Ухвала суду № 69725088, 12.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2017 р. м.Київ К/800/6276/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорної Валентини Георгіївни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, начальника Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорної Валентини Георгіївни, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування від 17 жовтня 2016 №94 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., та закрити провадження у адміністративній справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про неправомірність дій відповідача при притягненні його до адміністративної відповідальності та незаконність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки завчасно про проведення позапланової перевірки всередині будинку його повідомлено не було. Вказує, що складання протоколу і розгляд справи про адміністративне правопорушення відбулося в порушення чинного законодавства без його участі.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного-будівельного контролю від 17 жовтня 2016 року №94 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 6800 грн.; провадження по адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що представником позивача необґрунтовано недопущено посадових осіб Відділу для проведення перевірки, оскільки ОСОБА_2 належним чином повідомлено про час і дату проведення перевірки. Вказує, що судами під час розгляду справи не було взято до уваги докази, наявні в матеріалах справи, а також безпідставно закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_2 у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради 30 серпня 2016 року за №ЧК 062162431784 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об'єкту: «Реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху», за адресою: АДРЕСА_1, м.Умань Черскаської області, замовник будівництва - ОСОБА_2

Листом від 03 жовтня 2016 року за №460 Відділом ДАБУ Уманської міської ради ОСОБА_2 повідомлено про проведення в період з 10 по 14 жовтня 2016 року позапланової перевірки достовірності даних, наведених в повідомленні про початок будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, м.Умань, Черкаської області, власником якої є ОСОБА_2

В цьому ж листі міститься прохання до позивача 13 жовтня 2016 року об 11-00 год. (робочий день) знаходитись за вищезазначеною адресою для прийняття участі у складанні матеріалів перевірки, ознайомленні із результатами перевірки, наданні заперечень, зауважень пояснень до перевірки (у разі наявності), додаткових документів тощо; підпису та отримання відповідних екземплярів матеріалів перевірки.

13 жовтня 2016 року головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради ОСОБА_4 складено акт про недопущення громадянином ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_5, посадових осіб Відділу на об'єкт будівництва (реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху за адресою: АДРЕСА_1).

Також, головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради ОСОБА_4 13 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2 складено протокол № 94 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_5, не допустив посадових осіб Відділу до перевірки об'єкту будівництва «Реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху за адресою: АДРЕСА_1», чим порушив п.п.1, 4 п.11, абз.1 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

17 жовтня 2016 року представником позивача на ім'я начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорної Валентини Георгіївни подано заяву, в якій зазначив, що акт про недопущення перевіряючих містить відомості, що суперечать дійсності та листу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 03 жовтня 2016 року №460.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорною В.Г. 17 жовтня 2016 року винесено постанову №94, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили із незаконності та протиправності оскаржуваної постанови, оскільки відповідачами не доведено вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова прийнята з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності, не вмотивована і не підтверджена доказами, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 т. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Прийняті судами у даній справі рішення вищенаведеним вимогам не відповідають, висновки судів по суті спору є передчасними, зробленими без належного, повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до п.2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

- вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

- здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

При цьому, як встановлено п.14 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Судами встановлено, що 13 жовтня 2016 року об 11-00 год. представник позивача ОСОБА_5, діючий на підставі нотаріальної довіреності, забезпечив доступ працівників ДАБК на територію будинковолодіння по АДРЕСА_1, проте не впустив інспекторів всередину будинку з посиланням на те, що у повідомленні від 03 жовтня 2016 року за вих.№460 відсутні відомості щодо необхідності допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до всього будинку.

Вказані дії представника позивача розцінені відповідачем як недопущення посадових осіб до перевірки, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.2 ст.188-42 КУпАП.

Частиною 2 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, при прийнятті рішень виходили з того, що листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 03 жовтня 2016 року №460 не було покладено обов'язку на позивача забезпечити обов'язковий допуск інспекторів саме в середину будинку, тому позивач уповноважив свого представника лише на вчинення тих дій, які були зазначені у листі ДАБК.

Проте, судами попередніх інстанцій фактично не з'ясовано, чи було необхідним та обов'язковим для проведення перевірки достовірності внесених даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт стосовно об'єкта «Реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху», з урахуванням характеру та обсягу будівельних робіт, забезпечення доступу посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо всередину будинку та чи був зобов'язаний позивач забезпечити такий доступ.

Тобто, судами належним чином не перевірено правомірність як дій та вимог посадових осіб відділу ДАБК Уманської міської ради, так і дій позивача (його представника), під час проведення перевірки, в тому числі на відповідність вимогам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Не з'ясовано судами належним чином також обставини щодо дотримання відповідачем при здійсненні провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та його змісту (ст.ст.254, 256), роз'яснення та забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.268), повідомлення про розгляд справи (ст.277-2) тощо.

У відповідності з ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанції не перевірили та не надали належної оцінки фактичним обставинам справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої і апеляційної інстанцій.

Згідно ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради задовольнити частково.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді