Постанова № 69722137, 19.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 р. Справа №805/2831/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14:05

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В. при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000644710 від 18.01.2017, -

за участі представників сторін:

від позивача - Макаренко Р.Д., довіреність від 30.12.2016 року № 03/17

Спіцин І.Є., довіреність від 01.06.2017р. № 108/7

від відповідача - Кравченко М.С., довіреність від 18.01.2017р. № 298/9/28-10-10-18

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізького управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби України від 18.01.2017 року № 0000644710 та зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку ТОВ «ЛЕМТРАНС», шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 527 181,00 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «ЛЕМТРАНС» суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 9 507 (дев'ять тисяч п'ятсот сім) гривень 72 копійок.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративний справі № 805/2831/17-а та призначено справу до судового розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року № 96 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 805/2831/17-а у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Толстолуцької М.М. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа № 805/2831/17-а була передана на розгляд судді Кочанової П.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000644710 від 18.01.2017 прийнята до провадження суді Кочанової П.В.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що підприємством до податкового органу були направлені заяви про зарахування переплати за іншим податком в рахунок погашення заборгованості, яку було самостійно визначено при поданні уточнюючого розрахунку, тому, відповідно до норм статті 43 Податкового кодексу України вважає штраф у розмірі 527 181,00 грн. сплаченим. Отже, нарахування штрафу, здійснене податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2017 № 0000644710 є безпідставним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог позивача, вмотивовуючи свою позицію тим, що нормами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов'язок сплати суми недоплати та штрафу саме до подання уточнюючого розрахунку. Враховуючи те, що позивачем не було дотримано зазначених вимог ПК України, просив суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (надалі - позивач, ТОВ «ЛЕМТРАНС», підприємство, платник податків) є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 30600592, юридична адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 7, адреса для листування: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-Г, офіс 8, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ «ЛЕМТРАНМС» зареєстроване як платник податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 40378371 НВ№1383722, виданого 01.04.2003 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку /а.с.119/.

Позивач перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників м. Запоріжжя міжрегіонального головного управління ДФС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків /а.с. 118/.

Відповідач - Офіс великих платників податків державної фіскальної служби (надалі - відповідач, Офіс, податковий/контролюючий орган) - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що 28 грудня 2016 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено камеральну перевірку ТОВ «ЛЕМТРАНС» (код ЄДРПОУ 30600592) з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2015 року, січень-червень 2016 року, за результатами якої складено відповідний акт від 28.12.2016 № 101/28-10-47-10/30600592 /а.с. 28-32/.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату підприємством узгоджених сум грошових зобов'язань по податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року, податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2015 року, січень-червень 2016 року, а саме:

- Уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ № 9237207764 від 19.11.2015 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 19.11.2015 року, дата погашення податкового боргу 23.11.2015 року (кількість днів затримки - 4 дні);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9237411287 від 20.11.2015 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.11.2015 року, дата погашення податкового боргу 24.12.2015 року (кількість днів затримки - 24 дня);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9257226753 від 20.12.2015 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.12.2015 року, дата погашення податкового боргу 26.01.2016 року (кількість днів затримки - 27 днів);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9273644585 від 19.01.2016 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.01.2016 року, дата погашення податкового боргу 26.02.2016 року (кількість днів затримки - 27 днів);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9020992172 від 19.02.2016 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 01.03.2016 року, дата погашення податкового боргу 24.03.2016 року (кількість днів затримки - 23 дня);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9039937612 від 21.03.2016 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.03.2016 року, дата погашення податкового боргу 25.04.2016 року (кількість днів затримки - 26 днів);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9060787087 від 20.04.2016 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.04.2016 року, дата погашення податкового боргу 24.05.2016 року (кількість днів затримки - 24 дні);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9081763056 від 20.05.2016 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.05.2016 року, дата погашення податкового боргу 24.06.2016 року (кількість днів затримки - 25 днів);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9101736967 від 17.06.2016 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.06.2016 року, дата погашення податкового боргу 26.07.2016 року (кількість днів затримки - 26 днів);

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9125843747 від 20.07.2016 року на суму 527 181,00 грн. з граничним строком сплати 30.07.2016 року, дата погашення податкового боргу 02.08.2016 року (кількість днів затримки - 3 дня).

На підставі акту перевірки від 28.12.2016 № 101/28-10-47-10/30600592 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» від 18 січня 2017 року № 0000644710 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 527 181,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) /а.с. 58/.

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, підприємство скористалось своїм правом на підставі пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України й оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07 березня 2017 року № 13411/10/28-10-01-4-3 скаргу ТОВ «ЛЕМТРАНС» залишено без розгляду та повернуто скаржнику.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16 травня 2017 року № 10223/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без розгляду як таку, що не підлягає адміністративному оскарженню та підприємству роз'яснено його право на оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку /а.с. 63-84/.

Вичерпавши засоби адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ТОВ «ЛЕМТРАНС» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізького управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби України від 18.01.2017 року № 0000644710 та зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд доходить висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

Як вбачається з матеріалів судової справи ТОВ «ЛЕМТРАНС» є великим платником податків, отже, відповідно до норм п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України подає податкові декларації контролюючому органові в електронній формі. Згідно умов договору № 221020151 від 22.10.2015 року про визнання електронних документів, укладеного між СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС та платником податків код ЄДРПОУ 30600592 (ТОВ «ЛЕМТРАНС») податкові документи, подані платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях визнаються як оригінали.

Подання платником податків документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДФС здійснюється відповідно до Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», постанов Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу», від 28 жовтня 2004 року №1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності» та Інструкції з підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛЕМТРАНС» з метою виправлення помилки та зменшення залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної п.п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування по податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (рядок 20.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року), 19 листопада 2015 року в електронному вигляді подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року. В уточнюючому розрахунку (рядок 25.3) у зв'язку з заниженням податкового зобов'язання на суму такого заниження платником податків самостійно нарахований штраф у сумі 527 181,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем самостійно нарахована сума штрафу у розмірі 527 181,00 грн. до подання уточнюючого розрахунку сплачена не була. Проте, 20 листопада 2015 року (на наступний день після подання уточнюючого розрахунку) позивач звернувся до в.о. начальника Міжрегіонального управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників України Бамбізову Є.Є. та в.о. начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС із письмовою заявою (вих. № 719) на підставі положень ст. 43.4 Податкового кодексу України, згідно якої просили перенаправити надмірно сплачені у 2013-2014 роках авансові внески з податку на прибуток за 2013-2014 роки з коду 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» на код 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 527 181,00 грн. для погашення недоїмки. Аналогічна заява була направлена ТОВ «ЛЕМТРАНС» 26 січня 2016 року вих. № 36 /а.с. 85, 87/.

Нормами ст. 43.4 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно вимог п. 43.5. Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Матеріалами справи встановлено, що на заяву платника податків від 20.11.2015 року № 719 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС надано відповідь від 09.12.2015 року вих. № 7008/10/28-03-20-03-13-3 «Про розгляд листа», якою податковим органом повідомлено про тимчасове зупинення операції з повернення зайво сплачених сум податків платників причетних до функціонування непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей (збереження юридичної адреси, наявність виробничих потужностей та/або контрагентів), у зв'язку з необхідністю дослідження правоохоронними органами та органами Служби безпеки України господарської діяльності таких платників/а.с.250/.

На заяву ТОВ «ЛЕМТРАНС» від 26.01.2016 року № 36 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС надано відповідь від 08.02.2016 року вих. № 2370/10/28-03-20-03-13 «Про розгляд листа», згідно якої погашення бюджетної заборгованості з податку на прибуток у рамках законного механізму, визначеного статтею 43 Податкового кодексу України здійснюється в межах бюджетних можливостей. При цьому діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених платежів з податку на прибуток. Окрім того, податковим органом було запропоновано підприємству розглянути питання щодо можливості використання переплати з податку на прибуток підприємств при погашені майбутніх платежів /а.с.248/.

Згідно наданих додаткових пояснень відповідача, які надійшли на адресу суду 13 жовтня 2017 року станом на дату звернення платника податків (20.11.2015 року) граничний строк сплати грошового зобов'язання за уточнюючим розрахунком відповідно до встановлених вимог чинного законодавства (пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України) вже сплинув. Окрім того, щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань за заявами ТОВ «ЛЕМТРАНС» відповідач зазначив, що на час звернення платника податків із відповідною заявою у ТОВ «ЛЕМТРАНС».

Наказом міністерства доходів і зборів від 05 грудня 2013 року № 765 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджений Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів. Згідно з пунктом 15 розділу ІІ зазначеного Порядку на письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформлюється актом, згідно Додатку 2 до зазначеного Порядку.

Судом встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що контролюючим органом на адресу ТОВ «ЛЕМТРАНС» були направлені Акт № 8216-20 від 29.12.2015 року щодо звірення розрахунків платника за період з 01.01.2015 по 29.12.2015 року за податком на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів та Акт № 8212-2 від 29.12.2015 року щодо розрахунків платника за період з 01.01.2015 по 29.12.2015 року за податком на додану вартість (за формою згідно Додатку 2 Порядку). Позивачем у поясненнях, наданих на адресу суду 11 жовтня 2017 року підтверджено отримання зазначених актів.

Таким чином, суд критично ставиться до посилання позивача, що оскільки зазначеним актом та даними бухгалтерського обліку підприємства підтверджено наявність переплати за податком на прибуток та враховуючи подану заяву від 26.01.2016 року у зв'язку з відсутністю відмови у її задоволенні ТОВ «ЛЕМТРАНС» вважало її задоволеною, а заборгованість - погашеною.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛЕМТРАНС» 17 червня 2016 року у складі податкової декларації за травень 2016 року подав до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (за формою Д4), згідно якої просили суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ перерахувати до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку у розмірі 527 181,00 грн. Згідно квитанції № 2 зазначена сума, яка підлягає перерахуванню до бюджету на момент обробки декларації більша, ніж сума накладної /а.с.100-105/.

05 липня 2016 року позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року та одночасно подає контролюючому органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (за формою Д4) щодо перерахування до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку у розмірі 527 181,00 грн. Зазначена сума зарахована до бюджету 02 серпня 2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з інтегрованої картки платника /а.с. 112- 116/.

Нормами статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

Системний аналіз зазначених положень податкового законодавства, застосування яких оспорюється в контексті конкретних обставин справи, дає підстави для висновку суду щодо обов'язку позивача сплатити самостійно визначений штраф у розмірі 527 181,00 грн. згідно поданого 19.11.2015 року уточнюючого розрахунку саме до подання такого розрахунку.

Суд зауважує, що та обставина, що підприємство надіслало до податкового органу заяву про перерахування надмірно сплачених у 2013-2014 роках авансових внески з податку на прибуток за 2013-2014 роки з коду 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» на код 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 527 181,00 грн. для погашення недоїмки не звільняє платника податків від виконання інших обов'язків у разі настання обставин, з якими Податковий кодекс пов'язує вчинення певних дій, зумовлених цим податком, зокрема й у випадках самостійного виявлення ними помилки в раніше поданих податкових деклараціях.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем доведено правомірність дій податкового органу щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат не розглядається.

Керуючись статтями 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000644710 від 18.01.2017 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені 19 жовтня 2017 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 23 жовтня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.