Постанова № 69719392, 19.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2017справа № 905/1180/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не зявився; ОСОБА_4, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від02.08.2017 (підписано 02.08.2017) у справі№ 905/1180/17 (суддя І.А. Бойко) за позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман, Донецька область простягнення штрафу в сумі за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 449 002,91 грн.В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року до господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман, Донецька область (Відповідач) про стягнення штрафу в сумі за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 449 002,91 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2017 позовні вимоги задоволено частково. Зменшено розмір стягуваної суми штрафу на 50% до 221 862,76 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 221 862,76 грн. та судовий збір в розмірі 6 555,57 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду змінити, зменшивши розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до 10% від суми позову 44 900,29 грн.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги майновий стан Відповідача, що на думку останнього, призвело до прийняття судом необґрунтованого рішення про часткове задоволення його клопотання та зменшення розміру штрафу лише на 50%.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності представника Позивача, що не скористався правом на участь в судовому засіданні.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Встановлено, що протягом березня 2017 року Відповідач здійснив доставку вантажів на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, одержувачем яких є Позивач, за залізничними накладними: №48893325, №48652952, №48651087, №48653000, №48652929, №48984090, №49071210, №48984074, №48984058, №48984082, №48794150, №48795348, №48795355, №48795363, №48794135, №48794143, №48717490, №48717219, №48583116, №48583009, №48583082, №48983944, №49052269, №49001191, №49019300, №49064462, №48793384, №49754832, №48754824, №48754840, №48939136, №49032725, 48967558, №48757637, №49085087, №49052673, №483870039, №48376867, №48145338, №48145346, №36279487, №35935402, №36280188, №42405787, №42203505, №41757584, №42128835, №41619909, №41591678, №41634726, №41957721, №41960337, №42181404, № 42172577, №41793340, №41793357, №41735135, №42047001, №42440339, №41871468, №41827015, №42221978, №42445429, №42185421, №42185447, №44004695, №42368712, №41870148, №47894050, №45218294, №45579810, №45251113, №45152535, №47828199, №47828181, №47731609, №47707872, №47768577, №47768569, №47768585, №45257250, №45257326, №45257284, №45257276, № 45257318, №45257235, №47878517, №47878509, №47878491, №47626155, №47626171, №47626130, №45065679, №45073061, №45307345, №45307402, №45173150, №45218864, №45376613, №45783768, №47866785, №45699576, №45639663, №44179893, №44179646, №44093102, №44177640, №43957216, №44088185, №43956838, №44169399, №44073542, №43909902, №44151124, №43944305, №34941989, №34953620, №34876011, №34799247, №34799262, №34799270, №34799254, №32029647, №34617605, №34756262, №34727594, №34899674, №34986562.

Вищевказані накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За твердженням Позивача, вантаж за вказаними залізничними накладними доставлено, однак із порушенням встановленого ст. 41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу, що стало підставою для звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення штрафу у розмірі 449 002,91 грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі Статут) накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення. (стаття 22 Статуту).

Статтею 41 Статуту визначено, що Залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п. 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України (далі Правила), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктами 1.1, 2.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Відповідно до пункту 2.10 Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

За приписами п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

За змістом інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Перевіривши розрахунок заявленої суми штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням відсутності заперечень з боку Відповідача факту порушення визначених Правилами термінів доставки вантажів за спірними накладними, сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за накладною № 34953620 в розмірі 5 277,40 грн. є такою, що нарахована неправомірно, оскільки за вказаною накладною прострочення склало лише одну добу. Таким чином правомірно нарахованою за березень 2017 року є сума штрафу в розмірі 443 725,51 грн.

Одночасно, при прийнятті рішення судом першої інстанції частково задоволено клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу та зменшено його розмір на 50%.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

За змістом ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами п. 6 розяснення №04-5/601 від 29.05.2002 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Зменшуючи суму штрафу на 50% з суми 443 725,51 грн. до суми 221 862,76 грн., суд першої інстанції дотримав зазначені вимоги закону при вирішенні спірного питання.

Крім того, судом першої інстанції взято до уваги майновий стан Відповідача, відсутність доказів негативних наслідків від несвоєчасної доставки вантажу, а також те, що порушення зобовязання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Судова колегія не приймає до уваги доводи Відповідача, що вся залізнична мережа Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" знаходиться в зоні проведення АТО, що в свою чергу значно ускладнило транспортне сполучення та як наслідок забезпечення виконання вимог Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, оскільки Позивач також здійснює господарську діяльність у м. Маріуполі, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, а відтак, часткове задоволення клопотання про зменшення розміру штрафу вказує на дотримання судом першої інстанції балансу майнових інтересів обох сторін.

Також, судова колегія вважає необґрунтованими доводи Відповідача, що порушення взятого на себе зобовязання мало місце через використання ділянки залізниці із резервною колією, між ст. Волноваха та ст. Камиш Зоря, що має невелику пропускну здатність, оскільки зазначена обставина була заздалегідь відома Відповідачу та організація руху по цій колії залежала виключно від останнього.

Провізна плата та термін доставки визначались виходячи з фактично визначеної відстані.

Зазначені обставини також були враховані судом першої інстанції.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2017 у справі № 905/1180/17 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2017 у справі № 905/1180/17 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийО.В. Стойка

Судді:О.А. Марченко

ОСОБА_3