Вирок № 69739443, 24.10.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

24.10.2017 Провадження № 1-кп/331/232/2017

Єдиний унікальний номер 331/2188/17 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 р. м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарях МОРОЗ Н.І., ЗАПОРОЖЕЦЬ О.Д.

за участю прокурора ВОРОНА М.В.

захисника КРАВЦОВА В.М.

представника потерпілого САВЧЕНКА В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне проваджен-ня з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого водієм «Січ Альянс груп», не одруженого, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

10 лютого 2017 р., приблизно о 16 год. 46 хв., водій ОСОБА_3, керуючи автобу-сом «БАЗ А 079 04» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи пасажирські перевезення за маршрутом НОМЕР_2, рухався по проїжджій частині вул.Українська з боку вул.Гоголя в напрямку пр.Соборного в м.Запоріжжі, наближаючись до регульованого перехрестя зазначених вулиць.

В цей же час, в районі будинку № 148 по пр.Соборному, проїжджу частину пр.Соборного в м.Запоріжжя, рухаючись на зелений сигнал пішохідного світлофору, перетинала пішохід ОСОБА_5

Водій ОСОБА_3, наблизившись до перехрестя вказаних вище вулиць, почав вико-нувати маневр правого повороту, при цьому виїжджаючи на проїжджу частину пр.Соборного в напрямку вул.Гагаріна, відволікся від керування транспортним засобом та не надав дорогу пішо-ходу ОСОБА_5, яка рухалася справа наліво за напрямком руху автобусу.

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги пунктів 2.3 б), 16.2 Правил дорож-нього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 869 від 21.10.2015 р., відповідно до яких:

- п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, слідку-

вати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу

та не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.16.2 На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч,

повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїжджу частину, на яку він повертає, а також

велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.16.2 Правил дорожнього руху України згід-

но висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорож-

ньо-транспортних пригод № 9-89 від 21.02.2017 р. з технічної точки зору знаходиться в причинно-

му зв'язку з подією ДТП.

2.

Внаслідок даної дорожньо-траспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 від отриманих ті-

лесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 594 від 24.02.2017 р. причиною смерті ОСОБА_5. стало руйнування голови, яке виразилося багато фрагментарними переломами кісток склепіння та основи черепу, кісток лицьового черепа з ушкодженням твердої та м'яких оболонок мозку, частковим руйнуванням речовини головного мозку, саднами, синцями, ранами голови з крововиливом в підлеглі тканини. З огляду на масивність травми, механізм утворення окремих груп ушкоджень, висоту їх розташування, можна припустити, що пошкодження могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєнні зло-чину визнав у повному обсязі, пояснив, що 10.02.2017 р. після 16 год., він, працюючи водієм АТП 12329, здійснював рейс маршрутом НОМЕР_2, при виїзді на проспект та повертаючи праворуч, він подивився ліворуч, оскільки на цій частині дороги є розворот для тих, хто рухається проспектом, при цьому не помітив пішохода, яка також рухалася на зелений сигнал світлофору, та скоїв наїзд на потерпілу. Відчувши наїзд, зупинився, вийшов з автобусу та побачив, що скоїв наїзд на потерпілу.

Відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового процесу, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не ос-

порюються. Обсяг доказів, які підлягають дослідженню, обмежено судом допитом обвинувачено-

го та дослідженням матеріалів, які характеризують обвинуваченого, стосуються цивільного позо-

ву, речових доказів та судових витрат.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст.286 ч.2 КК України за ознаками порушення

правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть

потерпілої.

Обставинами, що пом'якшують покарання, є: визнання вини та щиросердне каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, відсутні.

При визначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального

правопорушення, об'єм обвинувачення, вчинення злочину з необережності, обставини, що пом'як-

шують покарання, думку адвоката Савченка в інтересах потерпілого про призначення покарання

на розсуд суду, особу винного, який раніше не був засудженим, має постійне місце проживан-

ня, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, вжив заходів щодо від-

шкодування моральної шкоди, наявність на утриманні мати похилого віку, та вважає можливим

звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень

ст.ст.75, 76 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи,

що його робота водієм є єдиним джерелом доходу його сім'ї.

Потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про стягнення з ПрАТ «Запорізьке

автотранспортне підприємство 12329», третя особа ОСОБА_3, про стягнення з відповіда-

ча матеріальної шкоди в сумі 27997 грн.97 коп. та моральної шкоди в розмірі 300000 грн., зазна-

чивши, що на проведення обряду поховання було витрачено 27997,97 грн., моральна шкода поля-

гає в тому, що він утратив близьку людину, пережив емоційний стрес, порушився звичний уклад

життя, погіршився його стан здоров'я.

Представник потерпілого - адвокат Савченко В.С. у судовому засіданні просив стягнути з відповідача моральну шкоду з урахуванням відшкодованої обвинуваченим суми в розмірі 30000

гривень, в іншій частині позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник цивільного відповідача - ПАТ «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» на неодноразові виклики в судові засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду

кримінального провадження був повідомлений належним чином, з урахуванням наданих сторо-

нами доказів, суд вважає можливим за відсутності цивільного відповідача та його представника

з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, та відповідно до положень ч.2 ст.326 КПК

України розглянути кримінальне провадження за їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник проти задоволення цивільного позову не заперечували.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши надані представником потер-

3.

пілого документи на підтвердження позовних вимог, матеріали кримінального провадження, суд

приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або ін-

шим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвину-

ваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.ст.127, 128, 129 КПК України обов'язок відшкодування матеріальної

та моральної шкоди вироком покладається на обвинуваченого або на фізичну чи юридичну особу, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними

діями особистим немайновим правам фізичної відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує

шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, від-

шкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, ви-

користання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а частиною 2 цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Також статтею 1201 ч.1 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю по-терпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Згідно Договору оренди від 29.08.2016 р., укладеному між орендодавцем ОСОБА_8 та ПАТ «ЗАП 12329» в особі голови правління ОСОБА_9, транспортним засобом марки БАЗ, модель А 079 04, рік випуску 2006, тип - автобус пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди володіло на відповідній правовій підставі Приватне ак-ціонерне товариство «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329».

Факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПАТ «Запорізьке автотранс-

портне підприємство 12329» підтверджується випискою з наказу по особовому складу НОМЕР_2-к від 30.08.2016 р. про прийняття ОСОБА_3 в АТП з 30.08.2016 р. водієм автотранспортних засобів категорії «Д»; наказом № 14 від 01.02.2017 р. «Про закріплення водіїв за автобусами для роботи на міських маршрутах», згідно якого водій ОСОБА_3 закріплений за автобусом «БАЗ А 079 04» на маршруті № НОМЕР_3; шляховим листом та іншими документами.

Згідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.02.2017 р., складе-

ного в присутності понятих та судово-медичного експерта, водій ОСОБА_10 скоїв наїзд на

пішохода ОСОБА_5, яка померла на місці пригоди.

Згідно висновку експерта № 594 від 24.02.2017 р. причиною смерті ОСОБА_5 явилося

руйнування голови, яке виразилося багатофрагментними переламами кісток зводу та основи чере-

пу, кісток лицьового черепа з пошкодженнями твердої та м'яких оболонок мозку, частковим руйнуванням речовини головного мозку, саднами, синцями, ранами голови з крововиливами в під-леглі тканини. Пошкодження могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експерта № 9-89 від 21.02.2017 р. водій автобуса «БАЗ А 079 04» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогою п.16.2 Правил дорожнього руху України. Дії водія автобуса «БАЗ А 079 04» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.16.2 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП. Водій автобуса «БАЗ А 079 04» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 при застосуванні екстреного гальмування мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди представником потерпілого надані відповідні квитанції на суму 27997 гривень 97 коп.

З урахуванням морального, емоційного стану потерпілого, наслідків загибелі його дружи-

ни, суд вважає доцільним цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди задовольнити з

урахуванням сплаченої обвинуваченим суми в 30000 грн. в розмірі 300 000 - 30 000 = 270 000

гривень.

Таким чином, з ПАТ «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» на користь потер-

пілого ОСОБА_7 слід стягнути матеріальну шкоду в сумі 27997, 97 грн. та моральну шкоду

в сумі 270000 грн.

Речові докази по справі відповідно до ст.100 КПК України:

- автобус «БАЗ А 079 04» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідаль-

не зберігання ОСОБА_8, слід залишити останньому за належністю відповідно до наявної дові-

реності;

- ДВД-Р диск із відеозаписом події дорожньо-транспортної пригоди слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16.02.2017 р. накла-дено арешт на автобус «БАЗ А 079 04» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом позбавлення його власника права на відчуження та розпорядження майном, без позбавлення права використання. Враховуючи, що зазначений автобус підлягає поверненню власнику, суд вважає необхідним зняти арешт з майна.

По справі є судові витрати за проведення експертизи в сумі 1055,52 грн. Враховуючи, що суду не надано розрахунку в частині витратних матеріалів, суд позбавлений можливості визначити розмір судових витрат, що підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки оплата праці експерта здійснюється за рахунок державного бюджету.

Захисником обвинуваченого адвокатом Кравцовим В.М. ініційоване питання щодо застосу-

вання відносно ОСОБА_3 амністії з тих підстав, що він має на утриманні дитину, якій не виповнилося 18 років. Обвинувачений ОСОБА_3 надав суду свою згоду на застосування до нього амністії.

Прокурор, представник потерпілого не заперечували проти застосування амністії відносно ОСОБА_3

Вирішуючи питання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, є тяжким злочином.

Статтею 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р., який набрав чин-

ності 07.09.2017 р., передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на

певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у

вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України:

в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким

не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_5, виданого 17 червня 2000 р. відділом

реєстрації актів громадянського стану Шевченківської райадміністрації Запорізької міськради, об-

винувачений ОСОБА_3 має дитину - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, якій не виповнилося 18 років, відносно якої він не позбавлений батьківських прав.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що амністія на застосовується до осіб, зазначе-

них у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в України», а також до осіб: е) яких за-

суджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричи-

нили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене у стані алкогольного

5.

сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів

(частина друга статті 286 КК України).

Згідно до матеріалів кримінального провадження під час вчинення дорожньо-транспортної

пригоди, обвинувачений ОСОБА_3 не перебував у стані алкогольного сп'яніння або у

стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Відповідно до ч.1 ст.10 зазначеного Закону питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді, а також за ініціативою обви-нуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого, враховуючи його щиросердне каяття, а також враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий необережний злочин, не перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, він не підпадає під категорію осіб, визначених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» має дитину, якій не виповнилося 18 років, суд вважає можли-вим застосувати до обвинуваченого амністію, звільнивши його від відбування покарання.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 берез-

ня 2017 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді домаш-

нього арешту, який до набрання вироком законної сили, в зв'язку із застосуванням амністії та

звільненням від відбування покарання, суд вважає необхідним скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, передбачено-

му ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, без

позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р., який набрав чинності 07.09.2017 р., звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту скасувати.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство

12329» (адреса: 69008, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.66, П/р 2600000004502 АБ «Укрексім-

банк», ЄДРПОУ 03114164 м.Запоріжжя) на користь ОСОБА_7 мате-

ріальну шкоду в сумі 27997 гривень 97 коп. (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн.

97 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство

12329» (адреса: 69008, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.66, П/р 2600000004502 АБ «Укрексім-

банк», ЄДРПОУ 03114164 м.Запоріжжя) на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 270000 гривень (двісті сімдесят тисяч гривень).

Речові докази по справі:

- автобус «БАЗ А 079 04» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідаль-

не зберігання ОСОБА_8, залишити йому ж за належністю;

- ДВД-Р диск із відеозаписом події дорожньо-транспортної пригоди - залишити в матеріалах кри-мінального провадження.

Скасувати арешт, накладений на автобус «БАЗ А 079 04» реєстраційний номер НОМЕР_1,

6.

6.

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16.02.2017 р. шляхом позбав-лення його власника права на відчуження та розпорядження майном, без позбавлення права використання.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Жовтневому районному суді м.Запоріжжя.

Суддя Стратій Є.В.