Ухвала суду № 69736943, 24.10.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/22825/17

Провадження №1-кс/127/9879/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:слідчого судді Вишара І.Ю..,

при секретарі Федоровій С.М.,

за участю прокурора Ратушняка О.О.,

слідчого Тарана С.В.,

підорюваного ОСОБА_1,

захисника підозрюваного Куцого Р.А.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Тарана С.В.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, уродженця смт. Тростянець, Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, на даний час підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України, та матеріали кримінального провадження № 12016020280000381 від 22.10.2016,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Тарана С.В.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016020280000381 від 22.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Згідно клопотання, ОСОБА_4, маючи у користуванні земельні паї на території Погорільської сільської ради Теплицького району Вінницької області, на початку 2016 року засіяв їх насінням соняшника. На початку осені 2016 року ОСОБА_4 зібрав врожай соняшника, завантажив його на власний автомобіль марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1, та 11 вересня 2016 року привіз здати його на територію елеватора ПрАТ «Зернопродукт МХП», що розташований по вул. Сагаєва Івана, 1 у м. Ладижин Вінницької області по ціні 8000 грн. за тонну. Коли ОСОБА_4 знаходився в черзі біля елеватора, то до нього зателефонував ОСОБА_1, який запитав по якій ціні той здає зернову культуру. На що, ОСОБА_4 повідомив, що здає по 8000 грн. за тонну. Після почутого, ОСОБА_1, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном, маючи намір ввести в оману ОСОБА_4, повідомив останньому, що він купить у нього зерно соняшника за ціною, яка є вище ринкової, по 8400 грн. за одну тону. Грошові кошти за зданий соняшник особисто віддасть ОСОБА_4 через три дні. Останній, повіривши ОСОБА_1, погодився на його пропозицію. Заїхавши на вищезазначений елеватор, відвантажив зерно соняшника зі свого автомобіля вагою 12240 кг, отримав відповідну накладну та залишив територію підприємства. Біля території підприємства, отриману на елеваторі накладну про здачу насіння соняшника та його кількість, віддав в руки ОСОБА_1, який чекав його там.

Не маючи наміру сплатити кошти ОСОБА_4 за здане насіння соняшника, ОСОБА_1 привласнив їх на загальну суму 102 816 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5, маючи у користуванні земельні паї на території Погорільської сільської ради Теплицького району Вінницької області, на початку 2016 року засіяв їх насінням соняшника. На початку осені 2016 року ОСОБА_5 зібрав врожай соняшника, завантажив його на власний автомобіль НОМЕР_2. Дізнавшись від товариша ОСОБА_4, що ОСОБА_1 купує зерно соняшника по вище ринкової ціни, зателефонував до останнього та повідомив що має намір продати зерно соняшника. Після почутого, ОСОБА_1, переслідуючи мету незаконного збагачення, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном, маючи намір ввести в оману ОСОБА_5, повідомив останньому, що він купить у нього зерно соняшника за ціною, яка є вище ринкової, по 8400 грн. за одну тону. Грошові кошти за зданий соняшник особисто віддасть ОСОБА_5 в день здачі зерна соняшника. Останній, повіривши ОСОБА_1, погодився на його пропозицію. По вказівці ОСОБА_1 15 вересня 2016 року ОСОБА_5 привіз здати зерно соняшника на територію елеватора ПрАТ «Зернопродукт МХП», що розташований по вул. Сагаєва Івана, 1 у м. Ладижин Вінницької області. Коли ОСОБА_5 знаходився в черзі біля елеватора, то до нього зателефонував ОСОБА_1 і наказав везти зерно соняшника на територію складських приміщень ПП «Родючість», що розташована по вул. Наконечного, 13А в смт. Тростянець Вінницької області. Заїхавши на вищезазначену територію складських приміщень ПП «Родючість», ОСОБА_5 відвантажив насіння соняшника зі свого автомобіля загальною вагою 5500 кг та залишив територію складів.

Не маючи наміру сплатити кошти ОСОБА_5 за здане насіння соняшника, ОСОБА_1 привласнив їх на загальну суму 46200 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, маючи у користуванні земельні паї на території Погорільської сільської ради Теплицького району Вінницької області, на початку 2016 року засіяв їх насінням соняшника. На початку осені 2016 року ОСОБА_6 зібрав врожай соняшника, завантажив його на вантажні автомобілі марки «Рено Магнум» д.н.з. НОМЕР_3 та марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1. Дізнавшись від товариша ОСОБА_4, що ОСОБА_1 купує зерно соняшника по вище ринкової ціни, зателефонував до останнього та повідомив що має намір продати зерно соняшника. Після почутого, ОСОБА_1, переслідуючи мету незаконного збагачення, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном, маючи намір ввести в оману ОСОБА_6, повідомив останньому, що він купить у нього зерно соняшника за ціною, яка є вище ринкової, по 8400 грн. за одну тону та яке необхідно поставити частинами в м. Вінницю та в смт. Тростянець Вінницької області. Грошові кошти за зданий соняшник особисто віддасть ОСОБА_6 через три дні. Останній, повіривши ОСОБА_1, погодився на його пропозицію. По вказівці ОСОБА_1 в кінці вересня 2016 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_6 на автомобілі марки «Рено Магнум» д.н.з. НОМЕР_3 з водієм ОСОБА_7 привезли здати зерно соняшника на територію складських приміщень ПП «ОСОБА_11», що розташовані по АДРЕСА_2 В телефонній розмові ОСОБА_1 наказав відвантажувати зерно соняшника на склад ПП «ОСОБА_11». Заїхавши на територію вищевказаних складських приміщень, ОСОБА_6 відвантажив зерно соняшника вагою 24100 кг та залишив територію складів.

В той же день в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що другу частину зерна соняшника необхідно привезти на територію складських приміщень ПП «Родючість», що розташована по вул. Наконечного, 13А в смт. Тростянець Вінницької області. На прохання ОСОБА_6 водій автомобіля марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 привіз здати зерно соняшника, що належало ОСОБА_6, на територію складських приміщень ПП «Родючість», де відвантажив зерно соняшника з автомобіля вагою 15450 кг та залишив територію складів.

На наступний день ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_6, що зерно соняшника, яке залишилось в останнього потрібно привезти знову на територію складських приміщень ПП «Родючість». ОСОБА_6 повіривши ОСОБА_1, погодився на його пропозицію та на автомобілі марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 з водієм ОСОБА_8 привезли здати зерно соняшника, що належало ОСОБА_6, на територію складських приміщень ПП «Родючість», що розташована по вул. Наконечного, 13А в смт. Тростянець Вінницької області, де відвантажили зерно соняшника з автомобіля вагою 12700 кг та залишили територію складів.

В подальшому ОСОБА_1 продав зерно соняшника, яке ОСОБА_6 поставив в смт. Тростянець, ОСОБА_9 по ціні 7000 грн за одну тону та не маючи наміру сплатити кошти ОСОБА_6 за здане зерно соняшника, ОСОБА_1 привласнив їх на загальну суму 438 900 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Тому, слідчий вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які визначені ст. 177 КПК України, а саме в даному випадку: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому необхідно застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження № 12016020280000381 від 22.10.2016, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 107 ч. 1 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.

Враховуючи те, що від учасників процесуальної дії не надійшло клопотання про застосування технічних засобів фіксування розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, тому суд вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пункт 3 ч.2 ст. 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні, зокрема заяви та протоколи допитів потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколи слідчих експериментів з участю потерпілих, протоколи допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, довідки з сільської ради с. Погоріла про посівні площі потерпілих, протоколами впізнання, актами зважування зерна соняшника.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий, не працює, одружений, має постійне місце проживання; а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні прокурором було доведено ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

-Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, перебував у розшуку, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

-обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, відсутність постійного джерела доходів, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК Укравїни, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на викладене, а також враховуючи розмір завданої шкоди, слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 590000 (пятсот девяносто тисяч) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Тарана С.В.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 21.12.2017 року, до 12-20 год.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 590000 (пятсот девяносто тисяч) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області , Депозит 37 315 033 000 401, Код ЄДРПОУ 26286152, Банк Державне казначейство України, м. Київ, МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов'язки:

прибувати до слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12016020280000381 від 22.10.2016 року, із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, а саме: смт Тростянець, Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя /підпис/

Копія вірна.

Суддя /Вишар І.Ю./

Секретар /Федорова С.М./