Ухвала суду № 69718741, 23.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.10.2017

Справа № 910/18221/17

Суддя Турчин С.О., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергоможтаж"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж"

про стягнення 85 514,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер-Спецгідроенергомонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» про стягнення заборгованості у розмірі 85514,80 грн.

Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 5 п. 3.5, де зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

З позовної заяви №94 від 13.10.2017 вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 85514,80 грн.

В порушення зазначених вище приписів, позивач не надає та не наводить доказів, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення заборгованості саме у розмірі 85514,80 грн.

Зміст позовної заяви не містять посилання на первинні документи або на підставу позовних вимог у розмірі 85514,80 грн.

При цьому, суд позбавлений можливості витребувати у позивача зазначені документи, оскільки позовна заява не містить посилань на такі документи, а містить лише відомості про те, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та не наведено доказів, що підтверджують викладені обставини, у зв'язку з чим суд дійшов висновку повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Одночасно, згідно із ст. 10 Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, у позовній заяві має бути вказано місцезнаходження сторони - юридичної особи відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

В якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек від 13.10.2017 та опис вкладення у цінний лист від 13.10.2017.

Згідно наведеного опису вкладення у цінний лист та чеку, вбачається, що позивачем направлено позовну заяву відповідачу на адресу: 04112, м. Київ, вул. Сікорського, 8.

В той же час, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04112, м. Київ, вул. Сікорського, 8, оф. 20

Отже, позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Більше того, згідно наведеного опису вкладення у цінний лист, позивачем направлено «позовна заява з додатками – на 8 арк.», втім вичерпного переліку додатків до позовної заяви, які були направлені заявником не зазначено, що позбавляє суд можливості перевірити факт дотримання заявником вимог ст. 56 ГПК України та достовірно встановити факт направлення саме доданих до позовної заяви документів, а не іншої кореспонденції.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись п. 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками на 13 аркушів, в тому числі оригінал платіжного доручення № 1285 від 12.10.2017 про сплату судового збору та поштовий конверт.

Суддя С.О. Турчин