Ухвала суду № 69720565, 23.10.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60764/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., при секретарі - Ярошенко В.Ю., за участю особи, яка подала клопотання - адвоката Уварова А.О., прокурора - Ковіна Д.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПНЕТ УКРАЇНА» адвоката Уварова Артура Олександровича про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПНЕТ УКРАЇНА» адвокат Уваров А.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001846 від 08.06.2017 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2017 року було задоволено клопотання у кримінальному провадженні № 42017000000001846 та, серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках ТОВ «Діпнет Україна» (38278035) №№ 26021050203992, 26008050280563, 26008050299372, 26045050210091, 26006050248950, 26029050204669, 26027050204252, 26052060796305, 26008060808805, які відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) (юридична адреса: вул. Грушевського,1д, м. Київ, адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро) та заборонено відчужувати кошти в частині видаткових операцій.

Вказує, що висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту грошових коштів на рахунках ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях КПК України. Зазначає, що підозра посадовим особам ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» не пред'явлена, а в клопотанні прокурора не наведено обґрунтування та не надано належних доказів відповідності грошових коштів на рахунках ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» критеріям, встановленим ст. 98 КПК України та не доведено підстав для застосування до товариства заходів кримінально-правового характеру. Вважає, з огляду на ст. 170 КПК України, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно, а вжитий захід кримінального провадження перешкоджає правомірній діяльності товариства, що в цілому обумовлює необхідність його скасування.

В судовому засіданні представник ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» - адвокат Уваров А.О. клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.

Прокурор Ковін Д.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував, про що надав відповідну заяву, зазначивши, що необхідність у арешті на даний час відпала.

Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представник ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» - адвоката Уварова А.О., думку прокурора Ковіна Д.О., дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001846 від 08.06.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.205, ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2017 року задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Ковіна Д.О. та, серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках ТОВ «Діпнет Україна» (38278035) №№ 26021050203992, 26008050280563, 26008050299372, 26045050210091, 26006050248950, 26029050204669, 26027050204252, 26052060796305, 26008060808805, які відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) (юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро) та заборонено відчужувати кошти в частині видаткових операцій.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 30.07.2017 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА», слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог частини 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що в даному кримінальному провадження заявлено цивільний позов, чи визначений розмір отриманої ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» неправомірної вигоди.

Крім того, слідчий суддя враховує ту обставину, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, та з матеріалів провадження вбачається, що на момент розгляду провадження відсутні дані про те, що ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» або його посадові особи причетні до вчинення вказаного кримінального провадження, в межах якого був накладений арешт, а комусь з посадових осіб повідомлено про підозру, відсутні такі дані і в ЄДРДР, а у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже, на час розгляду клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні службові особи вказаного товариства в статусі підозрюваного не перебувають, не заявлено цивільного позову у порядку, встановленому ст.128 КПК України, відсутні відомості про причетність ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» до вчинення злочинів з приводу яких проводиться досудове розслідування у вищенаведеному кримінальному провадженні, що спростовує посилання прокурора про накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, враховуючи пояснення особи, що подала клопотання, процесуальну позицію прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для арешту грошових коштів, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання ТОВ «ДІПНЕТ УКРАЇНА» та скасувати арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку відкритому в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

За таких обставин, керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПНЕТ УКРАЇНА» адвоката Уварова Артура Олександровича про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2017 року у справі № 757/37435/17-к у кримінальному провадженні №42017000000001846, а саме на грошові кошти, які обліковуються на рахунках ТОВ «Діпнет Україна» (38278035) №№ 26021050203992, 26008050280563, 26008050299372, 26045050210091, 26006050248950, 26029050204669, 26027050204252, 26052060796305, 26008060808805, які відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) (юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро) та заборону відчужувати кошти в частині видаткових операцій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.І.Смик