Ухвала суду № 69725886, 17.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.10.2017Справа № 910/13647/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

скаргу комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», м. Київ,

на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС) Лисенко О.В., м. Київ,

з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2015

у справі № 910/13647/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ,

до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», м. Київ,

про стягнення 320 498,52 грн.,

за участю представників:

позивача (стягувача) не з'явилися;

скаржника (боржника) Гришеля С.О. (довіреність від 27.12.2017 № 66-Д);

Відділу не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»: 298 170,99 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором від 18.12.2009 №330348 на постачання теплової енергії у гарячій воді; 9 623,58 грн. 3% річних; 12 703,95 грн. втрат від інфляції, а всього 320 498,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди та припинено провадження зі справи №910/13647/14.

Підприємство 11.09.2017 подало суду скаргу на дії державного виконавця ВДВС Лисенко О.В., в якій просило суд:

- визнати дії державного виконавця ВДВС Лисенко О.В. неправомірними;

- зобов'язати державного виконавця ВДВС Лисенко О.В. внести зміни до постанови про арешт коштів Підприємства, прийнятої в межах виконавчого провадження №50497715, такого змісту: «крім коштів боржника, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та коштів, що містяться на рахунку боржника, які використовуються страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам та окрім коштів в межах фонду оплати праці та оплати обов'язкових зборів та платежів до бюджетів усіх рівнів, що належать боржнику».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 було прийнято до розгляду скаргу; призначено розгляд на 17.10.2017 та зобов'язано скаржника: надати нормативне обґрунтування скарги та докази, що підтверджують викладені обставини; подати суду належним чином завірену копію постанови державного виконавця ВДВС Лисенко О.В. про накладення арешту на грошові кошти боржника, прийняту в межах виконавчого провадження №50497715; зобов'язано державного виконавця ВДВС Лисенко О.В. подати суду письмові пояснення по суті скарги з документальним підтвердженням викладених обставин та копії матеріалів виконавчого провадження №50497715; зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо поданої скарги та докази, що підтверджують викладені обставини.

13.10.2017 Відділ подав суду належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП № 50497715 та заперечення на скаргу, в яких зазначив таке: на примусовому виконанні у ВДВС з 15.03.2016 по 30.06.2016 перебувала ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 у справі №910/13647/14 про стягнення з Підприємства 304 580,98 грн. на користь Товариства; 17.03.2016 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з терміном для самостійного виконання в семиденний строк з моменту винесення постанови, дана постанова надіслана сторонам; боржником, у строки встановлені державним виконавцем, до відділу ВДВС не надано підтверджуючих документів, які б свідчили сплату Підприємством 304 580,98 грн.; 30.06.2016 ВДВС виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з відсутністю майна та коштів у Підприємства; відповідно до матеріалів виконавчого провадження, арешт на кошти боржника у даному виконавчому провадженні не накладався, в зв'язку з чим відсутні підстави для зняття арешту з коштів боржника.

Представник Підприємства у судовому засіданні 17.10.2017 надав пояснення по суті скарги.

Представники стягувача та ВДВС у судове засідання 17.10.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання; стягувач вимоги ухвали суду не виконав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.

Відповідно до першої частини статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець.

При розгляді скарги судом встановлено таке.

15.03.2016 Товариство подало ВДВС заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 у справі №910/13647/14 про стягнення з Підприємства 304 580,98 грн. на користь Товариства.

Головним державним виконавцем ВДВС Лисенко О.В. 17.03.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №50497715) з терміном для самостійного виконання в семиденний строк з моменту винесення постанови, дана постанова надіслана сторонам.

30.06.2016 головним державним виконавцем ВДВС Лисенко О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в зв'язку з тим, що в ході проведених дій майна боржника, яке належить йому на праві власності, та на яке можливо звернути стягнення не виявлено, в зв'язку з цим виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві, з правом його повторного пред'явлення до виконання у встановлений законом строк.

Так, у скарзі Підприємство зазначає про те, що державним виконавцем ВДВС Лисенко О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП №50497715, яка, на думку скаржника, потребує внесення змін, а саме щодо арешту грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працівникам Підприємства, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

Разом з тим, ВДВС подав суду матеріали виконавчого провадження ВП №50497715, з яких вбачається, що в рамках виконавчого провадження ВДВС не накладав арешт на кошти Підприємства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей

Частиною третьою статті 52 Закону передбачено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Скаржник на вимогу суду не подав нормативного обґрунтування скарги та доказів, що підтверджують викладені обставини та належним чином завірену копію постанови державного виконавця ВДВС Лисенко О.В. про накладення арешту на грошові кошти боржника, прийняту в межах виконавчого провадження №50497715.

З огляду на викладене, скарга Підприємства на дії державного виконавця ВДВС Лисенко О.В. не підлягає задоволенню, оскільки постанова про накладення арешту на грошові кошти Підприємства у спірному виконавчому провадженні державним виконавцем не виносилася.

Частиною третьою статті 1212 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

За таких обставин, керуючись статтями 86, 1212 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко О.В. з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 у справі № 910/13647/14 залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати учасникам процесу, що не були присутні у судовому засіданні, відповідно до статті 87 ГПК України.

Суддя І.Д. Курдельчук