Рішення № 6971736, 02.12.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р.Справа № 3/90-38. за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Волинської філії, м. Луцьк до відповідача: житлово-комунального підприємства №5, м. Луцьк про стягнення 1394 грн. 66 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

Голова господарського суду Волинської області

Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознячук Л.Є. –провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення (дов. від 23.03.2009р.)

від відповідача: Рижук В.В. –директор

Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Волинської філії звернулось до господарського суду з позовом про стягнення із житлово-комунального підприємства №5 1394,66 грн., в тому числі 1337,02 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №140 від 10.07.2000р. послуг електрозв’язку (у період з 01.04.2009р. по 31.10.2009р.), 23,17 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 21.07.2009р. по 13.11.2009р.), 23,51 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 01.05.2009р. по 31.10.2009р., а також 10,96 грн. трьох процентів річних (за період з 01.05.2009р. по 13.11.2009р.), нарахованих згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2009р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача пред’явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об’ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні заборгованість по оплаті наданих та спожитих у період квітня-жовтня місяців 2009 року послуг електрозв’язку в розмірі 1337,02 грн. визнав в повному об’ємі, засвідчив, що остання виникла внаслідок важкого фінансового становища підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2000 року між структурним підрозділом Волинської дирекції (на даний час філії) ВАТ „Укртелеком” –центром обслуговування споживачів та продажу послуг (на даний час центр телекомунікаційних послуг), м. Луцьк та житлово-комунальним підприємством №5, м. Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозв’язку за №140.

Згідно умов зазначеної угоди структурним підрозділом позивача було взято на себе зобов’язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв’язку.

На виконання умов вказаного договору Волинською філією ВАТ „Укртелеком” впродовж періоду з квітня по жовтень місяць 2009 року надавались ЖКП №5 послуги електричного зв’язку.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв’язку на суму 2191,74 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи оборотною відомістю по рахунку №2205, особовими рахунками №№2205 за послуги електрозв’язку у період з 01.04.2009р. по 31.10.2009р. (а.с. 12-20).

Згідно пунктів 4.1-4.5 договору від 10.07.2000р. №140 відповідач зобов’язувався оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами, система оплати для останнього була встановлена як авансова, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць повинні були бути проведеними впродовж десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, житлово-комунальне підприємство №5 взяті на себе згідно угоди №140 від 10.07.2000р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв’язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконало, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатило. У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді склала 1337,02 грн. Визначена сума боргу включає в себе загальну вартість наданих у період з квітня по жовтень місяць 2009 року послуг 2191,74 грн. за мінусом здійснених у звітний період оплат в розмірі 854,72 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв’язку предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв’язку, отримання останніх ЖКП №5 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості періоду з 01.04.2009р. по 31.10.2009р. в сумі 1337,02 грн. Визначена сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в повному обсязі була визнана представником відповідача в судовому засіданні.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №140 від 10.07.2000р., ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв’язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 23,17 грн. (за період прострочки платежів з 21.07.2009р. по 13.11.2009р.)

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 23,51 грн. суми інфляційних (за період з 01.05.2009р. по 30.09.2009р.), а також 10,96 грн. трьох процентів річних (за період з 01.05.2009р. по 13.11.2009р.)

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені, інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок житлово-комунального підприємства №5.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із житлово-комунального підприємства №5 (м. Луцьк, вул. Баранова, 2, р/р 260063005516 в КБ "Західінкомбанк" м. Луцьк, МФО 303484, код ЄДРПОУ 30473468) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260011985 у ВОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 303569, код ЄДРПОУ 23251963) 1337,02 грн. заборгованості, 23,17 грн. пені, 23,51 грн. суми інфляційних нарахувань та 10,96 грн. трьох процентів річних, а всього 1394,66 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Голова господарського суду

Волинської області                                                             В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 03.12.2009р.