Рішення № 6973293, 01.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.09 р.                     Справа № 34/125                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” Відокремлений підрозділ „Шахта ім.О.О. Скочинського”, м. Донецьк           

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донліс”, м. Донецьк

про стягнення 12522,34грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Міміношвілі Н.М. (за довіреністю)

від відповідача – Павлій М.І. (директор)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донліс”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів за поставлене дизельне паливо у розмірі 13300,48грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається накладні та довіреності на отримання цінностей згідно яких відповідач отримав дизельне паливо на загальну суму 13300,48грн.

Додатковою заявою від 26 жовтня 2009року (вхід. №02-41/52766, а.с.128) позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача грошові кошти за поставлене дизельне пальне у розмірі 12522,34грн. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22 жовтня 2009року (вхід. №02-41/52300) зазначає, що має заборгованість за дизельне паливо у розмірі 12522,34грн., однак заборгованість позивача перед відповідачем з урахуванням заборгованості за дизельне паливо складає 35497,66грн.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено та відповідачем отримано дизельне паливо на загальну суму 13200,48грн., що підтверджується накладними №12 на суму 2182,56грн., №23 на суму 2010,95грн., №40 на суму 2466,25грн., №60 на суму 1438,80грн., №81 на суму 1386,79грн., №110 на суму 1236,31грн., №125 на суму 532,84грн., №145 на суму 1862,04грн., №160 на суму 83,94грн. А також наявними в матеріалах справи довіреностями серії ЯЛТ №472172 від 03.01.2007року, серії ЯЛТ №472173 від 01.02.2007року, серії ЯЛТ №472174 від 01.03.2007року, серії ЯЛТ №472176 від 02.04.2007року, серії ЯЛТ №472177 від 03.05.2007року, серії ЯЛТ №472178 від 01.06.2007року, серії ЯЛТ №472179 від 02.07.2007року, серії ЯЛТ №472181 від 01.08.2007року, серії ЯЛТ №472182 від 03.09.2007року. Крім того постачання продукції та здійснення господарської операції підтверджується податковими накладними (а.с.82-102).

Згідно актів звіряння станом на 20 жовтня 2009року та 12 листопада 2009року заборгованість відповідача за поставлене дизельне паливо становить 12522,34грн. Акти звірки підписані відповідачем без заперечень.

Відтак заборгованість у розмірі 12522,34грн. Підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов висновку що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Актом звірки заборгованості станом на 12.11.2009року відповідач підтвердив наявність заборгованості за період з січня 2007року по вересень 2007року станом на 01.01.2008року та на 12.11.2009року у розмірі 12522,34грн.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати дизельного палива належним чином не виконав, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 12522,34грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 12522,34грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на наявність заборгованості позивача перед ним за поставлену продукцію у розмірі 48020,00грн. за тих підстав, що він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про стягнення цієї суми.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача .

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” Відокремлений підрозділ „Шахта ім.О.О. Скочинського” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донліс”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів за поставлене дизельне пальне у розмірі 12522,34грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донліс” (83020, м. Донецьк, вул. Кірова, б.296а, ЄДРПОУ 311332284, р/р26005980055820 у ВАТ КП „Промекономбанк”, МФО334992) на користь Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р26003000527001 у філії Донецької дирекції АТ „Індекс-Банк”, МФО 335850) грошові кошти за поставлене дизельне пальне у розмірі 12522,34грн., державне мито в розмірі 133,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 07 грудня 2009року.

Суддя