Рішення № 6974218, 18.06.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2009 р. Справа № 11/1071

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Маріщенко Л.О.

судді

за участю представників сторін

від позивача Полонська Н.М. - директор

від відповідача не з'явився

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" (м. Житомир)

до DACHSER Gmbh & Co/ KG Cargoplus (м. Меннінген, Німеччина)

про стягнення 5798,39 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 5798,39 грн. заборгованості.

17.04.2009р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 28201,47 грн. ( 4087,17 євро по курсу НБУ станом на 07.09.07 р.) та збиткі, пов'язані з погашенням пені, нарахованої за недотримання валютного законодавства в розмірі 33 151,59 грн.

Оскільки дана заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України, справа вирішується в межах уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав заявлених в позовній заяві та уточненнях до неї.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, вимог ухвал суду не виконав, хоча був повідомлений належним чином.

Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду. (а.с. 12,53,58)

За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України, справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.09.2007р. між сторонами по справі було укладено Договір, предметом якого було перевезення вантажу, а саме скляної три для консервів на замовлення відповідача автомобільним транспортом позивача.

Позивач вказує, що замовленням на перевезення вантажу сторони погодили усі істотні умови, зокрема строки здійснення перевезень та сумою оплати даних послуг відповідачем.

Позивач зазначає, що виконав всі свої зобов'язання в повному обсязі, однак відповідач не розрахувався за надані послуги в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 840 Євро, або 5798,39 грн.

Крім того, посилаючись на Акт Державної податкової адміністрації у Житомирській області "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Дейв-Експрес" від 31.12.2008р. за №7387/23-1/22053439, просить стягнути з відповідача заборгованість по контракту від 16.08.2008р., рахунок СФ-178/1 від 28.08.2007р. в сумі 940 євро, сплачено частково в сумі 547,83 євро; контракт від 24.08.2007р., рахунок №СФ-183/1 від 30.08.2007р. в сумі 960 євро, контракт від 27.08.2007р., рахунок №СФ-176/2 від 04.09.2007р. в сумі 2735 євро.

Загалом просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33999,86 грн. (4927,17 євро по курсу НБУ на 07.09.2007р.) та 33151,59 грн. збитків пов'язаних з недотриманням валютного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 1 ст.1 Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ( Женева,19 травня 1956 р.), визначено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в Договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 4 Конвенції зазначено, що Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст.628 ЦК України зміст Договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0388517 сторони погодили усі істотні умови, передбачені ст.6 Конвенції.

Заявкою на перевезення сторони перебачили, що відповідач зобов'язаний розрахуватися з позивачем в 30 денний термін.

Статтею 9 Конвенції визначено, що якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то якщо, не доведене протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Виходячи з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу, яка передбачає загальні підстави та обставини відповідальності за порушення зобов’язання.

За приписом ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань в повному обсязі та належним чином підтверджується міжнародно-транспортною накладною СМR №0388517.

Згідно вимог ч. 1 ст. 8 КДПВ приймаючи вантаж, перевізник перевіряє, зокрема, зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Згадана вантажна накладна не містить будь-яких застережень з боку перевізника щодо неякісної пошкодження вантажу чи його упаковки або неправильного його розміщення. Відтак, враховуючи приписи ч. 2 ст. 9 КДПВ – слід визнати, що вантаж та його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу позивачем; а також те, що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містились у вантажній накладній.

Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 5798,39 грн. (840 євро по курсу НБУ станом на 07.09.2007р.)

Дана заборгованість підтверджується належними доказами та підлягає стягненню.

Крім того, суд погоджується з позивачем в частині вимог щодо стягнення заборгованості відповідача в сумі 4087,17 євро.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань на дану суму підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0489529, CMR №0489525.

Слід також зазначити, що наявна заборгованість відповідача в сумі 4927,17 євро також підтверджується Актом Державної податкової інспекції у м. Житомирі, про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-експрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р.

Судом встановлено, що на підставі даного Акту податкового органу, позивачем було сплачено 53827,45 грн. пені. (0,3% за кожен день прострочення від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, 33151,59 грн. з яких - через наявну прострочену заборгованість відповідача в розмірі 4927,17 євро. (платіжне доручення №1139 від 27.02.2009р.)

За ч. 2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є одним з видів господарських санкцій як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання.

Виходячи з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.

У відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

- протиправність поведінки особи;

- збитки, як результат протиправної поведінки;

- причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

- вина особи, що заподіяла збитками;

За таких обставин, враховуючи доведеність факту прострочення відповідачем платежів по зобов'язанням перед відповідачем, суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог позивача, щодо відшкодування збитків в розмірі 33151,59 грн.

Отже, аналізуючи всі зібрані по справі і подані сторонами документи, господарський суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (вчинено в Гаазі 15 листопада 1965 року),керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85 ГПК, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити

2. Стягнути з Dachser GmbH & Co/KG Cargoplus, Fraunhoferstrase, 15, D-87700 Memmingen

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дей-Експрес", 10007, м. Житомир, вул.Київське шосе, 143-а, код 22053439

- 33999,86 грн. основної заборгованості;

- 33151,59 грн. збитків;

- 671,51 грн. державного мита;

- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з моменту його підписання.

Суддя Маріщенко Л.О.

дата підписання 23.06.09 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу, 3 - відповідачу