Рішення № 6972579, 07.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.09р. Справа № 17/282-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 54 371 грн. 69 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Харламов Д.В., довір. № 5 від 05.01.09р.;

від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво № 161943 від 12.12.07р.

Суть спору :

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (надалі позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) суму 44 267 грн. 56 коп. основного боргу, 804 грн. 02 коп. штрафу, 7 655 грн. 22 коп. збитків від інфляції, 1 644 грн. 89 коп. 3% річних, а всього 54 371 грн. 69 коп. заборгованості за порушення зобовязань по договору поставки № 23 від 04.03.08р.

Заявою № 11/3-1794 від 27.11.09р. позивач зменшив позовні вимоги, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача суму 42 624 грн. 36 коп. основного боргу, 804 грн. 02 коп. штрафу, 8 407 грн. 77 коп. збитків від інфляції, 1 864 грн. 67 коп. 3% річних, а всього 52 896 грн. 69 коп. заборгованості з тих же підстав.

Відповідач позовні вимоги визнає частково. У відзиві на позов вказує на те, що договором визначено стягнення штрафу у розмірі 1% від ціни непоставленої у строк частини товару, тобто цією угодою вже передбачено стягнення штрафних санкцій, а тому в частині заявленого розміру 3% річних слід відмовити. Також, просить об'єднати справу № 11/3-1444 із даною справою, у звязку з недодержанням своїх обовязків контрагентом відповідача з поставки товару позивачу.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04.03.2008 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки № 23 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупця, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити на умовах 100% передоплати бітум будівельний М4 Кременчуг в кількості 20 тон (далі - товар) на загальну суму 104 000 грн. 00 коп., при цьому постачання товару відбувається на протязі 10-ти робочих днів з моменту зарахування грошових коштів на рахунок відповідача (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 Договору).

У відповідності із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, позивачем 19.08.2008 року здійснено передоплату за товар, згідно виставленого відповідачем 14.08.2008 року рахунку № 340 на суму 104 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4801, який є в матеріалах справи.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань частково здійснив поставку передплаченого товару на загальну суму 59 732 грн. 44 коп., що вбачається з наявних у справі двосторонніх накладних (а.с. 17-21), а також не заперечується відповідачем.

Разом з тим, в ході розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги, у тому числі в частині розміру суми основного боргу в звязку з тим, що за накладною № 296 від 16.11.2009 року відповідачем поставлено на адресу покупця частину спірного товару на загальну суму 1 643 грн. 20 коп.

Таким чином, на час розгляду справи встановлено загальний розмір основної заборгованість відповідача з непоставленого передплаченого позивачем товару, який становить на суму 42 624 грн. 36 коп., так як доказів поставки залишку передплаченого товару відповідачем не надано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Внаслідок чого, за порушення строків поставки спірного товару, в силу умов передбачених п. 5.2 Договору, позивач нарахував відповідачу суму штрафу в розмірі 1% від ціни непоставленої у строк частини товару, який згідно обґрунтованого розрахунку позивача становить суму 804 грн. 02 коп.

Окрім того, на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу додатково до суми основного боргу збитки від інфляції в розмірі 8 407 грн. 77 коп. за період з вересня 2008 року по листопад 2009 року, а також за період з 30.08.08р. по 01.12.2009 року суму 1 864 грн. 67 коп. 3% річних, розмір яких відображається в заяві про зменшення позовних вимог.

В обґрунтування підстав для нарахування відповідачу вказаної вище суми штрафних санкцій, позивач посилається на положення ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якою передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Проте, проведений аналіз матеріалів справи та умов укладеного між сторонами Договору, не встановив передбачених Договором вимог, стосовно встановлення строків повернення передплаченої за товар грошової суми, який недопоставлений відповідачем у визначений термін. При цьому, також не вбачається надання покупцем належних доказів направлення на адресу постачальника претензії чи/або вимоги щодо повернення залишку грошової суми в частині недопоставленого спірного товару.

Приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначають якщо строк (термін) виконання боржником (відповідачем по справі) обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор (позивач по справі) має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно гарантійного листа відповідача від 12.02.2009 р. (а.с.23) останній визнає суму боргу, яка існувала на той час, та бере на себе зобовязання погасити заборгованість по поставкам бітуму у місячний термін. Тобто цим гарантійним листом відповідач підтвердив факт порушення строків поставки товару та гарантував позивачу саме поставку бітуму на визнану їм суму, а не повернення грошових коштів, які були перераховані на його адресу у якості передплати.

Оскільки термін (строк) повернення передплаченої грошової суми за недопоставлений товар сторонами не встановлений, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 42624 грн. 36 коп.

Також, суд дійшов висновку про безпідставність нарахованого позивачем розміру штрафних санкцій (індексу інфляції та 3% річних) на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, так як зобовязання відповідача (боржника) з повернення грошової суми недопоставленого в строк товару укладеним Договором не передбачено, а відповідачем в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України не використано своє право як кредитора, тобто до матеріалів справи не надано ані відповідної вимоги про повернення спірної суми, ані доказів її виставлення на адресу відповідача, саме тому позовні вимоги в частині стягнення 8 407 грн. 77 коп. індексу інфляції та 1 864 грн. 67 коп. - 3% річних, є непідтверджені належними доказами, отже задоволенню не підлягають за необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафу.

В той же час, позивачем були надані докази про поставлення відповідачем частини спірного товару у сумі 1 643 грн. 20 коп. після подачі позову до суду, ці його зобовязання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справи № 11/3-1444 із даною справою, так як не встановлено, що вказані справи звязані між собою підставою їх виникнення або поданими відповідачем доказами, до того ж згідно вимог ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України у вищевказаній відповідачем справі не беруть участь ті ж самі сторони, що і у справі № 17/286-09.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 804 грн. 02 коп. штрафу за порушення строків поставки товару.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 2; ЄДРПОУ 03340920) суму 804 грн. 02 коп. (вісімсот чотири грн. 02 коп.) штрафу, 8 грн. 04 коп . (вісім грн. 04 коп.) державного мита, 3 грн. 49 коп . (три грн. 49 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині заявленого розміру основного боргу в сумі 42 624 грн. 36 коп., індексу інфляції в сумі 8 407 грн. 77 коп. та суми 1 864 грн. 67 коп. 3% річних відмовити.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 04.12.09р.