Рішення № 6974403, 25.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.2009                                                             Справа № 17/60

За позовом прокурора Свалявського району в інтересах держави в особі Плосківської сільської ради, с. Плоске Свалявського району (далі - рада) до товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група „Пілгрім”, м. Київ (далі –товариство)

                                                   Суддя господарського суду –Ушак І.Г.

представники сторін:

позивача – Рошкович М.М., сільський голова;

відповідача – Гарбузюк Г.С., представник за довіреністю;

прокуратури - Роман М.С., прокурор відділу представництва та захисту інтересів держави та громадян в судах прокуратури Закарпатської області

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 34269,93 грн.

Прокурор звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача зазначеної суми як заборгованості за договором оренди земельної ділянки укладеного сторонами спірних відносин 16.11.05р. (далі - договір). У ході судового розгляду позивач, уточнивши стан розрахунків з відповідачем за договором, надав довідки від 2.11.09 та від 25.11.09, за даними яких заборгованість відповідача за договором становить відповідно 46188,53 грн., 67350,35 грн. На стягненні останньої суми з відповідача як заборгованості станом на 1.05.09, що виникла внаслідок часткової сплати ним належної орендної плати, наполягає представник прокуратури у судовому засіданні.

Прокурор Свалявського району подав до суду також „Доповнення до позовної заяви” від 29.10.09, за змістом яких, посилаючись на систематичне невиконання відповідачем умов договору, збільшує розмір позовних вимог на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та просить розірвати зазначений договір. Дану заяву належить повернути без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 ГПКУ, оскільки суду не надано доказів надіслання її відповідачеві. До того ж, правова норма, на яку посилається прокурор не передбачає права висунення у процесі розгляду справи нових вимог, які не були зазначені у позовній заяві. Подана ним заява не є, власне, заявою про збільшення позовних вимог, а є додатковою вимогою, яка не була зазначена в позовній заяві та яка може бути предметом іншого судового провадження.

          Представник відповідача письмовими запереченнями та у ході судового розгляду усно заперечує проти позову, посилаючись, зокрема, на відсутність досудового врегулювання спору, відсутність обґрунтованого розрахунку суми, що стягується (не вважаючи таким додану до матеріалів справи Довідку про сплату орендної плати ТОВ „Міжнародна група компаній Пілгрім”), неправильне застосування прокурором Свалявського району норм матеріального права та з огляду на здійснення відповідачем оплати оренди у 2008р. на загальну суму 3696 грн., а також після порушення провадження у даній справі на суму 7184 грн.

У ході судового розгляду з метою всебічного, об’єктивного та повного з’ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, суд зобов’язував сторони (ухвала суду по справі від 15.10.09) та пропонував сторонам (ухвала суду по справі від 3.11.09) провести документальну звірку взаєморозрахунків за спірними відносинами та надати за її результатами відповідні документи суду. За інформацією позивача наданою суду звірку розрахунків не проведено, оскільки представник відповідача всупереч вимог суду не прибув до позивача для проведення звірки. Відповідач не надав суду жодних пояснень щодо наведених обставин та не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданнях суду, що відбулися 3.11.09 та 25.11.09; телеграмою від 24.11.09 просить відкласти розгляд справи призначений на 25.11.09 на інший час, посилаючись на хворобу представника відповідача. Дане клопотання судом відхилено з огляду на те, що учасникам процесу було надано достатньо можливостей для врегулювання спору та подання суду документального обгрунтування власних позицій по суті спору, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався (ухвали суду від 11.08.09, 15.10.09, 3.11.09), у судових засіданнях, що відбулися 11.09.09, 25.09.09 оголошувалися перерви.

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

16.11.2005р. сторони уклали договір оренди землі, за умовами якого рада як орендодавець надала товариству як орендарю в строкове (49 років) платне користування земельну ділянку в с. Плоске Свалявського району, урочище „Пасіки” загальною площею 0,6414 га цільовим призначенням для будівництва готельного комплексу. Договором визначено нормативно–грошову оцінку земельної ділянки, що становить 92233,32 грн., та орендну плату в сумі 616,00 грн. на місяць, що становить 8 % від нормативно–грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до рішення ради від 21.10.05р. „Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передача її в оренду”, яке було підставою укладення даного договору.

Умовами договору (п.14, 36, 37) також передбачено, що:

- розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом;

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення такої згоди –спір щодо зміни умов договору вирішується у судовому порядку.

29.05.07р. рада рішенням „Про внесення часткових змін до рішень сесій сільської ради та договорів відносно ставок орендної плати за землю” встановила (п. 2 рішення) товариству орендну плату в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 795,51 грн. за місяць та зобов’язала товариство у 2-х місячний термін укласти додаткову угоду щодо наведених обставин. Прийняття зазначеного рішення ради від 29.05.07р., за текстом його преамбули, мотивується, зокрема, приписами ст. 21, 23 Закону України „Про оренду землі” щодо орендної плати за землю та зміни розміру орендної плати.

За даними пояснень представників ради у ході судового розгляду справи з липня 2007р. нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за договором визначена у сумі 503819 грн., однак документального обгрунтування наведеного суду не надано.

За таких обставин позивач вважає правомірними вимоги про сплату відповідачем орендної плати встановленої договором з урахуванням зміни її розміру (10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки вмісто 8 %, як було визначено при укладенні договору) та зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (503819 грн. вмісто 92233,32 грн.), з урахуванням чого і пред’явлено даний позов.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов’язків є, зокрема, договори. За змістом ст. 174 Господарського кодексу України (ГК України) підставою виникнення господарських зобов’язань також є, зокрема, господарські договори. Господарські договори, відповідно до ст. 179 ГК України, укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього ж кодексу, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору у урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст.ст. 628, 629 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов’язковим до виконання сторонами. Приписами ст. 651, 652 ЦК України унормовано, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна договору вчиняється в такій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ГК України (ст.ст. 179, 180) також передбачено, зокрема, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Зміна умов договору та розірвання договору в односторонньому порядку, за змістом ст. 188 ГК України, не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні за договором; сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено рішенням суду.

Спірний у даній справі договір є договором оренди землі, і правовідносини щодо нього врегульовуються вищенаведеними приписами законодавства з урахуванням приписів Закону України „Про оренду землі” як спеціального. За приписами ст. 30, 31, 32 наведеного Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди –у судовому порядку; розірвання договору може бути здійснено у такому ж порядку; одностороннє розірвання договору не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором; на вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст.ст. 24. 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає використанню земельної ділянки, а також на інших підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

          З огляду на наведені приписи законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що спірний договір оренди землі, зокрема, в частині встановлення орендної плати (п.9) станом на час виникнення спірних відносин та станом на час їх вирішення судом є чинним у тій же редакції, в якій він укладений сторонами 16.11.05р. Зміни, які внесені до нього позивачем шляхом прийняття рішення останнім від 29.05.07р. „Про внесення часткових змін до рішень сесій сільської ради та договорів відносно ставок орендної плати за землю” та зміни з липня 2007р. нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, є односторонніми; порядок їх внесення не відповідає порядку внесення змін до договорів встановленому чинним законодавством, відтак –договір не вважається зміненим і є чинним в редакції станом на час його укладення.

За змістом ст.ст. 173,175, 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Спірні відносини у даній справі щодо орендної плати за землю регулюються відповідними приписами Земельного кодексу України, „Законами України „Про оренду землі”, „Про плату за землю”. Так, за змістом ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі, яким у даній справі є відповідач, повинні, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

          За змістом ст. 1, 21 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді, зокрема, орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

          За наведеного та виходячи з умов договору, з урахуванням здійснених відповідачем платежів за період дії договору на загальну суму 19711,62 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі станом на 1.05.09 підлягають задоволенню частково –на суму 5852,38 грн., в іншій частині цих вимог належить відмовити як заявлених без належних підстав. При цьому, судом не прийнято до уваги копії документів подані відповідачем на підтвердження оплати орендної плати після порушення провадження у даній справі, оскільки вони не завірені у встановленому порядку, що позбавляє їх доказової сили за змістом ст. 36 ГПКУ.

Судові витрати за розгляд справи судом (державне мито та витрати н6а інформаційно технічне забезпечення судового процесу) за змістом ст.ст. 44–49 Господарського процесуального кодексу України належить стягнути з відповідача відповідно до присудженої до стягнення суми.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 6, 11, 627-629, 651-652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 179, 180, 188, 193 Господарського кодексу України, ст. 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 21, 30-32 Закону України „Про оренду землі”, ст. 2 Закону України „Про плату за землю”, ст.ст. 4-3, 22, 33, 36, 43, 44-49, п. 6 ст. 63, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група „Пілгрім” (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 28/312, код 33000589):

- до місцевого бюджету Плосківської сільської ради суму 5852,38 грн. (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дві грн. 38 коп.);

- до державного бюджету України –державного мита із зарахуванням його по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 092 на суму 102 грн. (сто дві грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу на суму 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).

2. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

3. Повернути без розгляду заяву прокурора Свалявського району від 29.10.09 про збільшення розміру позовних вимог.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

7.12.09р.

Суддя Ушак І.Г.