Рішення № 6974263, 03.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" грудня 2009 р. Справа № 6/163-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Цимбал В.А. - довіреність №4 від 01.03.2009р.;

від відповідача ОСОБА_2 - довіреність від 30.01.2009р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Дистрибуційний центр" (м.Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

про стягнення 21661,52 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.11.09 до 03.12.09 о 14:30.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача передати позивачу належне йому на праві приватної власності майно та стягнення 20113,73 грн. боргу з врахуванням втрат від інфляції, 1375,84 грн. пені та 171,95 грн. 3% річних.

В судовому засіданні, що відбулося 25.11.2009р., позивач надав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог від 18.11.09р., відповідно до якої просить стягнути з відповідача 33350,53 грн., з яких: 30195,06 грн. - основний борг, 1244,67 грн. - інфляційні, 481,24 грн. - 3% річних, 1429,56 грн. - пеня (а.с.71-72).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, викладені в заяві від 25.11.2009р., підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні основну суму боргу визнав, проти стягнення пені заперечує, оскільки її стягнення договором не передбачене.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-дистрибуційний центр" (Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу холодильного агрегату марки SHGX4/465-4L (а.с.12-13).

Згідно п.1.1 договору Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідач), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступну продукцію : Агрегат SHGX4/465-4L - 1 шт., повітроохолоджувач S3HC238E80- 1 шт., автоматика холодильна - 1 шт.

Ціна за продукцію складає 78400,00 грн. з ПДВ. (п.3.1 договору).

Порядок розрахунків та строк оплати зазначений в додатку №1, що є невід'ємною частиною договору (п.3.2 та 3.3 договору).

Станом на 10.06.09р. відповідач частково оплатив майно шляхом взаємозаліків в сумі 47388,00грн. за період з 05.09.07р. по 05.10.08р. та частково в сумі 816,94 за 05.11.08р. на підставі додатку №1 до договору купівлі-продажу холодильного агрегату марки SHGX4/465-4L від 03.09.07р.

31.10.08р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.07р. по 31.10.08р., відповідно до якого відповідач оплатив лише (шляхом взаємозаліків) 48204,94 грн. з 78400,00 грн. Неоплачений залишок складає 30195,06 грн.

06.04.09р. позивач направив на адресу відповідача листа по сплату заборгованості по договору від 03.09.07р., який залишився без відповіді та задоволення.

Крім основного боргу позовач просить стягнути з відповідача 1244,67 грн. інфляційних, 4871,24 грн. - 3% річних та 1429,56 грн. - пені.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, розмір інфляційних складає 1244,67рн., розмір 3% річних - 481,24 грн. (а.с.73-75).

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1429,56 грн. за несвоєчасну оплату товару, суд важає за необхідне зазначити наступне.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема: неустойкою (ст.546 ЦК України).

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1ст.547 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст.547 ЦК України).

Оскільки сторони не погодили в письмовій формі (в договорі) забезпечення виконання зобов'язання за несвоєчасну оплату товару, то відсутні підстави для стягнення пені.

Суд не приймає доводи позивача щодо нарахування пені на підставі п.4.1 договору від 03.09.07р., так як згідно умов зазначеного пункту договору сторони погодили відповідальність у виді пені за відстрочку передачі продукції, передачу меньшого, чим передбачено договором, або прострочку виборки продукції, а не за прострочку оплати товару.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в позові в частині стягнення пені в сумі 1429,56 грн. за безпідставністю.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 31920,97 грн.(30195,06+1244,67+481,24=31920,97).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, щодо стягнення пені заперечує, оскільки вона не передбачена договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 30195,06 грн. основного боргу, 1244,67 грн. інфляційних та 481,24 грн. - 3% річних є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. В частині стягнення пені суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплоаті державного та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорціно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (10008, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Дистрибуційний центр" (04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 66, корп.1, к.9, код 34613008) - 31920,97 грн., з яких: 30195,06 грн. - основний борг, 1244,67 грн. - інфляційні, 481,24 грн. - 3% річних, а також 319,21 грн. сплаченого державного мита та 299,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 1 - в справу 2,3 - сторонам