Рішення № 69718438, 17.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017Справа № 910/12842/17

Суддя Плотницька Н. Б., розглянувши матеріали справи

за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"доПублічного акціонерного товариства "Айбокс банк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору н стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації"простягнення 1 080 055 грн 48 коп.Представники: від позивачаЯковченко Р.Г. - представник за довіреністювід відповідача не з'явилисьвід третьої особиЛисовець Т.В. - договір про надання правової допомоги Адамчук Н.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" про стягнення 1 080 055 грн 48 коп. заборгованості за гарантією банка № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, в тому числі: 1 076 339 грн 90 коп. основної заборгованості та 3 715 грн 58 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено гарантійні зобов'язання, якими забезпечувалось виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" зобов'язань за договором поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації". У зв'язку з невиконанням останнім умови вказаного договору, відповідач повинен сплатити Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1 076 339 грн 90 коп. суми гарантії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 порушено провадження у справі № 910/12842/17, розгляд справи призначений на 18.09.2017.

21.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвал суду.

18.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Інновації" надійшла заява про вступ у справу.

18.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 17.10.2017.

13.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконя вимог ухвали суду та заперечення на відзив на позовну заяву.

17.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 17.10.2017 не з'явився. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки непідготовленість представника до судового засідання не є підставою для відкладення розгляду справи. Крім того,відповідачем не наведено обставин, з якими закон пов'язує неможливість вирішення спору в даному засіданні.

У судове засідання 17.10.2017 з'явились представники позивача та третьої особи та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представники третьої особи надали пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких заперечують проти вимог позивача.

У судовому засіданні 17.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2016 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 02-1/4734-16, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію у кількості, за переліком, за ціною, з характеристиками, у порядку та строки, що визначаються умовами договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленої продукції на умовах договору.

Відповідно до пункту 3.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 18.05.2017.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору оплата постачальником здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника. Розрахунок здійснюється за кожну партію продукції у такому порядку: аванс 50 % від сумарної вартості партії продукції сплачується постачальнику протягом п'яти банківських днів з дати надання ним рахунку; остаточна оплата за партію продукції, що становить 50 % від вартості партії, здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі партії продукції.

Відповідно до пункту 6.1. договору постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: IV квартал 2016 року - I квартал 2017 року (до 31.03.2017) протягом 60 днів після заявки замовника, у кількості відповідно до додатку 1.

Згідно з додатком 1 до договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2017) має бути поставлено продукцію - металоконструкції до опор ПБ330-7 у кількості 262 штуки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

11.01.2017 постачальнику була надана заявка № 02-1-2/02-1-2-2/294 на поставку всього обсягу продукції згідно з договором поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016.

12.01.2017 позивачем отримано рахунок-фактуру № ЕІ-0000008 від 12.01.2017 на суму 9 431 473 грн 38 коп.

16.01.2017 вказана сума була сплачена позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення № 24 від 16.01.2017, яка наявна в матеріалах справи.

З досліджених в судовому засіданні актів приймання-передачі, судом встановлено, що повне виконання договору поставки виконано 19.05.2017, однак відповідно до пункту 6.1. договору відповідач мав поставити продукцію протягом 60 днів після заявки замовника.

Публічним акціонерним товариством "Айбокс банк" (гарант) видано банківську гарантію № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, згідно з якою банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (бенефінціар) кошти у розмірі, що не перевищують 1 076 339 грн 90 коп. у разі невиконання (неналежного виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (принципал) умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, протягом 10 робочих днів з дня отримання банком: першої письмової вимоги бенефенціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням принципалом умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень договору.

Відповідно до умов гарантії № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, гарантія дійсна по 08.07.2017 включно. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані в письмовій формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання банка втрачають силу без будь-яких наслідків для нього.

Згідно з пунктом 5.1. договору постачальник надає покупцю забезпечення виконання договору у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії, оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківського гарантії) становить 1 076 339 грн 90 коп.

У відповідності до пункту 5.2. договору банківська гарантія є чинною від дня її видачі та протягом строку, на який вона видана (строк дії банківської гарантії закінчується через 14 банківських днів після закінчення строку дії договору, в забезпечення якого її видано): по 08.06.2017.

Судом встановлено, що 31.05.2017 позивач повідомив банк про порушення принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації") зобов'язань за договором поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016 та звернувся до банку з листом-вимогою № 01/5965, у якому просив виплатити належну йому гарантію у сумі 1 076 339 грн 90 коп. Дана вимога позивача була підписана фінансовим директором ОСОБА_4 та головним бухгалтером - начальником департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_5

За результатами розгляду вказаної вимоги відповідач листом № 941/12-б/б-04 від 15.06.2017 відмовив бенефіціарові (Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго") у її задоволенні, оскільки вимогу позивача було підписано не уповноваженою на те особою.

05.07.2017 позивач повторно звернувся до банку з листом № 01/7288, за підписом директора з юридичного забезпечення ОСОБА_6 про виплату грошових коштів у сумі 1 076 339 грн 90 коп., визначених гарантією. До листа додано копію довіреності № 85 від 19.04.2017 у якій зазначається, що Тимчасово виконуючий обов'язки директора ОСОБА_7 уповноважує ОСОБА_4 представляти інтереси Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з правом підпису від імені Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" усіх видів договорів (контрактів) та інших документів.

У відповідь на вказану вимогу гарант у своєму листі від 13.07.2015 № 1113/12-б/б-04 зазначив, що вимога № 01/5965 від 31.05.2017, що була пред'явлена в межах строку дії гарантії, не була задоволена, оскільки не відповідала умовам гарантії стосовно необхідності підписання вимоги уповноваженими особами (додані до вимоги документи не підтверджували повноважень підписантів). Також доданий до листа № 01/7288 документ, який підтверджує повноваження одного з підписантів вимоги - копія довіреності директора фінансового ОСОБА_4, надійшов у банк після закінчення строку гарантії, що не дозволяє банку взяти його до відома при вирішенні питання щодо відповідності вимоги умова гарантії.

Отже, спір між сторонами у справі виник з приводу невиконання відповідачем зобов'язань за наданою ним гарантією.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін суд встановив наступне.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України - гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Відповідно до статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Частиною 1 статті 565 Цивільного кодексу України передбачено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Пунктом 2 глави 4 розділу 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах" передбачено, що одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Отже, обов'язок гаранта сплатити кредитору грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови: 1) порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією; 2) направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 у справі № 3-63гс11.

Як встановлено судом, при першому зверненні до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" із вимогою № 01/5965 від 31.05.2017 про сплату гарантії позивач порушив правила, встановлені статтею 563 Цивільного кодексу України, оскільки, направляючи вказану вимогу позивач не додав до неї документів, передбачених гарантією, а саме: частиною другою передбачено, що вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Виходячи із умов гарантії, вимога повинна бути підписана уповноваженою особою. Уповноважена особа - юридична або фізична особа, яка діє на підставі довіреності згідно з вимогами Цивільного кодексу України.

Щодо другого звернення № 01/7288 від 05.07.2017 направленого позивачем до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" про сплату гарантії у сумі 1 076 339 грн 90 коп., суд встановив, що позивач порушив правила, встановлені частиною 1 статті 565 Цивільного кодексу України, оскільки, довіреність, яка засвідчує повноваження ОСОБА_4 на підписання вимоги була направлена вже після закінчення строку дії гарантії.

Отже, згідно з частиною 1 статті 565 Цивільного кодексу України визначено дві умови, за наявності будь-якої з яких гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора: 1) якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії; 2) якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Вимога бенефіціара не підлягає задоволенню не лише у разі її невідповідності умовам гарантії, а й у випадку, коли вона пред'явлена із порушенням вимог закону, а саме: а) якщо вимога подана із порушенням частини 2 статті 563 Цивільного кодексу України, б) до вимоги додано не всі документи відповідно до умов гарантії, в) якщо у вимозі чи у відповідних документах не вказано, в чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що позивачем не було дотримано умов гарантії при зверненні до бенефіціара з вимогою про сплату гарантійної суми, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення гарантії визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 3 715 грн 58 коп. 3 % річних не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що є похідними від вимог про стягнення суми гарантії.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 23.10.2017

Суддя Н.Б. Плотницька