Рішення № 6973933, 03.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.09 р.                     Справа № 20/140                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є.(головуючий), суддя Лейба М.О., суддя Татенко В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донантрацит”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Интерколтрейд”, м.Донецьк

третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство „АрселорМітал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг

третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська”, м.Білицьке

про стягнення 136210,08 грн.

За участю представників:

від позивача: Добригін І.П. – дов.

від відповідача: Стародуб К.В. – дов.

від третьої особи-1: не з’явився

від третьої особи-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Донантрацит”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Интерколтрейд”, м.Донецьк, про стягнення 136210,08 грн. – суми заборгованості за поставлене відповідачеві та не сплачене ним вугілля за договором поставки № 19-12/08У від 19.12.08р. (далі Договір).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору щодо повної та своєчасної сплати вугільної продукції, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7 (далі Інструкція № П-7), на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

01 жовтня 2009р. до господарського суду надійшла заява позивача № 555 від 01.10.09р. про зміну позовних вимог, в якій позивач додатково до заявленої в позові суми просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 44362, 25 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 7511, 38 грн., 3% річних в розмірі 6304, 41 грн.

Відповідач проти задоволення позову та вищезазначеної заяви заперечив, посилаючись на те, що вугільна продукція, на сплаті якої наполягає позивач, виявилася неналежної якості, у зв’язку з чим відповідачем понесені збитки в сумі 109984, 80 грн., яку останній сплатив вантажоотримувачу – Відкритому акціонерному товариству „ АрселорМітал Кривий Ріг” у якості компенсації транспортних витрат.

Заяву позивача від 01.10.09р. № 555 судом до уваги не прийнято як таку, що подано позивачем із порушенням приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 04.08.2009р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство „АрселорМітал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг.

Ухвалою суду від 17.08.09р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська”, м.Білицьке.

Розпорядженням голови господарського суду від 02.11.09 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Третя особа-1 надала суду письмові пояснення щодо приймання вугілля, що надходило за Договором, наявні в матеріалах справи документи, просила суд справу розглянути за відсутністю свого представника.

Третя особа-2 надала суду письмові пояснення по справі та документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.10.09р. до 02.11.09р.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2008 р. Позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено Договір, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а останній – прийняти та сплатити вугільну продукцію (Товар) в асортименті, за цінами та в кількості, зазначеним в Специфікаціях, що є невід’ємною частиною Договору(п.1.1).

Розділом 3 Договору, зокрема, передбачено, що кожна партія Товару постачається на умовах FCA (за „Інкотермс” в редакції 2000 р.) залізничним транспортом.

Розділом 4 Договору визначено порядок приймання Товару за кількістю та якістю. Так, приймання Товару здійснюється вхідним контролем вантажоотримувача, приймання Товару за якістю – відповідно до Інструкції №П-7 із змінами та доповненнями, на підставі даних, зазначених в сертифікаті якості, виданому виробником Товару.

Крім того, даним розділом передбачено, що у випадку виявлення невідповідності показників якості сертифікату якості, виклик представників Продавця та Вантажовідправника є обов’язковим, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях.

Наявний в матеріалах справи Додаток № 1 (Специфікація) до Договору містить дані щодо найменування продукції , її кількості та ціни, вимоги до якості Товару. Будь-які умови щодо порядку прийняття продукції в даній Специфікації відсутні.

Розділом 5 Договору визначені умови та порядок розрахунків за Товар, а саме - шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України протягом одного банківського дня після приймання Товару Вантажоодержувачем за умови надання оригіналів залізничних квитанцій (або їх копій, завірених печаткою вантажовідправника), посвідчень якості, листів про передачу права власності.

Згідно із ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.266 зазначеного кодексу, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

В силу ст.267 Господарського кодексу України, договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в тому числі договору №82/07 від 28.09.07р., що наданий третьою особою-2, виробником та вантажовідправником Товару, що постачався позивачем відповідачеві за Договором, виступала третя особа-2 Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська”.

Зі змісту договору № 4951 від 28.11.08р. наданого, третьою особою-1, та наявних в матеріалах справи документів, вбачається, що вантажоодержувачем вищезазначеного товару виступала третя особа-1 – Відкрите акціонерне товариство „АрселорМітал Кривий Ріг”.

При цьому, на виконання Договору позивач постачав відповідачеві продукцію у грудні 2008 року на загальну суму 2881200, 00 грн., а саме:

Перша та друга партія вугілля постачались 22 та 23 грудня 2008 р. відповідно.

Перша партія вугілля: поставлено 469, 8 тон вугілля на суму 225504, 00 грн.

(Акт прийому-передачі вугільної продукції № 170/2 від 26.12.2008р. Квитанція про приймання вантажу №51160662)

Друга партія вугілля:

Поставлено 2601,7 тон вугілля на суму 1248816, 00 грн.

(Акт прийому-передачі вугільної продукції № 170/3 від 26.12.2008р. Квитанції про приймання вантажу №51160673, №51160674, №51160667, №51160672).

Згідно із актами відбирання проб № 5604 та № 5607 від 28.12.2008 першої та другої партії вугілля, показники якості Товару не відповідали якості, обумовленої Договором та сертифікату якості.

Специфікацією №1 від 19.12.2008р. до Договору не передбачено неповідомлення Продавця у випадку виявлення невідповідності показників якості, отже відповідач викликав представника позивача та вантажовідправника для приймання Товару за його якістю.

У зв’язку з невідповідністю якості Товару першої і другої партії умовам Договору, на підставі п. 6.5 Договору Позивач відкоригував (зменшив) вартість поставленого Товару, а саме:

1) вартість Товару за першу партію відкоригована на суму 7892, 64 грн. (змінена з 225504,00 грн. на 217611, 36 грн.) що підтверджується актом №1 від 05.01.2009р.;

2) вартість товару за другу партію відкоректована на суму 15610, 20 грн. (змінена з 1248816, 00 грн. на 1233205, 80 грн.), що підтверджується актом №2 від 05.01.2009р.

Таким чином, вартість поставленого Товару першої та другої партії зменшилась на загальну суму 23502,84 грн.

Третя партія товару постачалась 24 та 25 грудня 2008 року.

Поставлено 1365, 9 тон вугілля на суму 655632, 00 грн.

(Акт прийому-передачі вугільної продукції №167/4 від 26.12.2008 року – не підписаний відповідачем, квитанції про приймання вантажу № 51160689, № 51160693).

Четверта партія Товару постачалась 25 грудня 2008 року,

Поставлено 1565, 1 тон вугілля на суму 751248, 00 грн. (Акт прийому-передачі вугільної продукції № 167/3 від 26.12.2008 р., квитанції про приймання вантажу №51160698, № 51160701, № 51160702). Продукція відповідала якості, обумовленої Договором (акт відбирання проб № 5618 від 29.12.2008р.), у зв’язку з чим Позивач та Вантажовідправник для прийому Товару з його якості не викликались та вартість товару не коригувались.

Таким чином, предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 136210, 08 грн., що виникла в результаті спірної третьої поставки вугільної продукції 24 та 25 грудня 2008 року.

Відповідач позову не визнав, стверджуючи про те, що Товар, який постачався 24 та 25 грудня 2008р., був неякісний, в обґрунтування чого посилається на сертифікат відбору проб та випробування ТОВ “ССІ” від 31.12.08р., листи на адресу позивача та третьої особи-2 про направлення представників для приймання Товару за якістю, про застосування даних лабораторії ТОВ «ССІ» при розрахунках за вугільну продукцію, інформацію про телефонні переговори.

Заперечення відповідача проти позову суд до уваги не приймає з наступних причин.

Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розділом 4 Договору, що укладений сторонами, передбачено, що у випадку виявлення невідповідності якості Товару сертифікату якості виклик представників Продавця та Вантажовідправника є обов’язковим.

Крім того, приймання Товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції № П-7.

Пунктом 16 зазначеної Інструкції передбачено, зокрема, що при виявленні невідповідності якості продукції, що надійшла, вимогам договору або даним документів, що посвідчують якість, одержувач зупиняє подальше приймання, про що складає акт із зазначенням певних даних та забезпечує схов продукції, який унеможливлює погіршення її якості.

При цьому, одержувач зобов’язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції і складання двостороннього Акту представника іногороднього виробника (відправника).

Відповідно до п.17 Інструкції № П-7, в повідомленні про виклик виробника (відправника) має бути зазначено:

А) найменування продукції, дата та номер рахунка-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отримувався;

Б) основні недоліки, виявлені в продукції;

В) час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності;

Г) кількість продукції не належної якості або некомплектної продукції.

В матеріалах справи відсутні та суду не надані акти про зупинення приймання продукції, які повинні були складатися в порядку п. 16 Інструкції № П-7.

Відсутні також й докази виклику вантажоодержувачем – третьою особою-1 для приймання Товару за якістю виробника вугільної продукції – третьої особи-2.

Наявні в матеріалах справи листи відповідача на адресу позивача та третьої особи-2 за своїм змістом не відповідають вимогам п. 17 Інструкції № П-7.

Крім того, з пояснень третьої особи-2 вбачається, що 30.12.08р. на її адресу надійшло факсимільне повідомлення № 491 від 30.11.2008р. від відповідача про надання згоди на відбір відвантаженої вугільної продукції (третьої партії) незалежною експертною лабораторією ТОВ „Сучасна сертифікація та інспекція” та про прийняття до розрахунку результатів її аналізу.

Цього ж дня, третя особа-2 згоди на відбір відвантаженої вугільної продукції (третьої партії) незалежною експертною лабораторією не дала, та повідомила відповідача про направлення своїх представників для приймання вугільної продукції. Однак, представники третьої особи-2, що прибули на Відкрите акціонерне товариство „АрселорМітал Кривий Ріг”, не були допущені до спільного приймання вугільної продукції. Акт № 1118 від 31.12.2008р. був складений без участі представника вантажовідправника.

Згідно з вказаним актом, приймання продукції розпочалося о 10-45 год. 30.12.2008 р. (п.2 Акту). При цьому, у п.9 Акту дата надходження вагонів – 27.12.2008р., тобто приймання вугільної продукції почалося лише через 3 дні після надходження товару.

Разом з тим, у пункті 13 Акту відсутній запис, що підтверджує виклик представника позивача чи Вантажовідправника.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, надані відповідачем документи щодо неналежної якості Товару не відповідають умовам договору та приписам Інструкції №П-7 стосовно порядку приймання продукції за якістю та оформлення факту її неналежної якості, внаслідок чого судом як докази, що підтверджують заперечення відповідача проти позову, не приймаються

Суд також не приймає до уваги заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог на суму пені, індексу інфляції, 3% річних, оскільки дані вимоги при поданні позову до суду позивачем не заявлялися, їх подання в процесі вирішення спору у даному випадку містить ознаки одночасної зміни предмету та підстав позову, що суперечить приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 136210, 08 грн. за поставлений 24 та 25 грудня 2008 р. та не повністю сплачений відповідачем Товар обґрунтовані матеріалами справи, в том числі – Договором, залізничними накладними № № 51160689, 51160693, та посиланнями на приписи чинного законодавства України, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 266, 267, 268 Господарського кодексу України, п.п. 16, 17 Інструкції № П-7 суд

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Интерколтрейд” (83017, м.Донецьк, вул. Цусимська, Б. 29А кім. 518,519; поточний рахунок № 2600701919803 у відділені №1 філії «Укрексімбанк» у м.Донецьку, МФО 334817, код ЄДРПОУ 36060986) на користь, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донантрацит”, (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 111, поточний рахунок № 26005198085371 в Іллічівському відділенні Донбаського філіалу ВАТ «Кредитпромбанк» м.Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 35560004) 136210, 08 грн. заборгованості, 1362, 11 грн. - витрати по сплаті державного мита, 312, 50 грн. - витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.12.2009р.

Повний текст рішення підписано 08.12.2009р.

Суддя                               

М.О.Лейба

В.М.Татенко