Рішення № 6974772, 23.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.09 Справа № 8/346/09

Суддя

ПозивачКазенне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18

Відповідач Приватне виробничо-комерційне підприємство “Ніта”, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 177/151

Суддя І.А. Попова

Представники Позивача:Кіктенко О.В., дов. від 29.01.2009 р. Відповідача:Не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 628 грн. 31 коп. заборгованості за мировою угодою, затвердженою ухвалою суду від 21.11.2007 р. по справі № 8/525/07, 31 грн. 60 коп. річних процентів та 196 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 23.11.2009р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначає, що 07.11.2007 р. з відповідачем укладено мирову угоду на стадії судового розгляду, яка затверджена ухвалою господарського суду від 21.11.2007 р. по справі № 8/525/07.

Відповідно до умов мирової угоди, відповідач зобов’язувався перед позивачем в листопаді - грудні 2007 р. сплатити заборгованість за електроенергію в розмірі 734 грн. 53 коп., експлуатаційні витрати в розмірі 2373 грн. 78 коп., судові витрати в сумі 220 грн. Умови мирової угоди відповідач виконав частково, а саме в листопаді 2007 р. та січні 2008 р. позивачу перераховано 2700 грн. На час розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем за мировою угодою складає 408 грн. 31 коп. основного боргу та 220 грн. судових витрат. Оскільки ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то позивач має право на звернення до господарського суду про спонукання до виконання мирової угоди. Просить спонукати виконати мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2007 р. по справі № 8/525/07 шляхом сплати заборгованості в розмірі 628 грн. 31 коп. Також, у відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 31 грн. 60 коп. річних процентів, нарахованих за період з 12.02.2008 р. по 15.10.2009 р., та 196 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з лютого 2008 р. по вересень 2009 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Ухвала про порушення провадження по даній справі від 23.10.2009 р. отримана відповідачем 03.11.2009 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 21 листопада 2007 р. по справі № 8/525/07 господарським судом Запорізької області затверджено мирову угоду сторін у справі за наслідками розгляду позову КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” до ПВКП “Ніта” про стягнення 734 грн. 53 коп. заборгованості за електроенергією та 2373 грн. 78 коп. заборгованості за експлуатаційні витрати за договором №15/74/Є від 04.02.2002 р. за період з травня 2003 р. по травень 2005 р., провадження у справі припинено. За умовами мирової угоди відповідач зобов’язався сплатити заборгованість за електроенергію в розмірі 734 грн. 53 коп. шляхом сплати в листопаді 2007 р. - 367 грн. та в грудні 2007 р. - 367 грн. 53 коп., заборгованість за експлуатаційні витрати в розмірі 23783 грн. 78 коп. шляхом сплати в листопаді 2007 р. - 1186 грн. 89 коп. та в грудні 2007 р. - 1186 грн. 89 коп. Також відповідач зобов’язався в зазначений період відшкодувати судові витрати в розмірі 220 грн.

Згідно рекомендацій ВГСУ від 25.04.2008 р. № 04-5/414 наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено вимоги до виконавчого документа, а саме: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала господарського суду від 21.11.2007 р. про затвердження мирової угоди зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не містить необхідних відомостей щодо стягувача та боржника (юридичні адреси, ідентифікаційного коду), дати набрання чинності та визначення строку пред’явлення до виконання.

Оскільки ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить даних, зазначених у статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, то така ухвала не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. За наявності такої обставини сторона у справі, права якої порушено невиконанням мирової угоди, не позбавлена права звернутися з позовом до суду про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки сама мирова угода, укладена сторонами у справі, є правочином, за яким у сторін виникли певні права та обов’язки. Тому до мирової угоди сторін у справі застосовуються загальні правила виконання зобов’язань, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до приписів ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону. Відповідач не надав суду доказів виконання своїх зобов’язань за мировою угодою, зокрема, погашення визнаної і несплаченої заборгованості у сумі 628 грн. 31 коп., тому вимоги про стягнення 628 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки встановлено, що відповідач прострочив виконання грошових зобов’язань за мировою угодою, яка є правочином, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 196 грн. 42 коп., нарахованих за період з лютого 2008 р. по вересень 2009 р., та 31 грн. 60 коп. річних процентів, нарахованих за період з 12.02.2008 р. по 15.10.2009 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Ніта” (69032, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 177/151, ЄДРПОУ 22140256) на користь Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ЄДРПОУ 00194731) 628 грн. 31 коп. основного боргу, 31 грн. 60 коп. річних процентів, 196 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 338 судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 01 грудня 2009 року.