Рішення № 6974736, 23.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.09 Справа № 7/70/09-10/109/09-11/401/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державне підприємство “Вугілля України” (вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Київ, 01601)

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” (вул. Гребельна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69096)

третя особа: Державне підприємство “Свердловантрацит” (вул. Енгельса, буд. 1, м. Свердловськ, Луганська область, 94800)

у присутності представників:

позивача: Тимошенко О.Л. –дов. № 26-12/80-Д від 26.12.2008р.;

відповідача: Вершинін Д.О. –дов. № 10/12165-122 від 23.11.2009р.;

Попейко С.О. –дов. № 10/14593-577 від 31.12.2008р.

третьої особи: не з’явився

про: стягнення 124598,46 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Вугілля України” про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” 124598,46 грн., як вказано в позовній заяві 88919,46 грн. з ПДВ збитків яких позивач зазнав у результаті порушення відповідачем установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності та 35679,00 грн. з ПДВ коштів, які належать позивачеві та які відповідач зберігає без достатніх правових підстав.

14.01.2009р. порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду.

До участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено ДП “Свердловантрацит”.

09.09.2009р. справа прийнята до провадження даним складом суду і призначена до розгляду.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався, строк розгляду справи продовжувався.

Позивач наполягає на позовних вимогах, при цьому зазначає, що перерахував відповідачеві кошти у кількості достатній для повернення 11 напіввагонів неякісного вугілля, тоді як відповідач повернув лише 6 напіввагонів, для чого знадобилось на 35679,00 грн. менше ніж оплатив позивач. До теперішнього часу вугілля у кількості 349 тн, вартістю 88919,46 грн., яке було в інших 5 напіввагонах позивачу не повернуто.

Відповідач проти позову заперечує, при цьому стверджує, що дотримався всіх нормативних актів, зокрема Статуту залізниць України та цивільного законодавства, і вирішення питання повернення неякісного вугілля не можливо було без отримання від позивача коштів. Оскільки перерахування коштів тривало певний час, витрати по зберіганню товару збільшилися, виникла необхідність у вивантаженні вугілля із п’яти напіввагонів на окрему дільницю вугільного складу з понесенням додаткових витрат. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у відзиві на позовну заяву погодилась з думкою позивача про достатність перерахованих ДП “Вугілля України” коштів для повернення 11 вагонів вугілля неналежної якості. Зі свого боку, ДП “Свердловантрацит”, як вантажовідправник, не створював перепонів для відповідача, і був готовий прийняти неякісну продукцію у повному обсязі. Не вбачає об’єктивних підстав для вивантаження вугілля із п’яти напіввагонів на окрему дільницю вугільного складу та неповернення його законному власнику. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши додаткові докази та заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

18.07.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання вугілля № 03-ЕН/08, відповідно до п. 1.1 та 1.2 якого позивач зобов’язаний поставити відповідачеві вугільну продукцію, а відповідач –прийняти та оплатити її вартість.

08.05.2008р. на адресу відповідача надійшла у 11 вагонах за №№ 68717701, 64547821, 6529049, 68705177, 68779404, 6619139, 6972934, 89744622, 68747930, 66111477, 66939604 вугільна продукція.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором в п.3.1, що буде підтверджено у порядку п 4.8 договору, покупець має право відмовитись від приймання та оплати такого вугілля, або прийняти його на умовах п. 5.2 договору.

Пунктом 6.4 договору сторонами встановлено, що за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування усіх збитків покупця, пов’язаних з поставкою такого вугілля (витрати по транспортуванню такого вугілля до вантажоотримувача, переадресації вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Вугілля у 11 вагонах №№ 66111477, 66939604, 68717701, 64547821, 6529049, 68705177, 68779404, 6619139, 6972934, 89744622, 68747930 загальним обсягом 763 тони відповідачем прийняте не було у зв’язку із невідповідністю якості цього вугілля умовам договору, що підтверджено актами відбору, обробки проб та приймання вугілля за фактичною якістю № 1877 від 12.05.2008р. (вагони №№ 66111477, 66939604) та № 1876 від 12.05.2008р. (вагони №№ 68717701, 64547821, 6529049, 68705177, 68779404, 6619139, 6972934, 89744622, 68747930).

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

13.05.2008р. телеграмою № 93 відповідач відмовився від прийняття цього вугілля та вимагав сплатити всі затрати, пов’язані з їх поверненням.

На виконання п. 4.9.1 Договору, позивач забезпечив підтвердження залізничної станції відвантаження на залізничну станцію Вантажоотримувача згоди та готовності на отримання вищевказаних вагонів, що підтверджується листом № 343 від 13.05.2008р. ВП ГЗФ “Червоно партизанська” ДП “Свердловантацит” та телеграмою № 45 від 13.05.2008р. Начальника станції Червона могила на адресу станції Ігрень.

15.05.2008р. відповідач виставив позивачеві рахунок № 492 на суму 78747,18 грн. з ПДВ для оплати витрат з повернення 11 вагонів з неякісним вугіллям.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку сума вартості користування одинадцятьма вагонами та інших послуг залізниці до закінчення доби 20.05.2008р. становила 78075,18 грн. що не перевищую суму, вказану відповідачем у рахунку № 492 від 15.05.2008р.

20.05.2008р. ДВ “Вугілля України” оплатило рахунок ВАТ “Дніпроенерго”, за платіжним дорученням № 7565 перерахувало 78747,18 грн.

27.05.2008р. відповідач здійснив повернення шести з одинадцяти вагонів, а саме №№ 68717701, 64547821, 68529049, 68705177, 68779404, 68619139, що підтверджується залізничною накладною № 45230728 від 27.05.2008р.

Вугілля з вагонів №№ 66111477, 66939604, 68972934, 68744622, 68747930, загальним тоннажем 349 тн позивачу повернуто не було, а вивантажене відповідачем на окрему дільницю вугільного складу.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги ДП “Вугілля України” підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Умовами договору постачання вугілля № 03-ЕН/08 від 18.07.2007р. чітко передбачено відшкодування постачальником збитків покупця, яких останній зазнав у зв’язку з поставкою неякісного вугілля. Іншого порядку, в тому числі вивантаження вугілля на окрему ділянку вугільного складу або повернення вугілля за рахунок коштів постачальника Договором не передбачено.

На вимогу суду Придніпровська залізниця надала суду копії заявки про переадресування від 19.05.2008р. № 4344/24, наказу про переадресування вагонів № ДНМ-1/868 від 19.05.2008р. та телеграми ст. Красна Могила про готовність прийняти вказані вагони згідно заявки та наказу. Таким чином, відповідач мав реальну можливість відправити всі одинадцять вагонів, але з незрозумілих підстав цього не зробив. Твердження ДП “Дніпроенерго” про те, що він змушений чекати надходження коштів, необхідних для переадресації вагонів від позивача, що спричинило додаткові витрати, судом до уваги не приймаються, оскільки сторона правовідносин повинна вжити всіх можливих заходів, спрямованих на зменшення збитків, а не штучне збільшення їх розміру.

Не отримавши від Відповідача вугілля у вагонах №№ 66111477, 66939604, 68972934, 68744622, 68747930, позивач не отримав своєї власності, яка має свою вартість. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються не одержані цим суб’єктом доходи, які він одержав би у разі додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно із статтею 189 Цивільного кодексу України, доходами є все те, що одержується з речі або приноситься річчю.

Позивач, посилаючись на умови договору, розрахував вартість вугілля у вагонах №№ 66111477, 66939604, 68972934, 68744622, 68747930, яка склала 88919, 46 грн. з ПДВ та залізничним тарифом.

Вартість повернення вагонів №№ 68717701, 64547821, 68529049, 68705177, 68779404, 68619139 станом на 20.05.2008р. становить 43068,18 грн. з ПДВ. Таким чином, відповідач зберігає у себе без достатньої підстави різницю між реальними затратами (станом на 20.05.2008р.), пов’язаними із поверненням цих вагонів та сумою оплати за платіжним дорученням № 7565 від 20.05.2008р., що становить 35679 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин вимога ДП “Вугілля України” про стягнення з ВАТ “Дніпроенерго” 88919,46 грн. збитків, 35679,00 грн. основного боргу обґрунтовані та підтверджені зібраними у справі доказами.

Судові витрати віднести на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

          Стягнути з ВАТ “Дніпроенерго” (вул. Гребельна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69096, ЄДРПОУ 00130872) на користь Державного підприємства “Вугілля України” (вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 32709929) 88919,46 грн. збитків, 35679,00 грн. основного боргу, 1245,98 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

          За згодою представників позивача та відповідача в судовому засіданні 23.11.2009р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений і підписаний 27.11.2009р.