Вирок № 69740458, 23.10.2017, Радехівський районний суд Львівської області

ВИРОК

іменем України

23 жовтня 2017 рокуСправа №451/291/17Провадження № 1-кп/451/57/17

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.

прокурора Біганської Ю.А.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Радехів кримінальне провадження №12017140280000046 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Куликів Радехівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_3, розлученого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, військовозобов'язаного, не депутата, 02.08.2016 року засудженого Радехівським районним судом Львівської області за ч.1 ст.155 КК України до одного року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, згідно рішення Радехівського районного суду Львівської області від 14 травня 2015 року, був зобов'язаний до виплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 750 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 23.04.2015 року і до досягнення ними повноліття. Маючи прямий умисел, направлений на злісне ухилення від сплати аліментів, достовірно знаючи про покладений на нього судовим рішенням обов'язок щодо сплати аліментів, будучи неодноразово попереджений ВДВС Радехівського району Львівської області, ОСОБА_2 ухилився від повного та своєчасного виконання рішення суду, будучи працездатною особою та не маючи об'єктивних причин не працювати, не прийняв заходів для працевлаштування. Дана обставина проявилась у невжитті заходів щодо офіційного працевлаштування з метою приховування заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів. ОСОБА_2 з метою злісного ухилення від сплати аліментів у Радехівський районний центр зайнятості для постановки на облік, з метою працевлаштування не звертався, на неодноразові попередження про необхідність щомісячної сплати аліментів на утримання дитини та погашення заборгованості, а також про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів повідомлявся, однак не реагував та належних висновків для себе не зробив, що у подальшому призвело до утворення заборгованості за період з 23.04.2015 року по 13.02.2017 року у сумі 32546 гривень 94 копійок, що в сукупності складає суму виплати більшої за 6 місяців відповідних платежів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав та виклав свої покази відповідно до обставин справи. Також показав, що про рішення суду щодо стягнення із нього аліментів на користь дружини та про наявність і суму заборгованості по несплачених аліментах, він знав. Поряд з цим, із доходів, отриманих в результаті праці в різних приватних осіб і без офіційного працевлаштування, він коштів на утримання дітей не відраховував. Зазначає, що за 2015 рік отримав близько 20000 гривень доходів, а за 2016 рік - близько 10000 гривень і про джерела цих доходів та їх суми виконавчу службу не повідомляв. Офіційно працевлаштовуватися він наміру не мав та у Радехівський центр зайнятості населення із питанням відшукання роботи, не звертався та на які кошти утримуються діти, не цікавився. Також, зазначив, що у березні поточного року, після порушення стосовно нього кримінального провадження, він оплатив 8000 гривень аліментів. На протязі періоду, за який виникла заборгованість по несплачених аліментах, працівники виконавчої служби його неодноразово попереджали про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, але на їх зауваження він не реагував. У цілому, він оплатив аліментів: у березні 2017 року 8000 гривень та у липні 15600 гривень. У скоєному кається.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що після прийняття судом відповідного рішення, що мало місце у 2015 році, обвинувачений аліменти на дітей не сплачував. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_2 працював водієм у осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність і за виконувану роботу отримував джоходи, однак жодних коштів на утримання дітей не надавав. У березні - липні 2017 року, тобто після порушення щодо ОСОБА_2 кримінального провадження, ним було сплачено частину заборгованості аліментів, однак поточних платежів (щомісячних) обвинувачений не сплачує, відповідно із таких продовжує зростати заборгованість. У подальшому потерпіла, надавши суду клопотання, просила розгляд справи завершити без її участі, а призначення міри покарання покладає на суд.

Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, його винність стверджується і іншими документами, дослідженими у судовому засіданні, зокрема:

із рішення Радехівського районного суду Львівської області від 14.05.2015 року вбачається, що таким вирішено стягувати із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в розмірі 750 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 23.04.2015 року і до досягнення ними повноліття (а.с.37);

з виконавчого листа у справі №451/535/15-цр, виданого 26.05.2015 року вбачається, що рішення суду від 14.05.2015 року звернено до примусового виконання (а.с.38-39);

із постанови про відкриття виконавчого провадження №47927165 від 22.06.2015 року вбачається, що відкрито виконавче провадження по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.40);

із виклику державного виконавця від 22.06.2015 року №В5/191 вбачається, що ОСОБА_2 викликався у виконавчу службу із повідомленням про необхідність сплати аліментів (а.с.41);

із повідомлення відділу Держгеокадастру у Радехівському районі від 28.04.2016 року №8-1316-0.2-1710/2-16 вбачається, що у власності ОСОБА_2 земельні ділянки не значаться (а.с.42-43);

із повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.05.2016 року №09101/12099 вбачається, що у ОСОБА_2 цінні папери відсутні (а.с.44);

із повідомлення Регіонального сервісного центру МВС від 20.05.2016 року №31/13-4646/1966 вбачається, що у власності ОСОБА_2 транспортні засоби не значаться (а.с.45-46);

із повідомлення Радехівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області від 01.11.2016 року №6246 вбачається, що виконавчою службою вживалися заходи по стягненню із ОСОБА_2 аліментів, однак останній на дії працівників служби не реагував, відтак утворилася заборгованість по сплаті аліментів (а.с.47-48);

із вироку Радехівського районного суду Львівської області від 02.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.155 КК України до одного року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік (а.с.50-51);

з копії паспорта громадянина України серії КС №727419 визначаються анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.52);

із характеристики-довідки Павлівської сільської ради Радехівського району №431 вбачається, що ОСОБА_2 за місцем свого проживання характеризується позитивно (а.с.53);

з Розрахунку заборгованості по аліментах вбачається, що у період з квітня 2015 року по лютий 2017 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 32546 гривень 43 копійки (а.с.54);

із повідомлення Червоноградськорї ОДПІ від 22.02.2017 року №329/7/13-26-13 вбачається, що ОСОБА_2, як платник податків за основним місцем обліку, за 2015-2016 роки звіти не подавав (а.с.56);

із повідомлення Камянка-Бузького об'єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області від 22.02.2017 року №381/08-15 вбачається, що дані на ОСОБА_2 в реєстрі застрахованих осіб з 2015 року відсутні (а.с.58);

із повідомлення Радехівського районного центру зайнятості від 20.01.2017 року №65/03 вбачається, що у період з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року ОСОБА_2 із питанням працевлаштування у центр не звертався (а.с.59);

із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що у власності ОСОБА_2 нерухомого майна не має (а.с.60);

із повідомлень Пенсійного фонду України вбачається, що відомостей про ОСОБА_2, як працюючу особу, або ж отримувача пенсії, не має (а.с.61-62);

із відповіді ДПС України вбачається, що відомості про отримання ОСОБА_2 доходів, а також дані про його особу, як боржника, відсутні (а.с.63-64);

з вимоги УІАЗ ГУМВСУ у Львівській області від 08.02.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягався 02.08.2016 року (а.с.65);

із копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_2 сплачено 23600 гривень (а.с.84).

Дані докази визнані судом належними та допустимими.

Таким чином, на думку суду, винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, доведено повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Під час визначення обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання, суд в якості обставини, яка пом'якшує покарання, визнає йому щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, в діях обвинуваченого ОСОБА_2, не виявлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом до уваги приймаються суспільна небезпека скоєного та приведені вище пом'якшуючі покарання обставини.

Поряд з цим, із врахуванням обставин, що обвинувачений ОСОБА_2 не вперше притягається до кримінальної відповідальності та вчинив злочин після винесення вироку Радехівським районним судом Львівської області і до повного відбуття покарання за таким, суд приходить до висновку, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а щодо міри покарання, таку слід призначити в межах санкції статті обвинувачення із врахуванням вимог ст.71 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати та речові докази відсутні, а запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст.ст.368-371,373,374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

Відповідно до ст.ст.71,72 КК України до призначеного судом покарання, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 02.08.2016 року, остаточно визначивши ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк один рік та три місяці.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області, шляхом подання її через Радехівський районний суд Львівської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - на їх вимогу.

ГоловуючийМулявка О. В.