Рішення № 6974406, 01.12.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.2009                                                             Справа № 10/78

За позовом відкритого акціонерного товариства „Хустська пересувна механізована колона”, м. Хуст

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська”, с.Петрово Виноградівського району

про стягнення суми 25107,99 грн.

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: Бучок О.О.- юрисконсульт, довіреність №133 від 14.09.09

від відповідача: Шерегі В.М., довіреність від 31.07.09

У судовому засіданні 30.11.09 за участю представників: від позивача - Бучок О.О.- юрисконсульт, довіреність №133 від 14.09.09; від відповідача Шерегі В.М., довіреність від 31.07.09,

оголошувалась перерва до 01.12.09 11год.00 хв.

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Хустська пересувна механізована колона”, м. Хуст звернулось з позовом до відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська”, с.Петрово Виноградівського району про стягнення суми 25107,99 грн., в т.ч. 22493,44 грн. збитків від інфляції та 2614,55 грн. 3% річних, понесених у зв'язку з прострочення сплати ВАТ „Птахофабрика „Виноградівська”, с.Петрово Виноградівського району суми 49166,00 грн., стягнутої рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.2001 р. по справі №8/172.

Позов мотивує тим, що рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.01 по справі №16/177 стягнуто з відповідача 60621,70 грн., в т.ч. 49166,00 грн. основного боргу, 9980,70 грн. інфляційних, 1475,00 грн. 3% річних.

Відповідачем вказане судове рішення не виконано, заборгованість в розмірі 49166,00 грн. не погашено, внаслідок чого на підставі ст.625 ч.2 Цивільного кодексу України позивач на вказану заборгованість провів нарахування інфляційних в розмірі 22493,44 грн. та 3% річних в розмірі 2614,55 грн. згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками.

Представник позивача в процесі судового розгляду позовні вимоги підтримав.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано.

Представником відповідача , що з’явився для участі в судовому засіданні, заперечень щодо позовних вимог не заявлено.

За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.2001р. по справі №8/172, присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська”, с.Петрово Виноградівського району на користь відкритого акціонерного товариства „Хустська пересувна механізована колона”, м. Хуст 60621,70 грн., в т.ч. 49166,00 грн. основного боргу, 9980,70 грн. інфляційних, 1475,00 грн. 3% річних. Судовим рішенням від 01.06.01 по справі №8/172 встановлено, що зобов'язання відповідача по оплаті на користь позивача боргу в розмірі 49166,00 грн. виникло із усної домовленості сторін щодо виконанання будівельно-монтажних робіт по газифікації об’єктів ВАТ „Птахофабрика „Виноградівська”.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що рішення арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.2001 р. відповідачем не виконано.

Чинним на час виникнення спірних правовідносин та на час винесення рішення арбітражного суду Цивільним кодексом Української РСР, передбачалось, зокрема, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.216 Цивільного кодексу Української РСР) та з інших підстав, передбачених гл.19 Цивільного кодексу Української РСР.

В даному випадку після винесення рішення арбітражного суду не настали будь-які обставини, з якими чинними на той час правовими нормами пов’язано припинення зобов’язання.

Відповідно до п.4 ”Прикінцевих та перехідних положень” Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, до спірного зобов’язання, яке продовжує існувати до теперішнього часу, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Нормами ст.14 Цивільного кодексу України врегульовано загальні засади виконання цивільних обов'язків та встановлено, зокрема, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Положення щодо обов’язковості виконання зобов’язань конкретизовано у нормах ст.526 Цивільного кодексу України, аналогічної до неї ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Нормами ч.2 вказаної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за обставин наявності за відповідачем простроченої та неоплаченої на даний час заборгованості в розмірі 49166,00 грн., позивач правомірно заявив вимогу про стягнення нарахованих із такої заборгованості сум інфляційних в розмірі 22493,44 та 3% річних в розмірі 2614,55 грн.

Виходячи з наведених вище обґрунтувань, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю. Стягується 25107,99 грн., в т.ч. 22493,44 грн. збитків від інфляції та 2614,55 грн. 3% річних.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 251,07 грн. та 312,50 грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг, всього 563,57 грн.

Керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська” ( Виноградівський район, с.Петрово, вул. Паладська, 5, код 05521181) на користь відкритого акціонерного товариства „Хустська пересувна механізована колона” ( м. Хуст, вул. І.Франка,203, код 00910392) суму 25107,99 грн. ( в т.ч. 22493,44 грн. збитків від інфляції та 2614,55 грн. 3% річних) та 536,57 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя                                                                       І.В. Івашкович