Рішення № 6972615, 07.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.09р.Справа № 35/418-09 За позовом Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Вінко",

м. Павлоград Дніпропетровської області

до Фермерського господарства "Сокол",

с. Левадки Павлоградського району Дніпропетровської області

про стягнення 9 942,70 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Кошевий П.В., юрисконсульт, дов.№53 від 28.02.2008р.

від відповідача - Коновал Л.В., голова СФГ, статут від 20.01.2005р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію –паливно-мастильні матеріали –9942,70 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань щодо оплати товару, поставленого за видатковими накладними: №РН-304 від 06.08.2007р. на суму 9002,70 грн, №РН-307 від 08.08.2007р. на суму 940,00 грн та вимогу про сплату боргу №157 від 09.09.2009р.

Представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав докази щодо придбання цих паливно-мастильних матеріалів у третіх осіб та акт звіряння розрахунків на 31.12.2007р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що позивачем невірно зазначена його найменування та відповідно до статутних документів відповідач має назву Селянсько-фермерське господарство «Сокіл»; посилається на те, що первинні документи не відповідають вимогам ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і не містять всіх обов’язкових реквізитів. Не заперечує, що дійсно на довіреностях на отримання товару стоїть його підпис та печатка СФГ «Сокіл», але стверджує, що довіреності були заповнені не ним та не його почерком, паливно-мастильні матеріали він не одержував, в накладних про отримання товару різні підписи невідомих йому осіб. Також відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача документів на підтвердження віднесення спірних сум до податкового кредиту, головну книгу та інші документи бухгалтерського обліку, зобов’язати позивача надати пояснення щодо осіб, які отримували спірні паливно-мастильні матеріали.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Багатопрофільна фірма «Вінко»(надалі позивач) поставило Селянсько-фермерському господарству «Сокіл»(надалі відповідач) паливно-мастильні матеріали на суму 9942,70 грн, що підтверджується видатковими накладними: №РН-304 від 06.08.2007р. на суму 9002,70 грн про поставку дизельного палива в кількості 2438 л та комсенсації транспортних витрат 86,68 грн, №РН-307 від 08.08.2007р. на суму 940,00 грн про поставку масла М10Г2К в кількості 200л.

Видача товару була проведена на підставі доручень ЯИВ №804227 від 06.08.2007р. та ЯИВ №804228 від 08.08.2007р., які були видані на ім’я Коновал Л.В., ним особисто підписані та скріплені печаткою СФГ «Сокіл», що не заперечується відповідачем. Посилання відповідача, що доручення є недійсними, оскільки заповнені не його почерком безпід-ставні, оскільки жодний закон не вимагає власноручного заповнення таких документів особою, що їх видає. Щодо підпису та печатки відповідач визнав, що вони належать йому. Довіреності на отриманні товару надаються постачальнику в момент отримання товару та саме в обмін на товар. Відповідачем не надано доказів, що вказані довіреності вибули з його володіння поза його волею чи доказів (вироку суду, яким встановлені такі факти), що документи носять фіктивний характер, тощо.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підпри-ємництво –це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Надаючи, як стверджує відповідач, підписані та незаповнені бланки документів позивачу, відповідач діяв з порушенням установлених правил документообігу та на свій ризик вів таким чином свою господарську діяльність. З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не спростовано належними доказами факт отримання ним паливно-мастильних матеріалів за спірними видатковими накладними.

Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України госпо-дарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарю-вання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарюва-ння з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гро-ші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого норматив-но-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що право-чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дії сторін по постачанню та отриманню продукції були направлені на набуття цивільних прав та обов'язків, про що сторонами підписані відповідні видаткові накладні, в яких визначений предмет правочину, кількість товару, істотна умова договору –ціна, відповідачем прийнято товар. З огляду на викладене, у відповідача виник обов’язок щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 2. ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №157 від 09.09.2009р. про сплату боргу, яка ним отримана 11.09.2009р., тобто за отриману продукцію відповідач повинен був сплатити не пізніше 18.09.2009р. Відповідач за продукцію не сплатив, заборгованість становить 9942,70 грн, що підтверджується розрахунком позивача, актом звіряння розрахунків на 31.12.2007р., в якому зазначені саме спірні накладні на вказану суму та який підписаний відповідачем та скріплений його печаткою. Оригінали документів були оглянуті в судовому засіданні.

Доказів сплати заборгованості 9942,70 грн на час розгляду справи суду не надано та вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовані встановленими судом фактами. Клопотання відповідача щодо витребування у позивача документів бухгалтерського та податкового обліку судом відхиляються, оскільки вказані документи ведуться позивачем в односторонньому порядку та не можуть бути належними доказами. Контроль за правильністю податкового обліку покладено на органи державної податкової служби, а не на суд.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Назва відповідача підлягає викладенню відповідно до його право-встановлюючих документів - Селянсько-фермерське господарство «Сокіл».

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянсько-фермерського господарства «Сокіл» – 51491, с.Левадки Павлоградського району Дніпропетровської області, вул. Калініна,32, код ЄДРПОУ 30172563 (п/р невідомі) на користь Приватного підприємства «Багатопрофільна фірма «Вінко»- 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області вул. Радянська,59, код ЄДРПОУ 23079493 (п/р 2600530323701 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) борг –9942,70 грн (дев’ять тисяч дев’ятсот сорок дві грн 70 коп), витрати по сплаті державного мита –102,00 грн (сто дві грн 00 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 04 грудня 2009 р.