Рішення № 6973740, 01.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.09 р.                     Справа № 16/316                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства відкритого типу „Концерн „Весна” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіссані груп” м.Горлівка

про стягнення 6306,17грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. порушено провадження по справі за позовом Акціонерного товариства відкритого типу „Концерн „Весна” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіссані груп” м.Горлівка про стягнення 6306,17грн., у тому числі суми боргу в розмірі 5505,52грн., суми пені в розмірі 694,09грн., суми 3% річних в розмірі 106,56грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 02.11.2009р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 416 від 01.09.2008р. з додатками, рахунки, розрахунок суми позову, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та 3% річних.

          Позивач надав до суду заяву за № 1424 від 11.11.2009р. про зміну банківських реквізитів, яка долучена судом до матеріалів справи.

Відповідач до жодного судового засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином, про що свідчать поштові повідомлення у матеріалах справи.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.09.2008р. між Акціонерним товариством відкритого типу „Концерн „Весна” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тіссані груп” (Орендар) був укладений договір оренди за № 416 (далі за текстом – договір), згідно умов якого Орендодавець передав Орендарю в оренду нежилі приміщення №№ 201, 202, 203 і місця загального користування загальною площею 72,7м2, які розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, 68 (майданчик № 1, корпус № 9), про що був складений акт прийому-передачі.

Згідно п.2.1. договору. строк оренди становить з дня підписання акту прийому-передачі приміщень в оренду по 31.07.2009р. включно. Однак, відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 18.03.2009р., яка є невід’ємною частиною договору, за взаємною згодою сторін договір оренди був достроково розірваний з 18.03.2009р., а об’єкт оренди в належному стані повернутий Орендодавцеві за актом прийому-передачі від 18.03.2009р.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни за оренди приміщень від 01.09.2008р., який є основою для проведення платежів Орендаря за отримані в оренду приміщення у Орендодавця, розмір орендної плати щомісячно становить 3590,80грн. з ПДВ, який згідно п.3.4. договору сплачується в строк до 12 числа поточного місяця за поточний місяць, незалежно від результатів ведення Орендарем фінансово-господарської діяльності.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

На оплату орендної плати відповідачу були виставлені рахунки за період з лютого по березень 2009р. на загальну суму 7754,75грн. Відповідач сплатив суму 600,00грн. у рахунок сплати орендної плати за договором.

Оскільки орендоване приміщення було повернуто Орендодавцеві 18.03.2009р., позивачем був здійснений перерахунок суми орендної плати за березень 2009р. та становить 2283,54грн.

Отже, за розрахунком позивача сума заборгованості з орендної плати за період з лютого по березень 2009р., з урахуванням проведеної оплати, складає 5505,52грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення суми заборгованості в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 5505,52грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми пені в розмірі 694,09грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 7.1. договору, у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період нарахування пені, за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача розмір пені за прострочення платежів з орендної плати становить 694,09грн.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 106,56грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача розмір 3% річних складає 106,56грн., які нараховані за період з 13.02.2009р. по 30.09.2009р.

Отже, наданий позивачем розрахунок 3% річних визнаний судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач у позові просить, з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на майно, яке знаходиться у приміщенням №№ 201, 202, 203 корпусу № 9 по вул.Ленінградській, 68, у м.Дніпропетровську, та на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіссані груп” м.Горлівка.

Суд розглянув заявлені вимоги позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, існування реальної загрози порушення прав та інтересів заявника, та не довів, що неприйняття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Крім того, позивачем не визначено індивідуального майна Відповідача, яке підлягає арешту, не надано доказів щодо права власності майна, яке підлягає арешту.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

          На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Акціонерного товариства відкритого типу „Концерн „Весна” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіссані груп” м.Горлівка про стягнення 6306,17грн., у тому числі суми боргу в розмірі 5505,52грн., суми пені в розмірі 694,09грн., суми 3% річних в розмірі 106,56грн. – задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіссані груп” м.Горлівка (пр.Перемоги, 16, м.Горлівка, Донецька область, 84617; ЄДРПОУ 35323870; п/р 26005052102110 в ГФ ЗАТ КБ „Приватбанк” м.Горлівки, код банку 335515) на користь Акціонерного товариства відкритого типу „Концерн „Весна” м.Дніпропетровськ (вул.Ленінградська, 68, м.Дніпропетровськ, 49038; ЄДРПОУ 14309215; п/р 26002060198726 в ПАТ „Приватбанк” м.Дніпропетровська, код банку 305299) суму боргу в розмірі 5505,52грн., суму пені в розмірі 694,09грн., 3% річних в розмірі 106,56грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 01.12.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.