.125-139).

Згідно п.5.3 договору при настанні подій, що впливають на здатність або бажання виконання позивальником зобов'язань за договором банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахування процентів, комісій.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Із розрахунку суми заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 встановлено, що останній належним чином не виконував взяті на себе зобов»язання та допустив порушення як щодо строку сплати чергових платежів так і їх розміру.

У письмовому запереченні відповідач ОСОБА_1 ствердив, що починаючи з 20 січня 2012 року він припинив погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитом.

Заперечуючи позовні вимоги банку про стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 посилався на те, що позивачем надано до суду розрахунки заборгованості за кредитом станом на 17.02.2014 року які є упередженими, не обгрунтованими первинними документами, такими що містить арифметичні помилки та не відповідають умовам кредитного договору.

За клопотанням відповідача ухвалою Івано-Франківського міського суду від 05 серпня 2014 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Інституту судових експертиз та права.

Із листа Інституту судових експертиз від 28.10.2014 року №1028 2 вбачається, що ОСОБА_1, на якого судом покладено обов»язок по оплаті за проведення експертизи, на адресу інституту надіслав клопотання про продовження терміну оплати за проведення судово-економічної експертизи до 25.10.2014 року, однак станом на 27.10.2014 року оплату не провів.

У зв»язку з наведеним, ухвалою суду від 03 листопада 2014 року провадження в справі відновлено.

З огляду на зазначене не заслуговують на увагу посилання апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ним рахунку для оплати за проведення експертизи.

Необгрунтованими є також доводи апелянта про те, що його було позбавлено можливості довести ті обставини на які він посилався в якості заперечення позовних вимог належними та допустимими доказами, оскільки останній посилаючись на те, що позивачем надано до суду розрахунки заборгованості за кредитом які є упередженими, не обгрунтованими первинними документами, такими що містить арифметичні помилки та не відповідають умовам кредитного договору - не навів суду будь-яких доказів наявності математичної помилки в розрахунках чи інших обставин які ставлять під сумнів правильність проведеного позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором.

Надуманими є посилання апелянта на те, що в рішенні суду не правильно вказано прізвище особи, з якої стягується заборгованість за кредитом, оскільки відповідач по справі «Кучер», а стягнення проводиться з «Кучера».

Таким чином, рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 березня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Л.В. Василишин

І.О. Максюта