Ухвала суду № 69747522, 18.10.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/17065/17

Провадження№2/522/9253/17

УХВАЛА

18 жовтня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши позовну заяву заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1, комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» про скасування запису про право власності на обєкт житлової нерухомості, суд

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №3 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси в інтересах держави в особі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_1, КП Новоселівська сільська рада «Регіональне бюро державної реєстрації», згідно якої вимагає скасувати запис про право власності: 18366801 щодо реєстрації за ОСОБА_1 право власності на обєкт нерухомості квартири АДРЕСА_1, загальної площі 242 кв.м., житлової площу 94,9 кв.м..

Одночасно, в позовній заяві позивача міститься вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 242 кв.м..

В обґрунтування вимог заяви представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обовязковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного звязку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України уПостанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву представника позивача про забезпечення позову, суд виходить з того, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду справи, суд може забезпечити позов наприклад, накласти арешт на майно, заборонити вчиняти певні дії, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі.

Проаналізувавши зміст позовних вимогзаступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, розглянувши заяву про вжиття заходівзабезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст.151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заявузаступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 242 кв.м..

Копію ухвали направити до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м.Одеса, вул. Черняховського, 6) та сторонам по справі, для відома та виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя Н.А. Ільченко